Лікування епілепсії у Львові

Уніфікований клінічний протокол МОЗ України «Епілепсії у дорослих» (наказ № 276 від 17.04.2014) визначає епілепсію як розлад мозкової діяльності зі стійкою схильністю до епілептичних нападів, а також із нейробіологічними, когнітивними, психологічними й соціальними наслідками. Це не одна хвороба, а група різних форм і синдромів з різним прогнозом і різним лікуванням. Тому лікування епілепсії починається з точного діагнозу: лікарю треба визначити тип нападів і форму захворювання.

Не кожен напад є епілептичним. У додатку до протоколу серед неепілептичних приступів названо непритомність (синкопе, зокрема через порушення роботи серця), транзиторну ішемічну атаку, гіпоглікемію, мігрень, вестибулярні кризи, панічні атаки. Напад на тлі гострого ураження мозку (наприклад, протягом тижня після інсульту чи черепно-мозкової травми, в активній фазі інфекції мозку) або тяжких порушень обміну речовин протокол розцінює як гострий симптоматичний, і діагноз епілепсії тоді не встановлюють. Про мігрень із цього переліку — окрема сторінка лікування мігрені.

Для дітей МОЗ затвердив окремий протокол «Епілепсії у дітей» (той самий наказ № 276). Прості фебрильні судоми (на тлі високої температури), за ним, не потребують тривалого прийому протиепілептичних препаратів, а при судомах у дитини, як і в дорослого, одразу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Якщо напад стався щойно, діють правила невідкладної допомоги (див. розділ нижче). Після судомного нападу спершу телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 441 і № 583), а для встановлення діагнозу наступний крок — невролог. За українським протоколом, на первинній ланці лише виключають інші причини: розпитують про обставини нападу, роблять загальний аналіз крові, визначають глюкозу, ЕКГ і направляють до невролога. Саму діагностику епілепсії протокол відносить до спеціалізованих лікарняних закладів.

Строку, за який треба потрапити до фахівця, український протокол не називає. Британська настанова NICE NG217 радить терміново направляти людину після першого підозрілого нападу на оцінку фахівцем, із прийомом протягом 2 тижнів; так само — якщо напади повернулися після тривалої перерви. Почати можна з консультації невролога.

Протокол МОЗ для спеціалізованої допомоги називає обов’язковими розпитування (обставини нападів, ранній анамнез, сімейний анамнез), огляд, аналізи крові й сечі з біохімією, ЕЕГ і МРТ головного мозку. Інші дослідження, зокрема тривалий моніторинг ЕКГ при підозрі на пароксизми серцевого походження, а також консультацію психіатра чи нейрохірурга, призначають за показаннями.

• ЕЕГ (запис електричної активності мозку) за протоколом має тривати не менше 20 хвилин якісного запису, з можливістю функціональних проб: гіпервентиляції (частого глибокого дихання) і фотостимуляції (світлових спалахів). Якщо рутинна ЕЕГ малоінформативна, вдаються до тривалого ЕЕГ-моніторингу чи відеомоніторингу.
• Нормальна ЕЕГ не виключає епілепсію — так прямо пише NICE NG217. Тому для діагнозу важливий докладний опис нападу, а за можливості — розповідь свідків і відеозапис (NICE NG217).
• МРТ шукає структурні зміни мозку, які можуть бути причиною нападів. Український протокол відносить МРТ до обов’язкових обстежень; британська NICE радить пропонувати її людям з епілепсією, за винятком ідіопатичної генералізованої епілепсії та самообмежувальної епілепсії з центротемпоральними спайками.
• ЕКГ допомагає не сплутати епілептичний напад із порушенням ритму серця. Про обстеження — на сторінках ЕКГ і холтерівського моніторування ЕКГ.

За протоколом, лікування починають лише тоді, коли є впевненість, що напади епілептичні. Два й більше епілептичних нападів вимагають початку прийому протиепілептичних препаратів. Після одного нападу потрібне повне обстеження і диференційований підхід: рішення лікар ухвалює індивідуально. Якщо виявлено причину епілепсії, її, за можливості, усувають хірургічно чи медикаментозно навіть тоді, коли ліки діють.

Мета, за протоколом, — контроль над нападами або максимальне зменшення їх частоти за мінімальних побічних дій; лікування має бути тривалим і безперервним. При вперше встановленому діагнозі, поверненні нападів після ремісії та фармакорезистентній епілепсії протокол 2014 року передбачає призначення спеціаліста закладу третинної (високоспеціалізованої) допомоги. До нейрохірурга направляють за структурних змін мозку або резистентності до ліків.

Чого чекати? В інформації для пацієнтів протокол наводить такі дані: при регулярному прийомі ліків у 50–60 % хворих вдається досягти зникнення нападів, у 20–25 % вони стають значно рідшими й менш інтенсивними, а майже в третині випадків позбутися нападів не вдається навіть з операцією. Проте й у цих людей бувають тривалі ремісії — місяці й роки без нападів.

Протокол МОЗ називає чинники, через які напади можуть повертатися або частішати:

• нерегулярний прийом ліків;
• тривале недосипання, перевтома, робота в нічні зміни;
• алкоголь і стресові ситуації;
• у частини людей — миготіння світла, телепередачі з частою зміною зображення, відеоігри, атракціони;
• деякі ліки, тому листок-вкладиш будь-якого нового препарату треба читати уважно.

Протокол радить, щоб вагітність у жінки з епілепсією була, за можливості, планованою. Більшість жінок із рідкими або контрольованими нападами можуть народити без операції і годувати грудьми. Прийом ліків під час вагітності обов’язковий, а будь-які зміни доз узгоджують з лікарем. Британська NICE NG217 радить регулярно обговорювати з жінками контрацепцію, прийом фолієвої кислоти, зачаття й вагітність; для окремих протиепілептичних препаратів у ній є особливі застереження щодо вагітності. Тому контрацепцію і планування вагітності обговоріть з неврологом заздалегідь.

Одразу телефонуйте 103 при судомах, непритомності або порушенні притомності, травмах, які загрожують життю, та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Порядок надання домедичної допомоги при судомах (наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022) передбачає: переконатися у відсутності небезпеки, негайно зателефонувати диспетчеру екстреної допомоги, перемістити людину на рівну поверхню, підкласти під голову м’яку ковдру, утримувати голову протягом усього нападу, не застосовуючи надмірної сили. Не можна силоміць розкривати рот, у тому числі підручними предметами, вливати рідину чи давати ліки. Якщо після нападу людина без свідомості, її переводять у стабільне положення і наглядають до приїзду бригади.

Інформація для пацієнтів в УКПМД 2014 року додає: не стримувати рухи насильно і повернути голову на бік. Вона ж окремо наголошує: якщо судоми тривають понад 5 хвилин, людина травмувалася або це вагітна жінка, треба викликати швидку. Чекати 5 хвилин не потрібно: за наказом МОЗ № 441 диспетчеру телефонують негайно. Протокол «Епілепсії у дітей» розцінює напад, що триває понад 5 хвилин, як можливий епілептичний статус, який потребує невідкладної допомоги. Британська NICE нагадує, що епілепсія пов’язана з підвищеним ризиком передчасної смерті, зокрема раптової несподіваної смерті при епілепсії. Серед чинників, на які можна вплинути, NICE називає, зокрема, пропуски ліків, вживання алкоголю, неконтрольовані напади та сон без нагляду.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ лікування епілепсії починається з прийому невролога. Він розпитає про напади, огляне вас, скаже, які обстеження потрібні, де пройти ЕЕГ і МРТ, і чи потрібне направлення до закладу вищого рівня. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці: в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому невролога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не змінюйте дозу і не припиняйте прийом протиепілептичних препаратів самостійно.