FeNO-тест (оксид азоту у видихуваному повітрі) у Львові

FeNO (fractional exhaled nitric oxide) — це частка оксиду азоту у повітрі, яке людина видихає. Британська настанова NICE визначає FeNO-тест як вимірювання кількості оксиду азоту на видиху, зазвичай у частинках на мільярд (ppb). Клінічна настанова американського торакального товариства (ATS, 2011) називає метод кількісним, неінвазивним, простим і безпечним способом оцінки запалення дихальних шляхів, який доповнює інші дослідження, зокрема при астмі.

За ATS, звичайні тести, як-от зворотність ОФВ1 після бронхолітика, лише опосередковано пов’язані із запаленням. FeNO, за її оцінкою, може допомогти виявити еозинофільне запалення, оцінити ймовірну відповідь на кортикостероїди, стежити за запаленням і з’ясувати, що пацієнт, імовірно, не дотримується призначеного лікування кортикостероїдами. NICE називає FeNO поряд зі спірометрією серед об’єктивних тестів, які можуть допомогти підтвердити діагноз астми.

Спільна британська настанова BTS/NICE/SIGN (NICE NG245, листопад 2024) описує такі ситуації:

• у дорослих, історія хвороби яких вказує на астму, вимірюють еозинофіли крові або FeNO; діагноз астми ставлять, якщо еозинофіли вищі за референсні значення лабораторії або FeNO становить 50 ppb чи більше;
• у дітей 5–16 років з такою історією вимірюють FeNO; діагноз ставлять за рівня 35 ppb чи більше;
• якщо FeNO не підвищений або тест недоступний, наступний крок — вимірювання зворотності обструкції при спірометрії з бронхолітиком;
• дорослим із астмою FeNO розглядають під час регулярного огляду, до і після зміни лікування;
• коли астма неконтрольована, радять за можливості перевірити FeNO: якщо він підвищений, це може вказувати на недотримання лікування або на потребу збільшити дозу інгаляційних кортикостероїдів.

Окрема ремарка NICE: результати спірометрії та FeNO можуть бути змінені в людей, які вже отримують інгаляційні кортикостероїди, і тоді вони частіше виявляються нормальними.

Діти. Протокол МОЗ України «Бронхіальна астма у дітей» (наказ № 2856 від 23.12.2021) відносить вимірювання оксиду азоту до неінвазивних біомаркерів запалення дихальних шляхів, які оцінюють у спеціалізованих центрах, і застерігає, що доцільність цього тесту потребує подальших досліджень. Він також зазначає, що доказів ролі маркерів еозинофільного запалення в діагностиці астми у дітей поки недостатньо, проте вони можуть мати значення для оцінки важкості хвороби чи відповіді на лікування.

Клінічна настанова ДЕЦ «Бронхіальна астма» (2021, адаптація SIGN 158 і GINA 2020) уточнює: вимірювання FeNO цілком можливе у дітей 3–4 років. Підвищений рівень не є ні чутливим, ні специфічним маркером астми й трапляється у дітей без неї. Він тісно пов’язаний з атопією, віком і зростом, відрізняється день у день, а в деяких дослідженнях корелює краще з атопічним дерматитом та алергічним ринітом, ніж з астмою. Рутинні серійні вимірювання FeNO в дітей, за цією настановою, не дають додаткової користі до стратегії ведення, що спирається на симптоми.

Дорослі. Та сама настанова повідомляє, що підвищені еозинофіли мокротиння або FeNO (понад 25 частин на мільярд при потоці 50 мл/с) спостерігаються у 70–80% хворих з нелікованою астмою. Жоден із цих показників не специфічний: подібні результати мають 30–40% людей із хронічним кашлем і така сама частка пацієнтів із ХОЗЛ. Оцінка еозинофільного запалення тісніше пов’язана з відповіддю на кортикостероїди, а перш ніж давати щодо неї рекомендації, потрібні додаткові дослідження.

Чинного українського протоколу з астми для дорослих ми не знайшли: про дорослих спираємося на цю настанову й на NICE.

Розбіжність не згладжуємо. NICE (2024) використовує підвищений FeNO як діагностичний критерій астми, якщо історія хвороби на неї вказує. Українські документи, опубліковані у 2021 році, обережніші: називають показник неспецифічним і просять більше досліджень. Пороги NICE (50 ppb у дорослих, 35 ppb у дітей 5–16 років) — це її критерії, а не українські. Як читати цифру у вашому випадку, вирішує лікар.

За ATS/ERS (2005), на FeNO впливають кілька чинників, тому лікар має про них знати:

• їжа й напої: нітратовмісні продукти, зокрема салат, підвищують показник, а вода й кофеїн можуть тимчасово його змінити; алкоголь знижує його при астмі й у здорових людей;
• куріння: у курців показник хронічно знижений, а сигарета безпосередньо перед тестом теж впливає на нього; проте при астмі в курців він усе одно підвищений; українська настанова додає, що в курців зв’язок FeNO з еозинофільним запаленням втрачається;
• вірусні інфекції дихальних шляхів можуть підвищувати показник при астмі;
• спірометричні маневри (і подібні виснажливі дихальні проби) тимчасово знижують FeNO, тому його радять вимірювати раніше;
• кортикостероїди (інгаляційні й пероральні) та препарати, що діють на лейкотрієновий шлях, знижують показник при астмі;
• вік: у дітей FeNO зростає з віком, а в дорослих послідовної залежності від віку немає.

Не змінюйте й не скасовуйте ліки самостійно перед тестом: чи потрібно щось змінювати, скаже лікар.

Спірографія вимірює об’єм і швидкість видиху, тобто функцію легень, і описана на сторінці «Спірографія у Львові». FeNO оцінює запалення, а не прохідність дихальних шляхів, тому тести доповнюють один одного, а не замінюють. Пробу з бронхолітиком описано на сторінці «Спірографія з бронхолітиком».

Якщо ви шукаєте причину тривалого кашлю, пам’ятайте: подібні значення FeNO бувають і за інших станів, тому причину визначає лікар (хронічний алергічний кашель). Про вже встановлену астму читайте на сторінках лікування астми і лікування астми у дітей.

Вікові рамки різняться за документами. ATS/ERS (2005) має окремий розділ про вимірювання в дітей старших за 4–5 років. Настанова ДЕЦ вважає вимірювання можливим із 3–4 років. NICE наводить діагностичний поріг для дітей 5–16 років. Протокол № 2856 зазначає, що в дітей до 5 років діагноз астми встановлюють виключно за анамнезом і клінічним спостереженням, оскільки вагомих маркерів для верифікації в цьому віці немає. Дорослі пороги на дітей не переносять і навпаки. Чи проводять тест дітям у ЕКСПЕРТ і з якого віку, уточніть в адміністратора.

FeNO-тест — планове дослідження. Одразу телефонуйте 103 при таких станах з п. 4 Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (наказ МОЗ від 26.03.2021 № 583), за яких бригада виїжджає за рішенням диспетчера:

• непритомність або порушення притомності;
• раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
• асфіксія всіх видів (зокрема потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи);
• анафілактична реакція;
• інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

Це лише частина переліку: повний перелік — у наказі. Не впевнені — теж можна зателефонувати: за п. 11 Правил диспетчер може переадресувати виклик і порадити, до якого закладу звернутися. Не записуйтеся на тест і не відкладайте дзвінок.

Чи виконують FeNO-тест у медичній мережі ЕКСПЕРТ, на яких адресах і для яких вікових груп, на цій сторінці ми не стверджуємо: це уточнюйте в адміністратора під час запису. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому алерголога уточніть під час запису. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, а аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточнюйте в адміністратора. Якщо ви не знаєте, чи потрібен вам цей тест, почніть із консультації алерголога: лікар вирішить, які дослідження доцільні.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не призначайте собі обстеження й лікування самостійно, не припиняйте приймати призначені ліки без лікаря, а за ознак із переліку вище телефонуйте 103.