Лікування тривожних неврологічних станів в Ужгороді

Настанова МОЗ 00729 «Тривожний розлад» описує тривогу як нормальний емоційний стан, що надає захист від небезпечних ситуацій. Про розлад ідеться тоді, коли вона інтенсивна, тривала й обмежує психологічні та соціальні функції. Типові тілесні прояви за цим документом: серцебиття, тремор, запаморочення, пітливість, нудота, відчуття задухи, часте сечовипускання. Можуть приєднуватися болі в м’язах, напруження шиї та спини, головний біль, відчуття грудки в горлі.

Частину таких скарг при панічному й генералізованому тривожному розладі (ГТР) настанова МОЗ 00709 пов’язує з гіперактивністю вегетативної нервової системи. «Тривожний неврологічний стан» тут лише назва послуги, а не діагноз: Центр громадського здоров’я МОЗ (ЦГЗ) називає тривожний розлад типом психічного захворювання. Роль невролога тому інша: з’ясувати, чи немає неврологічної причини, і підказати наступний крок.

Періодична тривога, нагадує ЦГЗ, — це нормально. Настанова МОЗ 00729 визнає, що відрізнити її від патологічної не завжди легко, і радить дивитися, чи зберігає людина здатність нормально працювати та функціонувати. ЦГЗ радить звернутися до лікаря, якщо:

• ви дуже часто нервуєте, і хвилювання заважає роботі та повсякденному життю;
• страх або занепокоєння важко контролювати;
• поруч із тривогою є депресія, проблеми з алкоголем чи наркотиками або інші проблеми з психічним здоров’ям.

Якщо симптоми не минають чи посилюються, ЦГЗ пропонує консультацію сімейного лікаря або психотерапевта. При панічному розладі настанова 00729 згадує консультацію невролога серед кроків за потребою.

Настанова МОЗ 00729 перелічує стани, які лікар зіставляє з панічним розладом. Це орієнтир для лікаря, а не для самодіагностики:

Серед досліджень при панічному розладі той самий документ називає фізикальне обстеження, ЕКГ, рівень тиреотропного гормону (ТТГ) у плазмі крові, а за потребою інші аналізи або консультацію невролога. При ГТР настанова додає, що тривогу можуть викликати деякі препарати й токсичні сполуки, зокрема кофеїн, тому скажіть лікарю про все, що вживаєте.

Настанова МОЗ 00709 про пацієнта з психосоматичними симптомами радить один комплексний і ретельний огляд, а лабораторні дослідження призначати лише відповідно до об’єктивних даних. Попередні результати лікар вивчає до того, як замовити нові. Настанова попереджає: надмірні дослідження без належного лікування можуть посилити соматизацію, тобто схильність виражати психологічні труднощі тілесними симптомами. Водночас вона згадує, що згодом у частини таких пацієнтів знаходять фізичний розлад, тож про нові чи змінені симптоми варто сказати лікарю.

Український протокол № 1265 (гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, порушення адаптації) рекомендує ЕЕГ, КТ і МРТ лише для диференційної діагностики та визначення органічних уражень головного мозку. Британська NICE CG113 при панічній атаці у дорослих говорить про мінімум досліджень, потрібних, щоб виключити гострі фізичні проблеми. Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить. Лікар скаже, чи потрібна ЕЕГ, і куди звернутися.

Запис «ВСД» у картці теж не відповідь. Стаття МОЗ (2018) називає її не діагнозом, а синдромом, за яким потрібно шукати справжню причину; докладніше про це — на сторінці про лікування вегетативних порушень.

За описом МОЗ, панічний розлад може проявлятися болем у грудях та іншими симптомами, схожими на серцевий напад, а британська NHS нагадує, що більшість цих симптомів трапляється і при інших станах. Центр громадського здоров’я МОЗ окремо наголошує: у випадку суїцидальних думок або поведінки негайно зверніться за невідкладною допомогою. Стандарт МОЗ № 546 відносить до суїцидальної поведінки думки, плани й спроби самогубства.

Одразу телефонуйте 103 при раптовому болю в грудній клітці, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, гострих психічних розладах (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч), порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, судомах, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

МОЗ у матеріалі про панічний розлад радить зосередитися на поточному моменті: поставити ступні на підлогу, щоб відчути опору, і назвати 5 речей, які бачите, 4, які відчуваєте фізично, 3, які чуєте, 2, які відчуваєте на нюх, і 1, яку відчуваєте на смак. Центр громадського здоров’я МОЗ радить також глибоко й повільно дихати животом і знайти спокійне, безпечне місце, наприклад вийти з галасливої кімнати. Для запобігання новим нападам, за NHS, може допомогти регулярна фізична активність, дихальні вправи й відмова від кофеїну, алкоголю, солодкого та куріння, бо вони можуть погіршувати напади.

Поодинокі атаки, за МОЗ, ще не є панічним розладом: вони можуть виникати на ґрунті стресу чи перевтоми. Однак вони можуть бути симптомом інших психічних розладів, тому при найперших симптомах міністерство радить звернутися до лікаря.

Окремий випадок описує стаття МОЗ про синдром надмірної тривоги щодо здоров’я. Людина постійно переживає за свій стан, сприймає прості симптоми як ознаку серйозної хвороби, сама собі призначає аналізи й годинами шукає інформацію в інтернеті. Буває й навпаки: через страх виявити хворобу людина починає нехтувати візитами до лікаря. МОЗ радить вести щоденник тривожних думок, не ставити собі діагноз самостійно, менше перевіряти симптоми на сайтах і порадитися з лікарем, який у деяких випадках може призначити лікування або направити до психотерапевта.

За ЦГЗ, тривожні розлади переважно лікують психотерапією, медикаментами або тим і іншим; спеціальних препаратів, що лікують самі розлади, немає, але ліки можуть допомогти полегшити симптоми. Прикладом психотерапії ЦГЗ називає когнітивно-поведінкову терапію (КПТ). Настанова МОЗ 00729 починає з розпізнавання симптомів, правильного діагнозу й роз’яснення ситуації. Тимчасовий прийом препаратів може бути показаний, якщо тривога спричиняє непрацездатність; при важкій хронічній тривозі показана довготривала фармакотерапія, наприклад антидепресантами. Препарати вибору зазвичай належать до селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (ІЗЗСН).

Щодо бензодіазепінів документи мають різні акценти. Настанова 00729 допускає їх на короткий термін в особливих ситуаціях, але радить уникати довготривалого призначення. Британська NICE CG113 для дорослих при панічному розладі пише, що їх не слід призначати, а при ГТР допускає лише як короткий захід під час кризи. Рішення щодо будь-якого препарату приймає лікар. NICE також пропонує дорослим із ГТР починати з найменш втручального й найдієвішого кроку: пояснення й спостереження, далі самодопомога на засадах КПТ, потім інтенсивна психотерапія або ліки, а при складному перебігу спеціалізована допомога. Окремого чинного уніфікованого протоколу МОЗ саме з ГТР чи панічного розладу ми не знайшли.

Окрема розмова потрібна, коли симптоми почалися після травматичної події: ЦГЗ зазначає, що в умовах війни та критичних ситуаціях тривога може загострюватися. Протокол № 1265 (адресований, зокрема, сімейним лікарям, психіатрам і психотерапевтам) називає психотерапію важливим елементом лікування посттравматичного стресового розладу й порушень адаптації, а фармакотерапію посттравматичного розладу пропонує розглядати як альтернативу, коли пацієнт не може проходити психотерапію або не отримує від неї задовільних результатів.

Прийом ведуть лікарі-неврологи. Вони оглядають пацієнта, оцінюють, чи немає неврологічної причини скарг, і пояснюють подальші кроки. За потреби лікар скерує до кардіолога, ендокринолога, психотерапевта чи психолога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Якщо потрібна допомога іншого фахівця, лікар скаже, до кого ще звернутися.

Якщо на перший план виходить безсоння, прочитайте про лікування порушень сну; якщо запаморочення, про лікування запаморочення. Інші теми зібрано на сторінці неврології в Ужгороді. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці; вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Діагноз і план лікування визначає лікар після огляду.