Секторальна резекція молочної залози у Львові

Секторальна резекція молочної залози — це операція, під час якої видаляють не всю залозу, а її частину разом із новоутворенням у межах здорових тканин. Назву «секторальна резекція» вживає, зокрема, стандарт медичної допомоги МОЗ № 535 «Доброякісні захворювання молочних залоз…» (2025), а стандарт МОЗ № 540 про антибіотикопрофілактику (2026) називає подібне втручання «сегментарна резекція молочної залози».

Важливо розрізняти мету операції. Американське товариство хірургів молочної залози ASBrS (2026) відокремлює ексцизійну біопсію — діагностичне видалення утвору, щоб отримати гістологічний діагноз, — від органозберігальної операції при вже відомому раку, коли мета — видалити пухлину з чистими краями. Друга ситуація описана на сторінці лампектомії. Ця сторінка — про видалення доброякісних і сумнівних утворень та уточнення діагнозу.

Стандарт № 535 не пише «оперувати всіх». Для кожного стану він дає свою тактику, і частина утворень може лишатися під спостереженням. Хірургічне видалення стандарт передбачає так:

• атипова протокова гіперплазія, виявлена при товстоголковій біопсії, — хірургічне видалення рекомендується для більшості випадків; невеликий об’єм АПГ або повністю видалену під час біопсії може бути під спостереженням, якщо візуалізація й морфологія узгоджуються;
• папілярні утворення — більшість слід запропонувати до видалення; невеликі випадкові доброякісні папілярні ураження з узгодженою візуалізацією можуть бути під ретельним спостереженням;
• внутрішньопротокова папілома — хірургічне лікування при виявленні атипових клітин на товстоголковій біопсії; при центральній папіломі з виділеннями із соска — резекція протоки, іноді з резекцією прилеглої дольки або секторальною резекцією;
• радіальний рубець — «зазвичай хірургічне» лікування; хірургічне втручання слід розглядати для більшості комплексних склерозованих уражень, але невеликі утворення з відповідністю між морфологією та візуалізацією можуть не потребувати висічення;
• лобулярна карцинома in situ (LCIS), виявлена під час біопсії, — хірургічне видалення, а для окремої групи пацієнток методом вибору може бути спостереження; плеоморфні LCIS повинні бути рекомендовані до видалення;
• фіброаденома — хірургічне лікування при збільшенні понад 3 см або клінічних симптомах, розглядається при розташуванні за соском; хірургічна резекція — при розбіжностях між обстеженням і біопсією або якщо на біопсії виявлено атипію, DCIS, LCIS чи інвазивну карциному.

Обсяг втручання в кожному випадку визначає хірург: стандарт говорить про «хірургічне видалення», а секторальна резекція — один із його варіантів. Про тактику при фіброаденомі читайте на сторінці видалення фіброаденоми, про інші утвори — у розділі лікування доброякісних новоутворень молочної залози.

Клінічна настанова до стандарту № 535 (2025) наводить три варіанти гістологічної оцінки змін, знайдених на УЗД чи мамографії: тонкоголкову аспірацію, товстоголкову біопсію та ексцизійну біопсію. Ексцизійна біопсія, за настановою, «зазвичай призначена для певних випадків»:

• утвір не вдається взяти голкою під контролем УЗД чи стереотаксично через розташування, особливості візуалізації або грудні імплантати;
• товстоголкова біопсія виявила атипову гіперплазію, атипію плоского епітелію, LCIS, муцинозні пухлини, можливі філоїдні пухлини чи радіальні рубці (особливо із супутньою атипією), і для певного діагнозу потрібна додаткова тканина;
• результат товстоголкової біопсії не має діагностичного значення або не узгоджується з клінічним обстеженням чи візуалізацією.

Настанова до стандарту № 535 називає товстоголкову біопсію, як правило, найкращим методом біопсії: вона має мало ускладнень і мінімізує хірургічні зміни залози. Ще одна її перевага за настановою — можливість встановити кліпсу, яка позначає ділянку ураження і стає орієнтиром, якщо далі знадобиться операція. Детальніше — на сторінці трепан-біопсії молочної залози.

Без біопсії план операції будувати ризиковано. Та сама настанова попереджає, що фіброаденоми й деякі форми раку молочної залози мають схожі клінічні, сонографічні і/або мамографічні ознаки. Це порушує тактику, якщо першою роблять операцію, особливо під місцевим знеболенням і без визначення країв резекції. Обстеження зазвичай починають з УЗД молочних залоз, а кому й коли потрібна мамографія, вирішує лікар.

Окремого переліку протипоказань саме до секторальної резекції стандарт МОЗ № 535 і настанова до нього не наводять: чи можна оперувати, лікар вирішує після огляду й обстеження, тож розкажіть йому про хронічні хвороби, гостре запалення чи інфекцію та порушення згортання крові. Перед втручанням лікар призначає передопераційне обстеження.

• Ліки. Розкажіть лікарю про всі препарати, особливо ті, що впливають на згортання крові. Скасовувати чи змінювати їх самостійно не можна.
• Антибіотики. Стандарт МОЗ № 540 серед прикладів втручань, при яких антибіотикопрофілактика не показана, називає сегментарну резекцію молочної залози. Не призначайте собі антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).
• Документи. Візьміть висновки попередніх УЗД, мамографії, біопсії та гістології: на них спирається план операції.

Будь-яка операція має ризики. Британська організація Cancer Research UK для органозберігальної операції на молочній залозі називає такі можливі проблеми:

• кровотеча з рани та скупчення крові в ділянці операції (гематома);
• інфекція;
• скупчення рідини в ділянці операції (серома);
• нервовий біль і оніміння;
• скутість плеча, набряк руки або кисті;
• рубцеві тяжі в пахві, якщо видаляли лімфатичні вузли;
• тромби.

Cancer Research UK наголошує, що ускладнення важливо лікувати якомога раніше. Якщо помітили щось із переліченого, не чекайте планового огляду: повідомте хірурга, який вас оперував.

Видалену тканину досліджує патологоанатом. Строк і порядок отримання висновку уточніть у лікаря. Якщо зміни доброякісні, подальше спостереження обговоріть із мамологом. Якщо виявлено рак, лікування планують за стандартом МОЗ № 195 «Рак молочної залози» (2025). За ним патологоанатомічна оцінка хірургічних зразків включає, зокрема, оцінку країв резекції, а спеціальне протипухлинне лікування здійснюється виключно в закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу.

Чи знадобиться ще одна операція, залежить від гістологічного висновку. Українська настанова КН 2025-195-1 при раку вимагає: для інвазивного раку — відсутності пухлинних клітин у зафарбованих краях резекції, для раку in situ — краю резекції ≥ 2 мм. Британська настанова NICE NG101 для людей з інвазивним раком або протоковою карциномою in situ (DCIS) радить пропонувати повторне втручання після органозберігальної операції, якщо пухлину виявлено безпосередньо на краю резекції.

Прийом у мамології ведуть мамологи — хірурги-онкологи, частина з них — фахівці ультразвукової діагностики та пластичної хірургії. Маршрут починається з консультації мамолога: лікар оглядає залози, оцінює попередні обстеження й вирішує, чи потрібна операція. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому мамолога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Одразу телефонуйте 103 при значній зовнішній кровотечі, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), раптовому розладі дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію, її обсяг і подальше лікування ухвалює лікар після огляду та обстеження.