Ендоскопічна гайморотомія в Ужгороді

Гайморотомія — це розкриття гайморової (верхньощелепної) пазухи, порожнини у верхній щелепі, яка сполучається з носом. Протокол «Хронічний риносинусит» (наказ МОЗ № 1793 від 13.10.2023), коли потрібна хірургія, віддає перевагу малоінвазивним органозберігаючим методикам і називає функціональну ендоскопічну синус-хірургію (ФЕСХ).

Відкритий доступ за Калдвелом-Люком інший: розріз роблять у роті над верхніми зубами, а вікно формують у передній стінці пазухи. Клінічна настанова ДЕЦ «Риносинусити» (2023), на якій ґрунтується протокол, пише, що при запальних захворюваннях цей доступ нині застосовують рідко, а прийнятним вважають, коли процес важко досягти через ніс, наприклад при великому сторонньому тілі. У рандомізованому дослідженні зі 150 пацієнтів, яке вона наводить, зміни чутливості шкіри щоки після такої операції мали 41 %. Автори індійської ретроспективної серії з 53 пацієнтів (Datta та ін., 2015) залишають його на випадки, коли інші втручання не допомогли; найчастішим раннім наслідком у них був набряк обличчя (42 із 53), а через три місяці 5 із 53 мали порушення чутливості обличчя, 3 — оніміння зуба.

Про гострий гайморит розповідають сторінки лікування гаймориту без проколу і пункція гайморової пазухи. Якщо основна скарга пов’язана з поліпами, дивіться видалення поліпів у носі.

У дорослого протокол МОЗ визначає його так: два симптоми або більше тримаються щонайменше 12 тижнів, і один із них — закладеність носа або виділення. До них можуть додаватися біль чи тиск в обличчі, зниження або втрата нюху.

Основним методом для дорослих і дітей протокол називає ліки, важливою вважає й іригацію сольовим розчином. Хірургію документ згадує в таких ситуаціях:

• планово: за підтвердженого діагнозу ФЕСХ може бути показана заради якості життя чи контролю перебігу. За алгоритмом протоколу дифузний (двобічний) процес спершу лікують ліками й оцінюють через 6–12 тижнів; без покращення додають обстеження, зокрема КТ, а далі розглядають ліки або ФЕСХ;
• коли ефекту немає або хвороба неконтрольована: людина має прийти повторно, і лікар перегляне терапію, призначить додаткові обстеження чи хірургічне лікування;
• ускладнення є показанням до негайної госпіталізації у профільний стаціонар і до ургентних втручань, зокрема дренуючих ендоскопічних.

Настанова ДЕЦ наводить мінімальний поріг для дорослих із неускладненим процесом: зміни на КТ (шкала Ланда-Маккея від 1 бала) і 20 балів або більше за опитувальником SNOT-22 після щонайменше восьми тижнів належного лікування. Оперувати, застерігає настанова, слід не всіх, хто досяг цього порогу.

Скарги з одного боку, кровотечу, кірки, неприємний запах, відчутний самій людині, алгоритм протоколу МОЗ № 1793 відносить до тривожних симптомів, за яких потрібно негайно звернутися до лікаря. Тому з такими скаргами звертайтеся до отоларинголога без зволікань. Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому порушенні зору, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Для місцевого процесу алгоритм передбачає КТ (невідкладно при підозрі на пухлину), а якщо діагноз підтверджено, імовірно, знадобиться операція. Серед причин:

• Зуб. За оглядом Craig (2022), одонтогенний синусит, тобто спричинений зубом чи стоматологічним втручанням, становить 45–75 % випадків однобічного затемнення гайморової пазухи на КТ.
• Грибкове тіло. Так настанова ДЕЦ називає неінвазивне скупчення грибкових мас. У гайморовій пазусі воно частіше має зв’язок зі стоматологічним лікуванням, а прибирають його хірургічно, крізь достатньо широке вікно.

Якщо на знімку знайшли ізольоване затемнення гайморової чи клиноподібної пазухи, то серед таких пацієнтів новоутворення виявляють у 18 %, злоякісне — у 7–10 %. Тому настанова ДЕЦ радить лікарям обережно ставитися до консервативного лікування й бути готовими до раннього хірургічного втручання. Це дані про знахідку на знімку, а не про саму скаргу.

Обов’язковий огляд за протоколом МОЗ охоплює щелепно-лицеву зону, ротоглотку й зуби, а якщо можливо — ніс за допомогою риноскопа чи ендоскопа. Серед додаткових методів протокол називає:

• бактеріологічне обстеження (мазки, змиви, аспірат);
• КТ або МРТ;
• оцінку прохідності носа й функції нюху;
• біопсію та гістопатологічне дослідження.

Для дітей із хронічним риносинуситом, коли відповідні ліки не допомогли, протокол МОЗ розглядає втручання: найчастіше аденоїдектомію (із промиванням пазух або без) і ФЕСХ. Протокол вважає ФЕСХ безпечною й ефективною, її можна застосовувати після невдалої аденоїдектомії в старших дітей, рефрактерних до ліків; вирішальними є тяжкість хвороби, вік і супутні захворювання.

В Ужгороді дітей консультує дитячий отоларинголог. Аденотомію дітям роблять у медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Чи потрібна дитині операція саме на пазухах і куди по неї звертатися, лікар скаже після огляду.

Пам’ятка Kingston and Richmond NHS Foundation Trust (редакція 8 липня 2026 року) групує ризики за часом:

• Під час операції чи одразу після неї: біль — часто (більше ніж 1 із 20); значна кровотеча, що інколи вимагає подальшого лікування чи переливання крові, — рідше (менше ніж 1 із 20); витікання спинномозкової рідини або пошкодження ока, яке може погіршити зір, — рідко (менше ніж 1 зі 100). Менінгіт і втрата зору — дуже рідко.
• У наступні дні: скарги зберігаються, потрібне подальше лікування, кров’янисті виділення з носа — часто; синусит, втрата чи зміна нюху — рідко.
• Через місяці або роки: симптоми повертаються — часто.

Якщо ж від процедури відмовитися, за словами пам’ятки, синусит залишиться, а інфекція інколи може поширитися на тканини навколо ока чи між пазухами й мозком. Водночас пам’ятка називає альтернативи: ліки, уникнення алергенів, спреї для носа, відмову від куріння, а протокол МОЗ основним методом вважає ліки. Які варіанти лишаються у вас, обговоріть із лікарем.

Британська пам’ятка просить щонайменше тиждень не сякатися, а плавання й пірнання відкласти на два тижні. Якщо ваш лікар радить інакше, дотримуйтесь його вказівок. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Операція не завершує лікування: настанова ДЕЦ розглядає її як крок, що передусім покращує умови для місцевої терапії, а подальше належне лікування вважає обов’язковим. Якщо ніс закладає дедалі більше або він болить і при цьому піднялася температура, запишіться до лікаря.

Протокол МОЗ «Гострий риносинусит» передбачає впродовж 3 годин направити чи госпіталізувати пацієнта до ЛОР-відділення за такими ознаками; протокол «Хронічний риносинусит» перелічує ті самі:

• шкіра навколо ока набрякла чи почервоніла, око випнулося вперед;
• в очах двоїться, очі погано рухаються, зір погіршився;
• сильно болить голова, з одного боку чи з обох, набрякли м’які тканини обличчя;
• з’явилися менінгеальні ознаки чи інші неврологічні симптоми, людина знепритомніла.

З такими ознаками не чекайте контрольного огляду. Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, раптовому порушенні зору, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Кровотечу впродовж 30 днів після операції на носі чи пазухах клінічна настанова ДЕЦ «Тактика ведення пацієнтів з носовою кровотечею» (2022) не охоплює: тоді одразу повідомте лікаря, який вас оперував, а при значній зовнішній кровотечі одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Ендоскопічну гайморотомію можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-отоларингологи; почніть із консультації ЛОРа. Чи потрібна вам комп’ютерна томографія, лікар скаже і направить.

Операцію проводять у стаціонарі лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а; вид знеболення (загальне чи місцеве) обирає анестезіолог разом з отоларингологом. Скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар. Якщо причина може бути в зубах чи інших органах, він скаже, до кого ще звернутися.

На якій адресі й коли приймає лікар, уточніть під час запису: за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.