Рентген турецького сідла у Львові

Рентген турецького сідла (рентгенографія турецького сідла, рентген гіпофіза, знімок турецького сідла) — це знімок кісткового відсіку в основі черепа, схожого на сідло. За довідником MedlinePlus (Національна медична бібліотека США), гіпофіз лежить усередині цього відсіку, який називають sella turcica. Звичайний рентген, за британською NHS, використовують насамперед для перевірки кісток.

У розділі про недостатність функції гіпофіза (варіант 1) американська ACR пише, що рентгенографія малочутлива й неспецифічна для оцінки патології турецького сідла: аденоми гіпофіза часто поєднуються з нормальним розміром сідла, а саме сідло може бути збільшене і за наявності аденоми, і за інших станів, зокрема при синдромі порожнього турецького сідла. За MedlinePlus, при цьому синдромі гіпофіз зменшується або сплющується, а його первинний варіант найчастіше виявляють на МРТ чи КТ голови.

Інші знімки ділянки голови мають власні сторінки: рентген черепа, рентген приносових пазух і рентген кісток носа.

Окремо це розглядає документ американської ACR «Neuroendocrine Imaging» (на сторінці документа позначено «New 2018»): оцінки подано для шести клінічних ситуацій, п’яти для дорослих і однієї для дітей (початкова візуалізація, а в одній із ситуацій — спостереження після операції). ACR зазначає, що візуалізація зазвичай іде після ендокринологічного обстеження. Рентгенографію турецького сідла ця організація оцінює так:

У всіх шести ситуаціях МРТ турецького сідла без контрасту й за протоколом «без і з контрастом» ACR оцінює як «зазвичай доречні». Для п’яти ситуацій із шести документ додає, що літератури про використання рентгенографії в цих випадках немає. Для повноти: довідник MedlinePlus у розділі про знімок черепа називає пухлину гіпофіза серед станів, за яких таке дослідження може призначатися.

Ендокринологічні настанови теж називають МРТ: у настанові американського товариства Endocrine Society щодо гіперпролактинемії (2011) як метод візуалізації гіпофіза згадано МРТ (наприклад, п. 3.1), а рентгенографії турецького сідла в тексті настанови немає. Український документ на цю тему — «Національний консенсус щодо ведення пацієнтів із гіперпролактинемією» (2016; його підготувала група українських фахівців, це не наказ МОЗ): МРТ із акцентом на селярну ділянку названо в ньому «методом вибору для діагностичної візуалізації», а нейровізуальні дослідження показані при гіперпролактинемії будь-якого ступеня, щоб виключити патологію в гіпоталамо-гіпофізарній зоні.

Українські документи про нецукровий діабет (наказ МОЗ від 14.09.2021 № 1946) говорять про рентген не зовсім так, як ACR. У клінічній настанові сказано, що МРТ головного мозку є методом вибору для діагностики захворювань гіпоталамо-гіпофізарної ділянки. А в уніфікованому клінічному протоколі, у переліку інструментальних методів обстеження (п. 4.2), стоять «оглядова бічна рентгенографія черепа» і «МРТ або КТ головного мозку (гіпоталамо-гіпофізарної ділянки)»; окремо протокол називає бажаною МРТ головного мозку з контрастуванням для виключення об’ємних утворень у разі доведеного центрального нецукрового діабету. Турецьке сідло в протоколі не згадано. ACR для дорослих із нецукровим діабетом оцінює рентгенографію турецького сідла як «зазвичай недоречну». Ми не згладжуємо цю різницю: який метод потрібен вам, вирішує лікар.

Діти. Стандарт медичної допомоги «Низькорослість» (наказ МОЗ від 08.04.2026 № 479, п. 11, с. 8) у базовому обстеженні називає визначення кісткового віку за рентгенографією лівої руки та зап’ястка для дітей із низьким зростом і нормальною швидкістю росту за відсутності інших симптомів (докладніше про такий знімок — на сторінці рентген кисті). Клінічна настанова «Низькорослість» (ДЕЦ МОЗ, 2026; адаптована, не наказ) вважає доцільною МРТ головного мозку з підсиленням контрастом та без нього після діагностики дефіциту гормону росту чи іншого гормону гіпофіза. Зв’язок із темою сторінки такий: при підозрі на хворобу гіпофіза в дитини ці документи називають МРТ, а рентгенографію турецького сідла не згадують.

Правила виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (наказ МОЗ № 583 від 26.03.2021, п. 4) передбачають, що бригада виїжджає за рішенням диспетчера, якщо є інформація про такі скарги чи симптоми пацієнта, зокрема:

• раптового головного болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
• раптового порушення зору;
• непритомності або порушень притомності;
• судом;
• порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово.

Причин у таких ознак багато. Одна з рідкісних — апоплексія гіпофіза, крововилив чи порушення кровотоку в пухлині гіпофіза. Британське Society for Endocrinology описує її як невідкладний стан із гострим сильним головним болем, порушенням зору чи зниженням свідомості, а методом вибору для підтвердження називає МРТ (КТ гіпофіза — якщо МРТ неможлива). Американський довідник MedlinePlus при симптомах гострої апоплексії радить звернутися у відділення невідкладної допомоги чи викликати екстрену службу: слабкість очних м’язів або втрата зору, раптовий сильний головний біль, низький тиск (він може призвести до непритомності), нудота, блювання; якщо пухлину гіпофіза вже діагностовано, звертатися по допомогу одразу. В Україні телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду. Знімок турецького сідла для апоплексії ACR оцінює як «зазвичай недоречний».

Українські правила виходять з обґрунтування й оптимізації: опромінення має бути виправданим, а доза мінімальною за достатньої якості зображення (наказ Держатомрегулювання та МОЗ № 51/151 від 16.02.2017, розд. II). Лікар-рентгенолог до процедури інформує пацієнта про її обґрунтованість, ризики й альтернативні методи діагностики. За наказом № 294 пацієнт має право на інформацію про дозу, її записують у картку обліку дозових навантажень (пп. 6.2, 6.6), а при рентгенологічному дослідженні обов’язковим є екранування гонад, щитоподібної залози та очей (п. 6.13).

Доза. Цифру ми не називаємо: у таблицях RadiologyInfo й UKHSA окремого рядка для знімка турецького сідла немає. ACR відносить рентгенографію турецького сідла до категорії відносного рівня опромінення «☢» (для дорослих), КТ турецького сідла — до «☢☢☢», МРТ — до «O»; це категорії, а не виміряна доза.

Вагітність. Умови для вагітних наказ № 294 викладає в п. 6.16; їх наведено у відповіді на питання про вагітність у розділі запитань вище. Додатково п. 6.18 вимагає проводити такі дослідження з використанням усіх можливих засобів захисту, а наказ № 51/151 зобов’язує перевіряти інформацію про вагітність у жінок дітородного віку. Про вагітність або її можливість повідомте до знімка, як просять NHS і MedlinePlus.

Діти. Дітей до 12 років обстежують у присутності медсестри, санітарки чи родичів (наказ № 294, п. 6.19); вагітних до участі в дослідженні, наприклад щоб притримати дитину, залучати забороняється (п. 6.17). Чи роблять у ЕКСПЕРТ знімок турецького сідла дітям і з якого віку, уточніть в адміністратора.

Знімок описує лікар-рентгенолог. NHS нагадує, що вам мають сказати, коли буде результат (того самого дня або за кілька тижнів), а медпрацівник має пояснити його й наступні кроки, зокрема інші обстеження. Нормальний розмір сідла хвороби гіпофіза не виключає: за ACR, аденоми часто поєднуються з нормальним розміром сідла. А збільшене сідло не вказує на одну причину: його викликають і аденома, й інші стани. Результат знімка лікар розглядає разом зі скаргами й аналізами, а чи потрібне інше дослідження, зокрема МРТ, вирішує він.

Приносьте попередні знімки й описи: наказ № 294 передбачає, що результати досліджень передають разом із карткою пацієнта, щоб уникнути необґрунтованого опромінення (п. 6.7).

Рентген-діагностика — один із напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. За інформацією мережі, знімки роблять цифровим методом, їх описує лікар-рентгенолог, а результати зазвичай доступні того ж дня. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці, а вартість уточніть в адміністратора під час запису. Перед візитом запитайте:

• чи потрібне направлення лікаря;
• на якій адресі проводять знімок і в які години;
• скільки проєкцій входить у дослідження;
• як саме отримати результат.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Чи потрібен рентген турецького сідла, МРТ або інше обстеження, вирішує лікар з урахуванням ваших скарг, аналізів і результатів попередніх обстежень.