Лікування ангіни у дітей у Львові

Лікування ангіни у дітей стосується гострого запалення піднебінних мигдаликів і задньої стінки глотки. У документах МОЗ України це називають гострим тонзилітом або тонзилофарингітом: уніфікований клінічний протокол «Тонзиліт» (наказ МОЗ № 639 від 06.04.2021) охоплює і дорослих, і дітей. Слово «ангіна» протокол як назву хвороби не вживає, тож на прийомі ви, найімовірніше, почуєте саме «тонзиліт».

Причина здебільшого вірусна. За інформацією для пацієнта з того самого протоколу, на віруси припадає близько 70 % тонзилітів, а бета-гемолітичний стрептокок групи А (БГСГА) відповідає за 15–30 % випадків. Стрептококова ангіна найчастіше трапляється в дітей від 3 до 15 років, а до 3 років, за протоколом, вона буває дуже рідко. Протокол для дітей до 5 років «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (ІВХДВ, наказ МОЗ № 1945) зазначає, що вірусну природу має 50–80 % запалень горла, а в 1–10 % випадків причиною стає вірус Епштейна-Барр.

Заражаються переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини. Біль у горлі з температурою буває і при звичайній застуді: якщо в дитини переважають нежить і кашель, ідеться радше про гостру респіраторну інфекцію (див. лікування ГРВІ у дітей) або запалення глотки без ураження мигдаликів (лікування ларингіту та фарингіту).

Протокол «Тонзиліт» каже, що діагноз ставлять на підставі скарг, розвитку симптомів і огляду. На мигдаликах лікар може побачити жовто-білі крапкові нашарування або жовтуватий наліт, що легко знімається; при первинному тонзиліті уражені обидва мигдалики.

Для дітей до 5 років протокол ІВХДВ має окреме правило. Ангіну вважають імовірно бактеріальною, коли одночасно є наліт у горлі, болючі лімфовузли попереду на шиї, температура 37,5 °C і вище (у пахвовій ямці) і немає кашлю та нежиті. Якщо в горлі є наліт, протокол передбачає мазок на дифтерію з глотки й носа, а за підозри на дифтерію дитину терміново направляють до стаціонару.

Схожий на ангіну біль у горлі буває при інфекційному мононуклеозі, скарлатині, кашлюку, вітряній віспі, менінгококовому назофарингіті, а також при хворобах крові. Тому, якщо перебіг нетиповий або після призначеного лікування немає покращення, протокол передбачає направлення до отоларинголога (дитячого отоларинголога).

Тяжкість ангіни протокол оцінює за температурою: легкий перебіг — до 38 °C, середньої тяжкості — від 38 до 39 °C, тяжкий — 39 °C і вище. При тяжкому перебігу (понад 39 °C) і ймовірності ускладнень лікар направляє на госпіталізацію до інфекційного відділення.

Стандарт МОЗ «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів…» для первинної допомоги (наказ № 1328 від 09.09.2026) зазначає: при гострому тонзиліті антибіотик не призначають рутинно, а без підтвердженої чи обґрунтовано підозрюваної бактеріальної причини не призначають взагалі, бо 70–80 % випадків спричинені вірусами. Протокол «Тонзиліт» у своєму алгоритмі передбачає антибіотик першого ряду при виявленні або серйозній підозрі на стрептококову ангіну, а за непереносимості — другого ряду.

Інформація для пацієнта з протоколу пояснює, навіщо доводити курс до кінця: антибіотик, призначений повним курсом, запобігає таким ускладненням, як гостра ревматична гарячка, гломерулонефрит і септичний артрит. Тому не припиняйте лікування, щойно дитині стало краще, і не залишайте «про запас» недопиті ліки.

Не призначайте дитині антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024). Препарат, дозу й тривалість курсу визначає лікар.

Алгоритм протоколу «Тонзиліт» рекомендує протизапальні знеболювальні (НПЗЗ) усім пацієнтам без протипоказань, тобто незалежно від того, чи потрібен антибіотик. Українська клінічна настанова «Тонзиліт» (2021) радить дітям із болем у горлі як першу лінію парацетамол, а ібупрофен — як альтернативу; ібупрофен не слід регулярно давати дитині з ризиком зневоднення, а диклофенак для полегшення болю в горлі в дітей регулярно не використовують через брак даних про безпеку. Дозу ліків для дитини визначає лікар з урахуванням маси тіла та віку.

Ацетилсаліцилову кислоту (аспірин) дітям від гарячки не дають. Український протокол «Гострі респіраторні інфекції» (наказ МОЗ № 499) забороняє її при гарячці до 18 років, а настанова «Тонзиліт» називає її протипоказаною як знеболювальне до 16 років через ризик синдрому Рея; орієнтуйтеся на суворішу межу.

• Пийте часто: протокол ІВХДВ серед безпечних засобів для горла називає грудне молоко для немовлят і тепле пиття (молоко, лужна мінеральна вода без газу, чай для дітей старших 2 років).
• Спреї, розчини для полоскання й таблетки для розсмоктування: якісних даних про ефективність багатьох із них, за протоколом «Тонзиліт», немає, а місцеві аерозолі, не дозволені за віком, ІВХДВ називає неприпустимими.
• При легкому й середньому перебігу, за протоколом, хворого ізолюють, і його веде лікар первинної допомоги.

За протоколом МОЗ, ускладнення виникають найчастіше при бактеріальній ангіні. Інформація для пацієнта називає такі:

• скарлатина — висип у роті («малиновий» язик) і на тілі, вища температура й тяжчий стан;
• перитонзилярний абсцес — сильний біль біля мигдалика, частіше з одного боку, важко ковтати й неможливо широко відкрити рот;
• гостра ревматична гарячка — через 2–3 тижні після ангіни: біль у ділянці серця, слабкість, задишка, біль і припухлість великих суглобів, вузликовий висип;
• гломерулонефрит — через 7–14 діб: ранкові набряки на обличчі, білок у сечі, підвищений тиск;
• септичний артрит — через 7–14 діб: біль, припухлість, порушення рухів, зазвичай в одному великому суглобі.

З абсцесом біля мигдалика чи в глотці, за протоколом, госпіталізують до ЛОР-відділення: такий абсцес є показанням до невідкладного хірургічного втручання. Якщо підозрюєте будь-яке з цих ускладнень, протокол радить не зволікати зі зверненням до лікаря.

Протокол «Тонзиліт» розрізняє рецидивуючий і рекурентний тонзиліт; поняття «хронічний тонзиліт», за інформацією для пацієнта, виключено з обігу. Дитину з частими ангінами (3–5 разів на рік) направляють до дитячого отоларинголога, щоб уточнити причину й тактику. Кожен епізод, за протоколом, має бути підтверджений лікарем і ретельно задокументований.

Планове хірургічне лікування протокол розглядає, зокрема, при понад 6 епізодах ангіни за рік, або 3–5 епізодах щороку протягом 2 останніх років, або трьох щорічних епізодах протягом 3 останніх років. Інші підстави — синдром PFAPA (періодична гарячка з афтозним стоматитом, фарингітом і запаленням шийних лімфовузлів), постстрептококовий синдром (ревматизм, нефрит, артрит, пов’язані з тонзилітом), порушення ковтання чи мови, розлади дихання під час сну. Про це — на сторінках консультація дитячого ЛОРа і лікування тонзиліту.

Для дітей від 2 місяців до 5 років протокол ІВХДВ називає загальні ознаки загрозливого стану, з якими дитину терміново направляють до стаціонару:

• судоми під час цієї хвороби;
• дитина млява (летаргічна) або без свідомості;
• не може пити чи смоктати груди;
• блює після будь-якої їжі чи пиття.

Немовля до 2 місяців з будь-якою з ознак — відмова від їжі, судоми, дихання 60 і більше за хвилину, значне втягнення грудної клітки, температура 37,5 °C і вище або нижче 35,5 °C (у пахвовій ямці), рухи лише при стимуляції або їх відсутність — той самий протокол відносить до дуже тяжкого захворювання і теж терміново направляє до стаціонару. Коли дитині стає гірше, протокол радить батькам звертатися негайно.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів, непритомності або порушенні притомності, судомах та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

У медичній мережі ЕКСПЕРТ лікування ангіни у дітей починається з консультації педіатра: лікар оглядає горло й мигдалики, визначає форму ангіни й тактику, а перебіг хвороби контролює до одужання. Якщо ангіни повторюються, дитину може оглянути дитячий отоларинголог. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня мережі на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому педіатра уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора. Ангіну в дорослих описано на сторінці лікування ангіни.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Тактику лікування визначають після огляду дитини.