Лікування хвороби Альцгеймера та деменції у Львові

Стандарт медичної допомоги «Деменції та легкі когнітивні розлади» (наказ МОЗ України № 1663 від 03.11.2025) описує деменцію як прогресуючий і певною мірою незворотний синдром. При ньому страждають пам’ять, швидкість і продуктивність мислення, мовлення, орієнтація, а згодом змінюються особистість і поведінка, з’являються труднощі в повсякденному житті. Документ наголошує, що це серйозне захворювання, яке впливає на якість життя не лише пацієнта, а й усієї родини.

Деменція — не окрема хвороба, а синдром, який можуть спричиняти різні захворювання. Хвороба Альцгеймера, за стандартом, розвивається дуже повільно, і людина зазвичай спершу проходить стадію легкого когнітивного розладу. Так називають погіршення розумових функцій порівняно з попереднім станом, яке ще не заважає жити самостійно. Межа між легким когнітивним розладом і деменцією нечітка: її визначають за тим, як людина справляється з повсякденними справами.

Судинну деменцію стандарт описує інакше: для неї характерні коливання стану, сходинкоподібне погіршення, минущі епізоди дезорієнтації, а головне — поєднання когнітивних порушень із вогнищевими неврологічними симптомами. Тому з темою деменції пов’язана сторінка про роботу з наслідками інсульту, а окремі варіанти лікування стандарт передбачає і для деменції при хворобі Паркінсона.

Стандарт МОЗ зобов’язує лікарів будь-якої спеціальності направляти людину до невропатолога (невролога) або психіатра, якщо з’явилися ознаки когнітивних порушень чи на них скаржаться сам пацієнт або рідні. При цьому лікар враховує потенційні фактори ризику деменції, які перелічує документ:

• низький рівень освіти, порушення слуху, травма голови;
• артеріальна гіпертензія, ожиріння, цукровий діабет;
• низький рівень фізичної активності, депресія, соціальна ізоляція;
• вживання понад 21 одиницю алкоголю на тиждень, тютюнопаління;
• проживання на забруднених територіях.

Не варто списувати забудькуватість на вік. Стандарт пояснює: деякі захворювання, що погіршують пам’ять і мислення, можуть мати цілком зворотний характер, тож вчасний правильний діагноз здатен змінити перспективу лікування. Британська настанова NICE NG97 додає: нормальний результат короткого когнітивного тесту сам по собі не виключає деменцію. Якщо скарги лишаються, оцінку завершує невролог або психіатр.

Підтверджують діагноз деменції, легкого когнітивного розладу і хвороби Альцгеймера лікарі-невропатологи або психіатри. Вони спираються на історію хвороби, огляд, психологічне тестування, лабораторні й нейровізуалізаційні дослідження. Стандарт МОЗ № 1663 передбачає:

• загальний аналіз крові та біохімічний аналіз з електролітами, печінковими показниками, креатиніном, сечовиною, С-реактивним білком, тиреотропним гормоном і вітаміном B12, а також розрахунок швидкості клубочкової фільтрації;
• МРТ головного мозку, а КТ — у разі протипоказань до МРТ;
• люмбальну пункцію з дослідженням спинномозкової рідини, якщо є підозра на ненейродегенеративну причину (енцефаліт, хвороба Кройцфельдта-Якоба, нормотензивна гідроцефалія тощо);
• консультацію лікаря-генетика при ранньому початку хвороби, підозрі на спадкову форму або випадках деменції в родині.

Для типової хвороби Альцгеймера стандарт називає підтвердження біомаркерами (амілоїд і тау-білок у спинномозковій рідині або ПЕТ). Водночас серед критеріїв якості дослідження спинномозкової рідини на ці маркери віднесено до бажаних, а не обов’язкових: його проводять, якщо результат має вплинути на лікування, або за бажанням пацієнта. Для судинної деменції серед діагностичних критеріїв документ згадує, зокрема, доплерографію судин головного мозку — це дослідження описано на сторінці УЗД судин головного мозку.

Стандарт МОЗ радить людям із легким когнітивним розладом і легкою деменцією когнітивні тренування, когнітивну стимуляцію, лікувальну фізкультуру та фізичні тренування (силові та/або аеробні) для покращення когнітивної функції. Рекомендації можуть отримати сам пацієнт або його законні представники.

Тут позиції настанов розходяться. Британська NICE NG97 не радить когнітивні тренування для лікування легкої та помірної хвороби Альцгеймера, натомість пропонує групову когнітивну стимуляцію людям із легкою і помірною деменцією. Український стандарт включає обидва підходи, тому конкретні заняття лікар добирає з урахуванням стадії та можливостей людини.

Тривогу, неспокій, агресію та інші поведінкові симптоми стандарт радить починати лікувати без ліків: когнітивною стимуляцією, лікувальною фізкультурою, музикотерапією, танцювальною терапією.

За стандартом МОЗ, когнітивні порушення, що відповідають деменції, є показанням до початку медикаментозної терапії. Ліки призначає невролог або психіатр, і вибір залежить від типу та стадії деменції:

• при легкій і помірній деменції — інгібітори холінестерази;
• при помірній або тяжкій хворобі Альцгеймера — окремий препарат для когнітивних функцій і повсякденної активності;
• для судинної деменції, деменції при хворобі Паркінсона і хвороби з тільцями Леві стандарт визначає окремі варіанти;
• при депресії чи тривозі — препарати з групи антидепресантів, при тривозі також анксіолітики.

Ліки від психотичних симптомів (марення, галюцинацій) лікар підбирає з особливою обережністю, бо один із таких засобів, за стандартом, не застосовують при хворобі Паркінсона і хворобі з тільцями Леві. Якщо в людини з деменцією бувають епілептичні напади, їх лікують за уніфікованим клінічним протоколом «Епілепсії у дорослих» (наказ МОЗ № 276).

Стандарт МОЗ ставить родину поруч із пацієнтом. Серед обов’язкових вимог — індивідуальний план обстеження й лікування, узгоджений із пацієнтом і, за його згодою, з членами сім’ї; зрозуміла інформація про стан і подальше спостереження; навчання та підтримка тих, хто доглядає. Бажаною стандарт називає психологічну підтримку для рідних.

Після встановлення діагнозу документ радить через регулярні проміжки проводити геріатричне обстеження, оцінювати супутні хвороби і переглядати лікування, щоб уникнути зайвих ліків і їхніх взаємодій. Якщо в родини виникають проблеми з життєзабезпеченням пацієнта, стандарт передбачає за потреби направлення до служби паліативної допомоги та/або соціального захисту.

Медична допомога при деменції, за стандартом МОЗ, зазвичай амбулаторна, а стаціонарне лікування — виняток, наприклад у кризовій ситуації. Госпіталізацію до закладу, що спеціалізується на неврологічних або психічних захворюваннях, стандарт передбачає, зокрема, при психотичних явищах, що загрожують безпеці пацієнта або оточуючих; вираженому психомоторному збудженні, агресивній поведінці, виражених порушеннях сну чи харчової поведінки, безпорадності та критичному виснаженні. Ознаки депресії, тривоги, апатії, агресії, психотичних симптомів, розгальмованості або суїцидальної поведінки, за стандартом, є показанням для обов’язкового направлення до психіатра. Якщо з’явилися гострі психічні розлади з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч, телефонуйте 103 (наказ МОЗ № 583, п. 4).

Раптові зміни стану можуть бути ознакою гострої хвороби, а не прогресування деменції. Ознаки гострого мозкового інсульту за наказом МОЗ № 441: 1) раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії; 2) раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; 3) раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань; 4) раптове погіршення зору в одному або в обох очах; 5) раптове порушення ходи; 6) запаморочення, втрата рівноваги або координації; 7) виражений головний біль без наявної причини. У такому разі телефонуйте 103.

З питаннями про пам’ять і мислення можна звернутися в медичну мережу ЕКСПЕРТ у Львові, напрям «Неврологія». Почати можна з консультації невролога; якщо людині важко прийти, перегляньте сторінку консультації невропатолога вдома. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому невролога уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці.

Для встановлення діагнозу стандарт МОЗ передбачає МРТ головного мозку (КТ — якщо МРТ протипоказана); якщо її вже робили, візьміть висновок на прийом, а якщо ні — лікар направить на дослідження. На перший прийом краще прийти разом із близькою людиною, яка помічає зміни щодня.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.