Огляд рекомендацій США (2011) в настанові «Тонзиліт» зазначає: діти з розладами дихання уві сні через гіперплазію мигдаликів, із патологічними даними полісомнографії чи без них, можуть виграти від тонзилектомії. AAP рекомендує аденотонзилектомію першою лінією лікування дітям зі збільшеними аденоїдами й мигдаликами та неускладненим апное. AAO-HNS радить тонзилектомію при апное, задокументованому нічною полісомнографією, і просить розпитати батьків про стани, яким операція може зарадити: відставання в рості, проблеми зі шкільною успішністю, енурез, астму, поведінкові розлади.
Дві деталі з MSD Manual: у версії для фахівців одна лише аденоїдектомія при апное часто неефективна (версія для пацієнтів допускає її, коли апное спричиняють великі аденоїди, а мигдалики видаляти не потрібно), а ризик обструкції дихальних шляхів навколо операції в таких дітей вищий, тому важливий ретельний нагляд. AAO-HNS радить нічне спостереження в стаціонарі дітям до 3 років і при тяжкому апное (індекс від 10 на годину, насичення крові киснем нижче 80 % або обидва). Рішення ви ухвалюєте разом із лікарем після огляду й, за потреби, обстеження. Перебіг і відновлення описано окремо: аденоїдектомія, тонзилектомія.
Чи зникне хропіння після операції? За MSD Manual, прогноз за лікування загалом сприятливий: аденотонзилектомія й корекція таких чинників, як ожиріння, ведуть до зникнення апное або значного покращення. Проте AAO-HNS просить попереджати батьків, що порушення дихання уві сні можуть зберегтися чи повернутися й потребувати подальшого лікування. Дітей, за AAP, після операції оцінюють повторно, а при високому ризику чи збережених ознаках апное роблять об’єктивне обстеження. Знову чуєте хропіння? Покажіть дитину лікарю.
