Перевірка легень у Львові

Перевірка легень у Львові — це порядок дій, а не єдине дослідження. Окремого документа МОЗ про «перевірку легень» ми не знайшли: протоколи й стандарти говорять про кашель, задишку, свистяче дихання та конкретні хвороби (хронічне обструктивне захворювання легень, астму, туберкульоз, рак легені), і для кожної називають свої обстеження. Тому маршрут один: лікар розпитує про скарги й фактори ризику, оглядає, а вже потім вирішує, які дослідження справді потрібні. За інформацією медичної мережі ЕКСПЕРТ, перевірка починається з консультації лікаря та збору скарг, а результати аналізує лікар, який дає висновок і рекомендації щодо подальших дій або лікування.

Нижче — що кажуть чинні українські документи. Протоколи «Кашель у дорослих» і «Бронхіальна астма у дорослих» стосуються дорослих; для дітей є окремі документи.

Хронічний кашель. За уніфікованим клінічним протоколом первинної медичної допомоги «Кашель у дорослих» (наказ МОЗ від 08.06.2015 № 327) кашель буває гострим (до трьох тижнів включно), підгострим (3–8 тижнів) і хронічним (довше восьми тижнів). При хронічному кашлі головна мета — виключити органічні хвороби як причини кашлю; також протокол радить звернути увагу на куріння та прийом інгібіторів АПФ.

ХОЗЛ. За протоколом МОЗ щодо хронічного обструктивного захворювання легень (наказ від 20.09.2024 № 1610), запідозрити ХОЗЛ може лікар будь-якої спеціалізації в усіх пацієнтів із задишкою, обмеженням активності через швидку втому, хронічним кашлем із виділенням мокротиння або без нього, свистячим диханням. Розглядати діагноз і проводити спірометрію радять за наявності будь-якого з критеріїв: задишка, що прогресує впродовж тривалого часу й посилюється під час навантаження; рецидивуючі хрипи; хронічний кашель; рецидивні інфекції нижніх дихальних шляхів; фактори ризику (куріння, дим від приготування їжі й опалення, промисловий пил, пари, гази). Ці критерії діагнозу не встановлюють: для підтвердження потрібна спірометрія. Протокол також зазначає, що на ранніх стадіях симптомів може бути мало або взагалі не бути.

Астма. Протокол «Бронхіальна астма у дорослих» (наказ МОЗ від 30.09.2026 № 1451) радить активно опитувати осіб із повторним хронічним кашлем, свистячим диханням, епізодами задишки, особливо вночі або під час чи після фізичного навантаження, а для базової діагностики називає спірометрію з пробою з бронходилятатором.

Туберкульоз. За стандартами медичної допомоги «Туберкульоз» (наказ МОЗ від 19.01.2023 № 102, додаток 7), обстеження з метою виявлення туберкульозу легень проводять за наявності таких симптомів: кашель більше 2 тижнів; кровохаркання; підвищена втомлюваність та слабкість; підвищена пітливість, особливо вночі; зменшення ваги тіла з невизначених причин; підвищення температури тіла (має значення навіть незначне підвищення, до 37–37,2 °C); задишка при незначному фізичному навантаженні; біль у грудній клітці.

Рак легені. Протокол «Рак легені» (наказ МОЗ від 04.06.2014 № 387) зазначає, що при цій хворобі часто трапляються скарги на кашель, кровохаркання, задишку, втрату ваги, біль у грудях і плечі, хрипоту, втому. Такий перелік — не діагноз, а привід звернутися до лікаря: на первинному етапі збирають скарги, оглядають, виключають інфекційні та вірусні захворювання й скеровують на рентгенографію органів грудної клітки у двох проєкціях. Якщо симптоматика й дані рентгена дають підозру на рак легені, пацієнта впродовж 3 днів мають направити до фахівця: пульмонолога, фтизіатра чи онколога.

Курцям протокол «Кашель у дорослих» рекомендує відмовитися від куріння, а за протоколом щодо ХОЗЛ відмова від куріння тютюну має найбільшу здатність впливати на природний перебіг цієї хвороби.

Жодного фіксованого набору немає. Для хронічного кашлю протокол № 327 вимагає на етапі діагностики такі обстеження: мікроскопію мокротиння на кислотостійкі бактерії (для пацієнтів із вологим кашлем), оглядову рентгенографію органів грудної клітки, обстеження ЛОР-органів, оцінку легеневих функцій. Показання до окремих методів він описує так:

• Рентгенографія органів грудної клітки — задишка, біль у грудях, зниження маси тіла, хронічний кашель. У медичній мережі ЕКСПЕРТ це окрема послуга: рентген органів грудної клітки.
• Спірометрія з тестом на зворотність бронхообструкції — хронічний кашель, підозра на бронхіальну астму; проводять особам, для яких виключено туберкульоз. Про саме дослідження читайте на сторінці спірографія.
• Мікроскопія мокротиння — кашель із мокротинням понад 14 днів, втрата маси тіла, збільшене потовиділення, різні клінічні прояви імунодефіциту.
• Бронхоскопія — підозра на рак легені та гнійний бронхіт.
• Комп’ютерна томографія — підозра на порушення анатомії легень (бронхоектази, дисплазія тощо), на дифузні хвороби легень, на порушення анатомії приносових пазух носа, а також персистуючий хронічний кашель при неоднозначних даних оглядової рентгенографії або коли не виявлено патологічних змін при інших специфічних дослідженнях.

Чому одного методу мало? Для ХОЗЛ протокол називає спірометрію єдиним об’єктивним методом визначення обструкції та її ступеня, бо наявність і тяжкість бронхіальної обструкції неможливо визначити клінічними методами обстеження. Водночас, за протоколом № 327, нормальні результати спірометрії не виключають астму як причину хронічного кашлю. А рентгенографію в протоколі щодо астми застосовують для виключення супутньої легеневої патології. Тож одне дослідження не замінює інше.

Про комп’ютерну томографію: у протоколах щодо ХОЗЛ і астми, де йдеться про рентген грудної клітки, сказано, що перевагу має КТ. Чи потрібна вона вам, скаже лікар, і за потреби він же направить на дослідження.

З вимірювань, які часто пов’язують із легенями, є ще пульсоксиметрія, тобто вимірювання насичення крові киснем датчиком на пальці, та УЗД легень і плеври. Протокол щодо ХОЗЛ називає пульсоксиметрію допоміжним контролем за станом пацієнта в закладах первинної допомоги, а протокол щодо астми радить її при загостреннях, щоб визначити потребу в кисневій підтримці. Американське FDA нагадує: не покладайтеся лише на пульсоксиметр, стежте також за симптомами й самопочуттям.

Не завжди. За протоколом щодо ХОЗЛ, пацієнтам без симптомів та без значного впливу тютюну чи інших факторів ризику скринінгова спірометрія не показана, тоді як за наявності симптомів або факторів ризику (наприклад, стаж куріння понад 20 пачко-років, рецидивуючі респіраторні інфекції) спірометрію слід розглядати як метод раннього виявлення. Протокол щодо ХОЗЛ виділяє групу спостереження: це особи, які тривало курять. Окремо він називає тих, хто в роботі піддається шкідливим чинникам виробничого середовища (пил, пари хімічних сполук, аерозолі, фарби тощо).

Для ключових груп і груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз Порядок надання первинної медичної допомоги (наказ МОЗ від 19.03.2018 № 504, додаток 2) передбачає щорічне опитування з використанням скринінгової анкети та, за наявності факторів ризику, щорічне направлення на радіологічне обстеження органів грудної порожнини. Цей перелік не застосовується для діагностики захворювань за наявності симптомів: тоді обсяг обстеження визначає галузевий стандарт. Чи належите ви до груп ризику, підкаже лікар.

Перевірку легень проводять планово. Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання чи неефективності дихання, раптовому болю в грудній клітці, кровохарканні, непритомності або порушенні притомності, асфіксії (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Кровохаркання стоїть у цьому переліку, тому за нього не записуйтеся «на потім», а телефонуйте. Кашель понад 2 тижні, нічна пітливість, втрата ваги з невідомої причини чи підвищена температура — привід звернутися до лікаря й обстежитися (див. вище про туберкульоз), а не чекати, поки мине.

Перевірку легень у Львові можна пройти в медичній мережі ЕКСПЕРТ. Усе починається з консультації лікаря, тому першим кроком може стати консультація терапевта. Залежно від симптомів, за інформацією мережі, застосовують різні методи обстеження, які оцінюють вентиляцію легень, насичення крові киснем і стан органів грудної клітки. Якщо лікар підозрює астму, про її діагностику й лікування читайте на сторінці лікування астми. Аналізи, УЗД і консультацію лікаря в мережі можна пройти в одному місці, а лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому терапевта уточніть під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Вартість уточнюйте в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не призначайте собі обстеження й лікування самостійно, не припиняйте приймати призначені ліки без лікаря, а за ознак із переліку вище телефонуйте 103.