Ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК) у Львові

Ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК; в англомовних настановах — endovenous laser ablation, EVLA) належить до ендовенозних термічних методів: вену закривають зсередини теплом, а не видаляють через розрізи. До цієї ж групи належить радіочастотна абляція вен, де замість лазерного волокна працює радіочастотний катетер. Після закриття кров перестає текти неспроможною веною, і вона, за британською NHS, стає менш набряклою.

Чинного українського клінічного протоколу чи стандарту щодо варикозної хвороби або ендовенозних втручань ми не знайшли (реєстр медико-технологічних документів ДЕЦ, перевірено 09.10.2026), тому далі спираємося на іноземні настанови з атрибуцією. Британська NICE (CG168) пропонує такий порядок вибору при варикозних венах із рефлюксом у стовбурі: спершу ендотермальна абляція; якщо вона не підходить — пінна склеротерапія під контролем УЗД; якщо не підходить і вона — операція. Якщо лікувати потрібно й неспроможні притоки, NICE радить розглянути їх лікування одночасно. Про інші методи читайте на сторінці склеротерапія вен.

Європейське товариство судинних хірургів (ESVS, 2022) рекомендує втручання людям із симптомними варикозними венами при неспроможності поверхневих вен (клас C2 за класифікацією CEAP). Крім показань, названих вище, настанова передбачає такі ситуації:

• Передня додаткова підшкірна вена. Якщо її неспроможність потребує лікування, ендовенозну термічну абляцію слід розглянути.
• Загоєна венозна виразка. Лікування неспроможних вен рекомендовано, щоб зменшити ризик повторної виразки.
• Ожиріння. За неспроможності стовбура підшкірної вени ендовенозну абляцію слід розглянути.
• Набряк без інших ознак. Перед плануванням втручання ESVS радить подумати про невенозні причини набряку.

Американська SVS (2023) пропонує не визначати за діаметром вени, кому із симптомним варикозом потрібна абляція. Загальний план лікування варикозу описано на сторінці лікування варикозної хвороби.

Основне обстеження перед будь-яким втручанням на венах — дуплексне ультразвукове дослідження вен нижніх кінцівок: ESVS рекомендує його як основний метод візуалізації, а NICE — щоб підтвердити діагноз, оцінити рефлюкс у стовбурі та спланувати лікування. Як проходить дослідження, читайте на сторінці УЗД вен нижніх кінцівок.

ESVS рекомендує перед втручанням оцінити ризик венозного тромбоемболізму і розглянути індивідуальну тромбопрофілактику; вводити всім пацієнтам одну дозу антикоагулянту, за ESVS, наразі не підтверджено доказами. Чи потрібна профілактика вам, вирішить лікар. Якщо у вас діагностовано захворювання артерій ніг, теж скажіть про це: серед протипоказань до компресії ESVS називає тяжкий атеросклероз артерій нижніх кінцівок із кісточково-плечовим індексом нижче 0,6 та/або тиском на щиколотці нижче 60 мм рт. ст.

Антибіотик для профілактики перед процедурами при варикозному розширенні вен за чинним стандартом МОЗ «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика» (наказ МОЗ № 540 від 23.04.2026) не показаний. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

ESVS описує лазери з різною довжиною хвилі та волокна різної конструкції. За ESVS, при вищій довжині хвилі енергію краще поглинає стінка вени, і це зменшує запальний біль, синці та ризик EHIT (тромбу біля місця впадіння вени, див. нижче). Водночас у мета-аналізі 28 рандомізованих досліджень, на який посилається ESVS, довжина хвилі, кількість енергії та строк спостереження статистично значущо не вплинули на анатомічний успіх. Тому ESVS рекомендує залишити вибір пристрою для термічної абляції лікарю, який виконує втручання.

За ESVS, порівняно з високою перев’язкою і видаленням вени (стрипінгом) більшість досліджень не виявила статистично значущої різниці в повторній появі варикозу чи рефлюксу. Відрізняється механізм: після лазерної абляції рецидив найчастіше пов’язаний із реканалізацією, тобто повторним відкриттям закритої вени, а після стрипінгу — з неоваскуляризацією (ростом нових судин).

Огляд Cochrane (2021) щодо неспроможності великої підшкірної вени дійшов висновку, що лазерна абляція може давати кращий технічний успіх, ніж пінна склеротерапія чи стрипінг; якість життя покращувалася після різних методів зіставно. Автори огляду наголошують, що висновки обмежені невеликою кількістю досліджень і різними способами оцінювати результат.

За мета-аналізом, на який посилається ESVS, після ендовенозної термічної абляції великої підшкірної вени тромб біля місця її впадіння в глибоку вену (EHIT) виникав у 1,7 % випадків, тромбоз глибоких вен — у 0,3 %, тромбоемболія легеневої артерії — у 0,1 %; окремо для лазерної та радіочастотної абляції результати були подібні. ESVS також називає тромбоз поверхневих вен, гіперпігментацію шкіри, парестезії (поколювання, оніміння), гематоми і, у виняткових випадках, термічне ушкодження шкіри. Якщо вена лежить дуже близько до шкіри (до 5 мм), запалення, пігментація й ущільнення після втручання можуть бути вираженішими.

Щодо контрольного УЗД настанови розходяться. ESVS радить розглянути дуплексне УЗД через 1–4 тижні після лікування стовбура вени. Американська SVS не рекомендує рутинне раннє УЗД людям середнього ризику без симптомів після термічної абляції, але рекомендує його, якщо симптоми є. Коли прийти на контроль, скаже ваш хірург.

Британська NHS серед ознак тромбозу глибоких вен називає пульсівний біль в одній нозі (рідко в обох), зазвичай у литці чи стегні, набряк однієї ноги, почервоніння, посиніння чи потемніння шкіри навколо болючого місця, набряклі вени. NHS зазначає, що операція належить до чинників ризику, а тромб може утворитися і через кілька тижнів після неї. Якщо ви підозрюєте тромбоз, NHS радить терміново звернутися до лікаря.

Якщо біль і набряк ноги супроводжуються задишкою чи болем у грудях, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Судинна хірургія — один із напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Прийом ведуть судинні хірурги, серед напрямів роботи яких — флебологія та ендовазальні методи лікування вен. Почніть із консультації судинного хірурга: лікар з’ясує скарги, оцінить результати УЗД і пояснить, чи потрібне втручання та який метод доречний. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, тож аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому судинного хірурга уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про метод лікування ухвалює лікар після огляду та обстеження.