Лікування епілепсії в Ужгороді

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), травмах, які загрожують життю, судомах, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022 описує дії при судомах для людей без медичної освіти, які за службовими обов’язками мають надавати домедичну допомогу:

• переконайтеся, що небезпеки немає ні для вас, ні для людей поруч, ні для самої людини;
• негайно зателефонуйте диспетчеру і виконуйте його вказівки;
• на час судом перемістіть людину на рівну поверхню, покладіть під голову м’яку ковдру й тримайте голову, не застосовуючи надмірної сили;
• не розтуляйте рота силоміць, навіть підручними засобами, не вливайте рідину й не давайте ліків;
• коли судоми минули, людину без свідомості переведіть у стабільне положення, а тій, що при свідомості, спокійно поясніть свої подальші дії;
• наглядайте за нею до приїзду бригади, при погіршенні телефонуйте диспетчеру повторно, а все, що дізналися про обставини судом, передайте медикам.

Інформація для пацієнтів у протоколі «Епілепсії у дорослих» (наказ МОЗ № 276 від 17.04.2014) радить викликати швидку, якщо судоми довші за 5 хвилин, є травма або йдеться про вагітну. Це не привід вичікувати: за наказом № 441 диспетчеру телефонують негайно. Протокол «Епілепсії у дітей» розцінює напад довший за 5 хвилин як можливий епілептичний статус, який потребує невідкладної допомоги. Для дорослих протокол називає показанням до негайної госпіталізації в неврологічний стаціонар або відділення реанімації та інтенсивної терапії напади чи незрозумілі пароксизмальні стани, частота й важкість яких загрожують людині.

Для діагнозу потрібен фахівець: первинна ланка, за протоколом, лише виключає соматичні й обмінні причини і скеровує до невролога. Британська NICE NG217 радить термінове скерування з прийомом протягом 2 тижнів після першого підозрілого нападу, а також коли напади повернулися після ремісії. Почати можна з консультації невролога.

Не обов’язково. У роз’ясненні МОЗ (2019) сказано, що один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію: один напад протягом життя, за цими даними, мали 5–10 % людей. Протокол МОЗ наводить визначення Міжнародної протиепілептичної ліги (2005): щонайменше один напад і стійка схильність до них.

Якщо напад виник на тлі гострої патології нервової системи, діагноз епілепсії протокол не встановлює, а говорить про гострий симптоматичний напад: зокрема, у перший тиждень після інсульту чи черепно-мозкової травми, в активній фазі інфекції центральної нервової системи, важких порушеннях обміну, інтоксикації.

Буває, що приступ узагалі не епілептичний. Додаток до протоколу для дорослих називає, зокрема, синкопе (непритомність), гіпоглікемію, мігрень, вестибулярні кризи, парасомнії та панічні атаки. Причину з’ясовує лікар: почати можна з прийому.

Наявність двох і більше епілептичних нападів, за протоколом для дорослих, вимагає почати протиепілептичні препарати, якщо є впевненість в епілептичному характері нападів. Після першого нападу в дорослих документ розрізняє три ситуації:

• Призначення обов’язкове: дебют з епілептичного статусу, упевненість у дебюті ідіопатичної генералізованої епілепсії, доведені епілептичні напади в минулому, неврологічна патологія, що викликала напад.
• Можливе й доцільне за поєднання двох і більше ознак, серед яких: безумовні епілептиформні зміни на ЕЕГ, родова травма чи важка органічна патологія нервової системи в ранньому дитинстві, сімейний анамнез епілепсії, важкі напади, що загрожують життю чи здоров’ю, епізоди порушень свідомості в минулому, неприпустимість повторного нападу для пацієнта.
• Не потребують призначення: молодий вік чи неускладнена вагітність без факторів ризику, гострий симптоматичний напад, напад через тривале позбавлення сну.

Рішення в кожному випадку приймає лікар. При вперше встановленому діагнозі, поверненні нападів після ремісії та фармакорезистентній епілепсії протокол передбачає призначення спеціаліста закладу третинної допомоги.

Для спеціалізованої неврологічної допомоги протокол МОЗ для дорослих називає обов’язковими ЕЕГ (щонайменше 20 хвилин запису) і МРТ головного мозку. Британська NICE рутинну ЕЕГ пропонує розглянути, коли розпитування й огляд вказують на епілептичний напад.

За поясненням NICE, зміни на ЕЕГ підтримують попередній діагноз, а нормальний рутинний запис між нападами епілепсію не виключає; МРТ може допомогти знайти її причину. Український протокол при малоінформативній рутинній ЕЕГ згадує ЕЕГ-моніторинг і відеомоніторинг.

Чи потрібні ЕЕГ, КТ або МРТ саме вам, скаже лікар: щодо ЕЕГ пояснить, куди звернутися, а на КТ чи МРТ направить. Ультразвукове транскраніальне дослідження судин протокол для дорослих відносить до бажаних; якщо лікар його призначить, читайте про УЗД судин головного мозку.

За протоколом для дорослих, препарат добирають за типом нападу, синдромом, статтю, віком і супутніми хворобами, а починають з одного препарату першої лінії. Якщо він не діє, призначають інший, далі можливе поєднання двох або трьох; більше трьох протокол вважає неефективним.

Лікування, за протоколом для дорослих, має бути тривалим і безперервним. Успішним він вважає лікування, коли напади повністю припинилися на рік або на строк, утричі довший за найдовший проміжок між ними в активній фазі. Це ще не привід відміняти препарат: скільки його приймати, вирішує лікар.

За інформацією для пацієнтів у протоколі для дорослих, напади можуть відновитися чи почастішати через нерегулярний прийом ліків, алкоголь, стрес, перевтому, тривале недосипання. У деяких людей напад провокують миготливе світло, відеоігри чи атракціони, тому таких ситуацій необхідно уникати.

Помірний рух документ вважає корисним, екстремальні види спорту — протипоказаними, а плавання допускає лише під наглядом.

Британська NICE нагадує, що епілепсія пов’язана з підвищеним ризиком передчасної смерті, зокрема раптової несподіваної смерті. Серед чинників, на які можна вплинути, вона називає пропуски ліків, вживання алкоголю чи наркотиків, неконтрольовані напади, життя й сон на самоті.

Інформація для пацієнтів у протоколі для дорослих радить, за можливості, планувати вагітність, а при дуже частих нападах зважити рішення з огляду на допомогу близьких. Більшість жінок із рідкими чи контрольованими нападами, за цим документом, можуть народити без оперативного втручання й далі годувати грудьми. Сам протокол при плануванні радить розглянути перехід на один препарат і передбачає призначення фолієвої кислоти. Переривати лікування під час вагітності не можна: ризик для плода від нападів, особливо генералізованих судомних, протокол вважає більшим, ніж від препаратів. Зміну доз узгоджують з лікарем.

Протокол для дорослих зазначає, що вади розвитку в дітей матерів, які приймають ці препарати, виникають удвічі частіше, а при двох-трьох препаратах ризик значно зростає. Британська NICE радить обговорювати з жінками, які можуть мати дітей, ризики протиепілептичних препаратів для майбутньої дитини і регулярно повертатися до тем контрацепції, фолієвої кислоти, зачаття, годування. Тому не припиняйте ліки самостійно, а заздалегідь скажіть лікарю про свої плани.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, асфіксії всіх видів (зокрема потраплянні сторонніх тіл у дихальні шляхи), травмах, які загрожують життю, судомах, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Дорослі критерії на дітей не переносять: для них діє окремий протокол «Епілепсії у дітей» (той самий наказ № 276). Після першого нападу він вимагає препаратів, зокрема, при дебюті з епілептичного статусу. При простих фебрильних судомах (на тлі високої температури) довготривалого лікування цими препаратами протокол не передбачає, при комплексних із несприятливими ознаками — передбачає. Спостереження він покладає на дитячого невролога, а користь МРТ у молодших дітей радить зважувати проти анестезіологічних ризиків. Як записати дитину, запитайте в адміністратора.

Лікування епілепсії можна розпочати в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-неврологи. Невролог веде пацієнта постійно. При вперше встановленій епілепсії він підбере лікування сам чи скерує до закладу третинної допомоги (протокол № 276): це залежить від конкретного випадку. За показаннями лікар може скерувати до ендокринолога, кардіолога, психотерапевта чи психолога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді.

Якщо знадобиться інший фахівець або заклад вищого рівня, лікар скаже, до кого ще звернутися.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Не змінюйте схему лікування й не припиняйте прийом протиепілептичних препаратів самостійно.