Рентген променево-зап’ясткового суглоба в Ужгороді

Рентген променево-зап’ясткового суглоба в Ужгороді стосується кінця променевої кістки й кісток зап’ястка. Настанова МОЗ 00351 «Пошкодження зап’ястя» називає перелом дистальної частини променевої кістки найбільш поширеним переломом верхньої кінцівки в дорослих, а його причиною частіше за все є падіння. За коментарем експерта до настанови, в Україні це компетенція ортопеда-травматолога. Про типи переломів настанова пише:

• типовий перелом (Коллеса): дистальний фрагмент зміщений у тильний бік; у більшості випадків показане консервативне лікування;
• згинальний перелом (Сміта): часто нестабільний, часто необхідна операція, потребу в якій визначає хірург чи ортопед;
• перелом Бартона: зі зміщенням променево-зап’ясткового суглоба, нестабільний;
• шилоподібний відросток («перелом водія»): часто пов’язаний із розривом човнопівмісячної зв’язки; перелом можна запідозрити за подовженням човнопівмісячної щілини на знімку;
• тригранна кістка: другий за поширеністю перелом кісток зап’ястя; найчастіше визначається невеликий тильний фрагмент, помітний у боковій або косій проєкції.

Сусідні ділянки: рентген кисті і рентген кісток передпліччя.

Для типового перелому настанова 00351 рекомендує носити гіпсову пов’язку 4–5 тижнів, а положення уламків перевіряє рентгеном:

• позицію контролюють щонайменше у прямій та боковій проєкціях; якщо вона незадовільна, репозицію (зіставлення уламків) необхідно повторити;
• перелом у задовільному положенні знімають повторно через 1, 2 та, за необхідності, 5 тижнів;
• після корекції гіпсу, який здавався затугим, положення перелому теж контролюють рентгенографічно.

Хірургічне втручання при типовому переломі настанова вважає показаним, коли положення після репозиції незадовільне або погіршилось через 1–2 тижні: у таких випадках показана консультація ортопеда або хірурга. У пацієнтів старше 65 років радіологічні показники, за нею, не є прогностичним фактором успішності лікування, і хірургічне лікування скоріш за все не матиме істотних переваг, навіть якщо положення незадовільне чи погіршується в гіпсі; активним людям похилого віку, для яких важлива робота руки, його можуть запропонувати після обережної індивідуальної оцінки.

Наказ МОЗ № 294 (п. 6.8) обмежує повтори: їх проводять тільки при зміні перебігу хвороби чи появі нового захворювання, а також за необхідності одержання розширеної інформації про стан здоров’я пацієнта. Скільки контрольних знімків потрібно саме вам, скаже ортопед-травматолог.

Серед кісток зап’ястя найчастіше ламається човноподібна (настанова 00351). Типова ситуація — падіння на відведене зап’ястя, болючість при натисканні в анатомічній табакерці (ямці біля основи великого пальця); зап’ястя може бути набряклим. Для цього перелому настанова називає пряму, бокову й косу проєкції та додатково «човноподібну».

Якщо є підозра, а ознак на рентгенограмі немає, повторне оглядове обстеження має бути виконане через 1–2 тижні або, за потреби, може бути призначена консультація хірурга чи ортопеда; для діагностики можна призначити МРТ. Настанова також зазначає, що осифікація погіршується, якщо між переломом і початком лікування минуло понад 4 тижні, а близько 5–10 % таких переломів не зрощуються. Тож про біль після нормального знімка скажіть лікарю.

Американська ACR (2018) для дорослих із гострою травмою кисті чи зап’ястка, коли перший знімок негативний або сумнівний, називає зазвичай доречними рівноцінні варіанти наступного кроку: повторний знімок через 10–14 днів, МРТ або КТ без контрасту. Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить.

Зв’язки. Про м’язи, сухожилки й суглоби рентген дає мало інформації (RadiologyInfo). Діагноз пошкодження зв’язок зап’ястя, за настановою 00351, встановлюють на підставі клінічного обстеження та, за потреби, МРТ.

Оніміння пальців уночі, без травми. Настанова МОЗ 00411 найважливішим діагностичним критерієм синдрому зап’ясткового каналу називає розлади чутливості або оніміння вночі. Діагноз вона будує на симптомах і клінічному обстеженні, а підтвердити його можна електронейроміографією; рентгену серед цих кроків немає. Із такими скаргами зверніться до невролога.

Тривалий біль у дорослих. При хронічному болю в кисті чи зап’ястку ACR (перегляд 2023) вважає рентгенографію зазвичай доречним першим дослідженням. Якщо на знімку норма або неспецифічний артрит, зазвичай доречними наступними для зап’ястка вона називає МРТ без контрасту чи МР-артрографію. Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить.

Настанова МОЗ 00667 «Переломи в дітей» спирає діагностику на клінічне обстеження та прицільну рентгенографію: знімки ураженої ділянки у двох перпендикулярних проєкціях. При переломі дистальної частини променевої кістки з незначним зміщенням рентген необхідний, щоб оцінити точне розташування уламків і потребу в репозиції. Далі, за настановою:

• усі вправлені переломи й деякі переломи без зміщення слід повторно перевірити приблизно через тиждень, а збереження вправлення перевіряють рентгеном із накладеним гіпсом;
• при переломах із залученням зон росту особливо важливо повторно перевірити стояння уламків, доки кінцівка в гіпсі;
• перелом із залученням суглобової поверхні, навіть якщо початкове стояння уламків задовільне, є показанням для направлення до фахівця.

За наказом № 294 рентген призначають за обґрунтованими клінічними показаннями (п. 6.1), профілактичним дослідженням діти до 15 років не підлягають (п. 6.21), а дітей до 12 років досліджують у присутності медсестри, санітарки чи родичів (п. 6.19). Рентген дітям у лікарні роблять з народження, а чи потрібен він, вирішує лікар. Покажіть дитину дитячому травматологу-ортопеду.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, травмах, які загрожують життю, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Порядок при підозрі на перелом кісток кінцівок (наказ МОЗ № 441, п. 3–5; для осіб без медичної освіти, які за службовими обов’язками надають домедичну допомогу) серед дій називає виклик екстреної медичної допомоги. Ознаки закритого перелому за ним: неприродне положення кінцівки, біль, патологічна рухливість, крепітація (хрускіт), гематома, порушення функцій; відкритого — також рана в місці перелому, кровотеча з неї, уламки кістки в рані. Тож за підозри на перелом можна телефонувати 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (наказ № 583, п. 4 і п. 11).

Британська NHS (сторінка про перелом руки чи зап’ястка) поділяє ознаки після травми так:

• негайно, якщо рука чи зап’ясток оніміли або поколюють, є серйозний поріз із сильною кровотечею, кістка стирчить крізь шкіру, рука чи зап’ясток змінили колір, форму або стоять під незвичним кутом. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі);
• терміново до лікаря того ж дня, якщо дуже болить, через біль не вдається користуватися рукою, біль посилюється, є великий набряк чи синець або вони наростають, рука дуже скута чи її важко рухати, а також якщо є дуже висока температура, жар, холод чи озноб: це може бути інфекція.

До огляду NHS радить зняти каблучки й годинник, бо рука може набрякнути; притиснути рану чистою серветкою; зробити з рушника косинку; тримати лід у рушнику до 20 хвилин кожні 2–3 години. Не їсти й не пити на випадок операції, не намагатися користуватися рукою.

Якщо перелом уже лікують. Настанова 00351 пише, що одразу після перелому чи першої допомоги в I–III пальцях може відчуватися оніміння, яке здебільшого триває 24–48 годин; якщо воно не проходить, показана консультація хірурга чи ортопеда. За підозри на ранні ускладнення (травмування нерва або сухожилля, запалення) показана невідкладна консультація хірурга чи ортопеда.

Призначати рентгенологічну процедуру може тільки лікуючий лікар за обґрунтованими клінічними показаннями (п. 6.1), а право на рішення про її застосування має пацієнт чи його законний представник (п. 6.2). Обов’язковим наказ робить екранування гонад, щитоподібної залози й очей (п. 6.13).

Рентген променево-зап’ясткового суглоба можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді: у лікарні на вул. Капушанській, 23а, на цифровому апараті. Знімок описує лікар-рентгенолог, результат зазвичай доступний того ж дня. Запис за телефоном або через форму на сторінці; години роботи рентгену уточніть під час запису, вартість — в адміністратора.

Далі лікар може скерувати до ортопеда-травматолога, дитину — до дитячого травматолога-ортопеда, а за оніміння пальців — до невролога. Пояснення наявних знімків: сторінка аналіз результатів рентгену.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.