Лікування невропатії у Львові

Невропатія (периферична нейропатія) — це ураження нервів поза головним і спинним мозком. Британська NHS пояснює, що периферичні нерви бувають чутливі (передають біль і дотик), рухові (керують м’язами) і вегетативні (регулюють, зокрема, тиск і роботу сечового міхура). Тому симптоми залежать від того, які саме нерви уражені.

За NHS, невропатія може зачіпати один нерв (мононейропатія), кілька окремих нервів (множинна мононейропатія) або багато нервів одночасно (полінейропатія). Полінейропатія трапляється найчастіше: вона спершу уражає найдовші нерви, тому симптоми зазвичай починаються в стопах, згодом ніби піднімаються вгору і пізніше з’являються в кистях. Якщо нерв стиснутий на зап’ясті, це інший стан — про нього на сторінці лікування тунельного синдрому.

Уніфікований клінічний протокол МОЗ України «Цукровий діабет 2 типу у дорослих» (наказ № 1300) називає діабетичну полінейропатію найчастішим ураженням периферичної нервової системи при діабеті. Водночас протокол радить у всіх пацієнтів з діабетом і полінейропатією враховувати й інші можливі причини:

• токсини, зокрема алкоголь, і нейротоксичні препарати, наприклад хіміотерапію;
• дефіцит вітаміну B12, гіпотиреоз, захворювання нирок;
• злоякісні утворення та інфекції, зокрема ВІЛ;
• хронічну запальну демієлінізуючу нейропатію, спадкові нейропатії, васкуліт.

NHS додає травми нервів і вірусні інфекції, як-от оперізувальний герпес; біль після нього описано на сторінці лікування невралгії. Протокол МОЗ також нагадує, що біль у ногах можуть давати й інші хвороби: артрози, венозна недостатність, радикулопатії (про останні — сторінка лікування радикуліту). Тому без пошуку причини лікування невропатії не буде повним.

За протоколом № 1300, усі дорослі з цукровим діабетом 2 типу мають пройти обстеження щодо полінейропатії, коли діабет виявили, і далі щонайменше раз на рік. Обстеження включає ретельний розпит і перевірку чутливості: тактильної (монофіламентом) або больової, а також вібраційної (камертоном 128 Гц). У діагностично складних випадках протокол рекомендує електронейроміографію.

Діабет може уражати й вегетативні нерви. Серед ознак такої нейропатії протокол називає тахікардію в спокої, ортостатичну гіпотензію (падіння тиску, коли встаєте), гастропарез (сповільнене спорожнення шлунка), закрепи чи діарею, порушення сечовипускання, еректильну дисфункцію, зміни потовиділення. За потреби пацієнта скеровують до суміжних фахівців: кардіолога, гастроентеролога, уролога.

Специфічного лікування самого ураження нерва, окрім кращого контролю цукру, за протоколом наразі немає. Дотримання цілей глікемії може помірно сповільнити прогресування полінейропатії, але не зменшує втрату нейронів. Протокол наголошує на усуненні чинників ризику, зокрема відмові від алкоголю; NHS додає відмову від куріння.

Діагноз починається з розпиту й огляду: лікар перевіряє чутливість, силу м’язів і рефлекси. За NHS, аналізи крові допомагають виявити, зокрема, діабет чи дефіцит B12. Якщо ви приймаєте препарат, відомий тим, що може спричиняти невропатію, лікар може тимчасово зупинити його або зменшити дозу й подивитися, чи легшає. Самостійно ліки не скасовуйте.

Щоб підтвердити ураження нервів, невролог може призначити дослідження нервової провідності та електроміографію — NHS пише, що їх зазвичай роблять разом. Детальніше — на сторінці електроміографія. Біопсія нерва, за NHS, потрібна рідко; рентген, КТ чи МРТ можуть знадобитися, щоб знайти причину. Лікар скаже, чи потрібна МРТ або КТ, і направить.

Окремий випадок — хронічна запальна демієлінізуюча полірадикулонейропатія (ХЗДП), рідкісне імунне захворювання. Стандарт медичної допомоги МОЗ № 338 вимагає скеровувати пацієнтів з ознаками ураження периферичної нервової системи до невролога впродовж 10 днів, а при підозрі на ХЗДП обов’язково проводити клінічний огляд і електронейроміографію. Лікування ХЗДП, за стандартом, призначає невролог; для внутрішньовенного лікування передбачено госпіталізацію в заклади, що спеціалізуються на неврологічних хворобах.

Пекучий чи стріляючий біль при невропатії — це нейропатичний біль. NHS пише, що звичайні знеболювальні, як-от парацетамол чи ібупрофен, зазвичай його не знімають, тому застосовують інші препарати. За стандартом МОЗ № 643 «Хронічний больовий синдром у дорослих та дітей», вибір препарату залежить переважно від клінічних переваг, а першою лінією є протиепілептичні засоби в комбінації з трициклічними антидепресантами. Якщо лікування неефективне, стандарт радить спершу збільшити дозу згідно з інструкцією, а далі змінити препарат або поєднати кілька; можливо додатково призначити опіоїди.

Позиції документів тут різняться. Клінічна настанова ДЕЦ «Управління хронічним болем» (2023) для дорослих на першому кроці описує трициклічний антидепресант або протиепілептичний засіб. Британська NICE (CG173) для дорослих пропонує на початку вибір одного з чотирьох препаратів: трициклічного антидепресанта, антидепресанта з групи інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну або одного з двох протиепілептичних засобів, а якщо він не діє чи погано переноситься — інший. Тож єдиної схеми для всіх немає: препарат підбирає лікар.

При локалізованому болю, за стандартом № 643, може бути доцільно використовувати засоби для місцевого застосування. Стандарт також вимагає ще до призначення анальгетиків запропонувати немедикаментозні стратегії — на додачу до ліків або як альтернативу, а при дистресі від помірного до високого рівня — скерувати до фахівця з психологічної підтримки. Стандарт застерігає, що не всі ці препарати призначають дітям. Більше про цей біль — на сторінці лікування нейропатичного болю.

Якщо слабшають м’язи, NHS називає фізіотерапію з вправами на силу, а також шини для слабких гомілковостопних суглобів і засоби для ходьби. Людям з діабетичною полінейропатією і втратою чутливості протокол МОЗ № 1300 радить щодня оглядати стопи, щоб не пропустити травму.

Це важливо, бо NHS попереджає: без лікування причини невропатії може розвинутися виразка стопи, яка інфікується; без лікування це може призвести до гангрени, а в тяжких випадках — до ампутації. Протокол № 1300 при виразці стопи передбачає направлення до фахівців з лікування діабетичної стопи впродовж 1–2 днів, якщо явної інфекції немає, і негайно, якщо вона є.

Акупунктуру, трави, добавки з бенфотіаміном чи альфа-ліпоєвою кислотою NHS згадує як варіанти, які деякі люди вважають корисними, але доказів для них не завжди достатньо. Перш ніж їх пробувати, порадьтеся з лікарем.

Одразу телефонуйте 103 при таких станах: порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово; раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання — та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Оніміння з одного боку тіла може бути ознакою інсульту, а не невропатії. Ознаки гострого мозкового інсульту за наказом МОЗ № 441 (п. 3):

• раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії;
• раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку;
• раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань;
• раптове погіршення зору в одному або в обох очах;
• раптове порушення ходи;
• запаморочення, втрата рівноваги або координації;
• виражений головний біль без наявної причини.

При цих ознаках телефонуйте 103. Стандарт МОЗ № 338 при гострому розвитку ХЗДП рекомендує госпіталізацію через можливу вегетативну та дихальну недостатність. NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо ви підозрюєте синдром Гієна — Барре: при ньому поколювання й оніміння в стопах і кистях зазвичай змінюються слабкістю. Якщо ж обличчя з одного боку опустилося чи важко ковтати, не вдається підняти одну чи обидві руки або порушилося мовлення, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Лікування невропатії починається з консультації невролога: огляд, оцінка чутливості, рефлексів і сили м’язів, а далі — обстеження, які лікар вважатиме потрібними. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар, тож аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці. Після пошуку причини лікар складає план, який може включати медикаментозну терапію, фізіотерапію та реабілітаційні методи.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому невролога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Візьміть із собою перелік ліків і результати попередніх аналізів.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і лікування визначає лікар після огляду.