Рентген променево-зап’ясткового суглоба у Львові

Рентгенівське проміння проходить крізь руку, і за RadiologyInfo (ресурс ACR і RSNA) кістки на знімку білі, м’які тканини сірі, а повітря чорне. Український клінічний протокол про переломи дистального метаепіфіза променевої кістки (УКПМД: адаптована система Асоціації остеосинтезу, складена в грудні 2016 року, перегляд планували на 2019 рік; оприлюднена в журналі «Літопис травматології та ортопедії» 2018 року, а наказ про її затвердження в публікації не названо) відносить до цієї зони 4 см променевої кістки з боку передпліччя від суглобової поверхні зап’ястка й допускає термін «перелом променевої кістки в типовому місці». Вікових меж у протоколі не вказано, проте всі епідеміологічні дані в ньому стосуються дорослих. Якщо болить далі від суглоба, дивіться окремі сторінки: рентген кисті і рентген кісток передпліччя.

Найчастіший привід — травма. Американська ACR (критерії відповідності, 2018) для дорослих із гострою травмою кисті чи зап’ястка називає рентгенографію зазвичай доречним першим дослідженням. Український протокол перелічує ознаки перелому: біль, набряк, деформація, вкорочення, хрускіт кісткових уламків і порушення функції. Інші приводи:

• тривалий біль у зап’ястку без травми: за ACR (оновлення 2023 року, дорослі) початкове дослідження — рентгенографія, а за нормального знімка лікар може призначити МРТ;
• підозра на артрит чи інші зміни кісток: RadiologyInfo називає серед показань до рентгену кісток травму, інфекцію, артрит і аномальні розростання кістки;
• контроль лікування перелому променевої кістки: за українським протоколом, положення уламків після вправлення підтверджують знімком, на 6–8 добу роблять рентгенконтроль, щоб вчасно побачити повторне зміщення, а після 4–6 тижнів іммобілізації, коли знімають гіпс, перевіряють зрощення.

На око їх розрізнити важко: NHS пише, що зрозуміти, чи зап’ясток зламаний, вивихнутий чи сильно розтягнений, непросто, і зазвичай потрібен рентген. За українським протоколом, перелом променевої кістки встановлює ортопед-травматолог за клінічним оглядом і знімком зап’ястка в прямій та боковій проекціях; за потреби дослідження розширюють комп’ютерною томографією. Протокол зазначає, що в переважній більшості випадків такий перелом не викликає труднощів у діагностиці, а недостатня діагностика може бути пов’язана зі «скритим» або малим переломом. Він же попереджає: пізня діагностика й неспеціалізоване лікування можуть призвести до неправильного зрощення чи незрощення перелому, тож зі скаргами після травми не зволікайте.

За ACR, переломи дистального відділу променевої та човноподібної кістки можуть бути «рентгенологічно прихованими», тому діагноз часто ставлять із запізненням. Якщо знімок нормальний, але підозра на перелом велика, доречні додаткові проекції, КТ або МРТ. Для дорослих із негативним чи сумнівним знімком ACR називає рівноцінними варіантами повторний знімок через 10–14 днів, МРТ без контрасту або КТ без контрасту. Про повторний знімок ACR зауважує: один із варіантів — накласти коротку гіпсову пов’язку й повторити знімок через 10–14 днів, але така відстрочка затримує діагноз, що може призвести до порушення функції.

Тут підходи справді різняться. Британська NICE (настанова NG38, 2016; актуальність перевіряли в червні 2025 року) радить розглянути МРТ як першу візуалізацію при підозрі на перелом човноподібної кістки після ретельного клінічного огляду, а ACR першим кроком називає рентгенографію. Який шлях обрати саме вам, вирішує лікар. Нормальний знімок не завжди виключає перелом, тож якщо біль не минає, скажіть про це лікарю.

RadiologyInfo зазначає: кістки на рентгені видно дуже чітко, але про м’язи, сухожилки й суглоби знімок дає мало інформації. МРТ може виявити приховані переломи та забиття кістки, а КТ показує складні й дрібні переломи. Для зап’ястка вибір за ACR (дорослі) і українським протоколом виглядає так:

У таблиці RadiologyInfo для рентгену кінцівки (названо кисть і стопу) доза для дорослого — менш ніж 0,001 мЗв, що відповідає менш ніж трьом годинам природного фонового опромінення в США; реальна доза залежить від розмірів тіла, причини обстеження й техніки. NHS зазначає, що за великої кількості знімків існує дуже малий ризик раку, а лікар оцінює ризики ще до призначення. У додатку до наказу № 51/151 референтного значення дози для зап’ястка не наведено, тому українського орієнтира для нього тут немає. Українські документи (наказ МОЗ № 294 від 04.06.2007 і Загальні правила радіаційної безпеки, наказ № 51/151 від 16.02.2017) вимагають:

• призначати рентген лише за обґрунтованими клінічними показаннями; лікар-рентгенолог може відмовити, якщо дослідження призначено необґрунтовано;
• до процедури поінформувати пацієнта про її обґрунтованість, ризики, правила поведінки, можливість відмови й альтернативні методи діагностики;
• екранувати гонади, щитоподібну залозу й очі, а поле опромінення робити мінімальним;
• записувати дозу в картку обліку дозових навантажень і передавати попередні результати разом з карткою, щоб не повторювати знімки без потреби, тож беріть із собою старі знімки й описи.

Вагітність. За наказом № 51/151 лікар перед процедурою перевіряє інформацію щодо вагітності, а у приймальних відділеннях і приміщеннях очікування має бути інформація про потребу повідомити про неї. За санітарними правилами МОЗ вагітним рентген виконують лише за клінічними показаннями й з усіма можливими засобами захисту: у другій половині вагітності, крім випадків, коли вирішують питання про переривання вагітності або потрібна невідкладна допомога. За підозри на вагітність виходять з того, що вона є. Якщо знімок потрібен, скажіть про вагітність до зйомки.

Діти. Санітарні правила передбачають, що дітей до 12 років обстежують у присутності медсестри, санітарки чи родичів, а вагітних до участі в дослідженні (наприклад, щоб притримати дитину) залучати заборонено. З якого віку дітей приймають у медичній мережі ЕКСПЕРТ, уточніть в адміністратора.

Правила виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги (наказ МОЗ № 583 від 26.03.2021) називають, зокрема, значну зовнішню кровотечу, травми, які загрожують життю, і нещасні випадки будь-якого характеру: рішення про виїзд ухвалює диспетчер, якому дзвонять за номером 103 або 112. Диспетчер може й переадресувати виклик та порадити, до якого закладу звернутися (п. 11). Український Порядок домедичної допомоги при підозрі на перелом кісток кінцівок (наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022) адресований тим, хто за службовими обов’язками надає першу допомогу; серед його кроків — виклик екстреної допомоги, зручне положення, яке завдає найменше болю, та іммобілізація лише за умови навчання. Тож за підозри на перелом можна телефонувати 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, чи порадить, куди звернутися.

Обов’язково викликайте швидку (103), якщо є ознаки, які британська NHS відносить до «Immediate action»: оніміння чи поколювання, сильна кровотеча, кістка, що виступає крізь шкіру, зміна форми або незвичний кут руки. Як доповнення, NHS окремо виділяє рівень «Urgent advice»: без відкладання зверніться до лікаря або зателефонуйте 103 (див. вище), якщо після травми руки чи зап’ястка є хоча б одна з таких ознак (кожна самостійна):

• дуже сильний біль;
• через біль не можна користуватися рукою;
• біль наростає;
• великий набряк чи синець або вони наростають;
• рука дуже скута чи її важко рухати;
• дуже висока температура або жар, холод чи озноб: за NHS, це може бути інфекція.

До огляду NHS радить підтримати руку, наприклад рушником як косинкою, прикладати загорнутий лід до 20 хвилин кожні 2–3 години й зняти каблучки та годинник, бо кисть може набрякнути.

Рентген-діагностика, ортопедія і травматологія — окремі напрями медичної мережі ЕКСПЕРТ. Знімки зап’ястка роблять на цифровому обладнанні, а результат, за інформацією мережі, можна отримати в той самий день. Запис — за телефоном або через форму на цій сторінці; про вартість запитайте адміністратора. Перед візитом уточніть:

• чи потрібне направлення лікаря;
• на якій адресі стоїть рентген-апарат і в які години він працює;
• скільки проекцій входить у дослідження і чи можна зняти другу руку для порівняння;
• як отримати опис: на руки чи електронною поштою.

Якщо після падіння болить і лікоть, є сторінка рентген ліктьового суглоба.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Потребу в рентгені, кількість знімків і подальші дослідження визначає лікар.