У єдиному рандомізованому дослідженні високого рівня, на яке посилається EAU (210 пацієнтів), бужування виявилося настільки ж ефективним, як оптична уретротомія; доказів, що одне краще за інше, немає. Після оптичної уретротомії прохідність уретри зберігалася, залежно від дослідження, у 8–77 % пацієнтів; у відібраних пацієнтів із першим, одиночним, коротшим за 2 см і не повністю закритим бульбарним звуженням, за EAU, можна очікувати п’ятирічний результат без повернення звуження до 77 % (рівень доказів 3). BAUS застерігає, що після розширення ризик повернення звуження відносно високий, тому лікареві може знадобитися повторити його або обрати інше лікування.
Безкінечне повторення не рекомендують. За EAU, повторні бужування й уретротомії не дають тривалого результату, а звуження стає довшим і складнішим; сильною рекомендацією EAU радить не робити понад двох таких процедур, якщо можлива уретропластика. Перед уретропластикою після будь-якого втручання на уретрі потрібна пауза: за EAU, не менш ніж три місяці, щоб тканини загоїлися.
Якщо уретропластика не підходить, EAU слабкою рекомендацією пропонує регулярно самостійно проводити катетер уретрою, щоб звуження стабілізувалося; за BAUS, цього вчать на окремому прийомі. У систематичному огляді з дуже низькою якістю доказів звуження поверталося у 43 % чоловіків із самобужуванням і в 62 % без нього, тому EAU визнає невизначеність оцінки. Самобужування буває обтяжливим, а повторні розширення, зокрема самобужування, можуть ускладнювати звуження.
Уретропластика — це відкрита реконструкція. За BAUS, вона значно частіше усуває симптоми й не дає звуженню повернутися, ніж більшість інших методів, але вимагає довшої анестезії й має вищий ризик побічних ефектів. У ретроспективному дослідженні, яке наводить EAU, після першого лікування звужень, що виникли внаслідок медичних втручань, прохідність становила 32,2 % після оптичної уретротомії проти 82,4–83,5 % після уретропластики. Показання до неї і те, де її виконують, обговорюйте з урологом.