Лікування каузалгії в Ужгороді

Лікування каузалгії в Ужгороді починається з уточнення, що стоїть за цим словом у виписці. Міжнародна асоціація з вивчення болю (IASP) описує каузалгію як синдром стійкого пекучого болю, алодинії (болить від того, що зазвичай не болить) і гіперпатії після травматичного ураження нерва. Часто до нього приєднуються судинні зміни й порушення потовиділення, а згодом трофічні зміни.

Нині каузалгію відносять до комплексного регіонарного больового синдрому (КРБС). Настанова МОЗ 00455 (Duodecim, оновлена у 2016 році) виділяє два типи: I — без ознак значного ушкодження нервів, II — з ознаками ушкодження нерва. Каузалгія — давня назва II типу (IASP, MSD Manual). Окремих схем для кожного типу настанова не наводить, тому далі йдеться про КРБС загалом.

Найпоширенішими чинниками настанова 00455 називає переломи, розтягнення й планові операції; рідше КРБС виникає спонтанно. Серед чинників ризику настанова згадує іммобілізацію й біль понад 5 балів із 10 через тиждень після перелому. Дослідження, за нею, не показали, що депресія чи тривога провокують КРБС, хоча інші психологічні фактори можуть відігравати значну роль.

Зазвичай біль виникає через кілька тижнів після ушкодження. Далі, за настановою:

• спершу кінцівка часто набрякає, червоніє, більше пітніє (1–3 місяці);
• після першого місяця зазвичай холоднішає й втрачає рухомість;
• симптоми можуть іти вгору по кінцівці, іноді переходять на здорову;
• коли вони посилюються, іноді настає атрофія шкіри, м’язів і кісток.

Помітивши такі зміни, не відкладайте візит до лікаря: за NHS, раннє лікування може зменшити симптоми.

Єдиного тесту немає (NHS). Настанова МОЗ 00455 наводить Будапештські критерії 2010 року. Для клінічного діагнозу потрібні постійний біль, непропорційний до події, що його спровокувала; у розповіді пацієнта хоча б один симптом у кожній із трьох із чотирьох категорій таблиці; на час огляду хоча б одна знахідка з двох чи більше категорій; відсутність іншого пояснення.

Обстеження потрібні насамперед, щоб виключити інше: NHS називає аналізи крові, МРТ, рентген і дослідження провідності нервів. MSD Manual уточнює: візуалізацію зазвичай не проводять, якщо діагноз не сумнівний, а зміни кістки на знімку після травми неспецифічні.

Каузалгія належить до нейропатичних станів, але вегетативні, рухові й трофічні зміни, за MSD Manual, відрізняють її від звичніших станів, як-от діабетична нейропатія. Детальніше — на сторінці про лікування нейропатичного болю.

За MSD Manual, біль при КРБС не обов’язково тримається зони одного нерва, навіть коли його спричинила травма конкретного нерва. Якщо ж оніміння й біль обмежені зоною стиснутого нерва, лікар може думати про тунельний синдром. Коли болить давно, але критерії КРБС не виконуються, доречніша сторінка про лікування хронічного болю.

Сам біль після перелому ще не означає КРБС: більшість людей, за NHS, одужує без значних тривалих наслідків. Якщо непокоять зрощення чи суглоб, лікар може скерувати на консультацію ортопеда-травматолога.

Наріжним каменем відновлення настанова МОЗ 00455 називає фізичну терапію за принципом «використовуй це або втрачай». Головна мета лікування, за MSD Manual, — більше рухливості й користування кінцівкою. Серед технік NHS перелічує м’які вправи, звикання шкіри до різних матеріалів і дзеркальну терапію.

Часто, за настановою, потрібна співпраця лікаря, психотерапевта й психолога. Стандарт МОЗ № 643 (хронічний біль загалом) передбачає скерування до фахівця з психологічної підтримки при помірному чи високому дистресі або складнощах у пристосуванні до життя з болем. За NHS, депресія й тривога можуть заважати реабілітації.

Настанова МОЗ 00455 радить знеболювати так, як при нейропатичному болю: зокрема, протиепілептичними засобами групи габапентиноїдів і трициклічними антидепресантами. Щодо інших груп документи пишуть різне:

Під час оцінки болю, за стандартом № 643, лікар з’ясовує, зокрема, чи є вагітність, значні порушення роботи нирок або печінки, зловживання психоактивними речовинами. Серед побічних ефектів настанова ДЕЦ «Управління хронічним болем» (для дорослих) називає сонливість і запаморочення при габапентиноїдах та надмірну сонливість при трициклічних антидепресантах; NHS при цих антидепресантах додає сухість у роті й закрепи. Ліки — лише за призначенням лікаря; різко припиняти ті й інші не можна: дозу знижують поступово, за його вказівкою.

Огляд доказів Duodecim 05102 у настанові 00455 (рівень D) зазначає, що доказів ефективності симпатичної блокади місцевим анестетиком при КРБС немає.

Хірургічну симпатектомію настанова вважає неефективною. Полегшити біль, за нею, можливо епідуральною стимуляцією; NHS уточнює, що стимуляцію спинного мозку можуть порадити, якщо ліки не зменшують біль; за NICE, її розглядають лише після 6 місяців інших методів і вдалої проби.

Поріг настанови: якщо знеболення разом із фізіотерапією не дає ефекту протягом кількох тижнів, пацієнта потрібно негайно скерувати в спеціалізовану клініку болю. Чи доречний метод і куди звернутися, скаже лікар.

Одразу телефонуйте 103 при травмах, які загрожують життю, раптовому болю в грудній клітці, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою, раптовому порушенні зору, гострих психічних розладах (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч), непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Наказ МОЗ № 441 (п. 3) називає такі ознаки гострого мозкового інсульту:

• раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії;
• раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку;
• раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань;
• раптове погіршення зору в одному або в обох очах;
• раптове порушення ходи;
• запаморочення, втрата рівноваги або координації;
• виражений головний біль без наявної причини.

При цих ознаках теж телефонуйте 103: виклик екстреної допомоги передбачає п. 4 цього порядку.

Набряк і біль у нозі бувають і при тромбозі глибоких вен, а іммобілізацію, переломи й операції настанова МОЗ 00108 відносить до його чинників ризику. Якщо підозрюєте такий тромбоз, терміново зверніться до лікаря того ж дня (NHS). Якщо ж є задишка чи біль у грудях, NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

У періоди сильного болю в деяких людей, за NHS, з’являються суїцидальні думки; є й невелике підвищення цього ризику від протиепілептичних засобів. При депресії чи таких думках NHS радить звернутися до лікаря якнайшвидше. Людей із депресією та високим ризиком суїциду протокол МОЗ № 1003 передбачає направляти у спеціалізований стаціонар терміново.

Лікування каузалгії можна отримати в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Прийом ведуть лікарі-неврологи: почніть із консультації невролога (його часто шукають як невропатолога). Дітей консультує дитячий невролог.

Лікар скаже, чи потрібні КТ або МРТ, і направить; чи потрібна ЕМГ, і куди звернутися. За потреби лікар скерує на реабілітацію, а в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді — до психотерапевта чи психолога. Якщо потрібен інший фахівець, скаже, до кого ще звернутися.

Якщо потрібне лікування в стаціонарі, лікар скаже про це на прийомі. Стаціонар — у лікарні медичної мережі ЕКСПЕРТ на вул. Капушанській, 23а. Скільки залишатися в лікарні, вирішує лікар.

Записатися можна телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.