Багато утворів лікар розпізнає за виглядом, але деякі схожі на інші: дуже темний себорейний кератоз може нагадувати меланому, тому, за BAD, будь-яку коричневу чи чорну пляму, що змінюється, має оглянути лікар. Уточнити діагноз допомагає дерматоскопія — огляд утвору під спеціальним збільшенням (MSD Manual); при сумніві можлива біопсія (BAD).
Діагноз меланоми, за протоколом МОЗ (наказ № 1064), встановлюють у закладах, що надають спеціалізовану допомогу, після повного видалення пухлини та її гістологічного дослідження. Загальне правило визначає Порядок проведення прижиттєвої патологоанатомічної діагностики (наказ МОЗ № 693): патогістологічному дослідженню підлягають усі органи й тканини, отримані при біопсії та/або оперативному втручанні, і матеріал направляють на це дослідження в повному обсязі. Докладніше — на сторінці про гістологію.
На відміну від висічення чи вишкрібання, після яких матеріал можна дослідити (BAD, PCDS), заморожування зразка для лабораторії не лишає. У протоколі МОЗ щодо плоскоклітинного раку шкіри (наказ № 1423) зазначено, що кріохірургія та поверхнева абляція відрізняються відсутністю гістологічного контролю. Тому коли природа утвору неясна, спершу потрібна оцінка лікаря, а не швидке видалення.