Блокада карпального каналу в Ужгороді

Блокада карпального каналу в Ужгороді означає ін’єкцію в зап’ястковий (карпальний) канал при тунельному синдромі зап’ястка, коли там здавлений серединний нерв. Настанова 00411 «Синдром зап’ясткового каналу» (портал настанов МОЗ України, Duodecim, оновлено 2017) описує суміш стероїду й місцевого анестетика. За британською NHS, стероїд зменшує набряк навколо нерва, і симптоми слабшають.

Доказовий огляд, на який посилається настанова (рівень A, 2008), показав: через місяць після місцевої ін’єкції кортикостероїду клінічне покращення більше, ніж після плацебо чи системних стероїдів. Сам стан розбирає сторінка лікування тунельного синдрому, ураження інших нервів — лікування невропатії, ін’єкції при болю в спині — блокади при болю в хребті або суглобах.

Спершу лікар з’ясовує, чи причина саме в зап’ястковому каналі. Найважливішою діагностичною ознакою настанова МОЗ 00411 називає розлади чутливості або оніміння вночі; часто полегшує струшування рукою. Уражені великий, вказівний, середній і безіменний пальці, хоча відчуття можуть поширюватися на всю руку.

Діагноз ставлять за симптомами й клінічним обстеженням, оглядаючи всю руку, починаючи із шийного відділу хребта: схожі скарги дає шийний корінцевий синдром (див. лікування болю в шиї). Враховують і перетискання інших нервів руки, остеоартрит, полінейропатії, пухлини.

Електронейроміографію (ЕМГ/ЕНМГ) настанова радить завжди проводити перед рішенням про операцію і тоді, коли клінічно встановити діагноз неможливо. NHS при сумнівах називає тест нервів зап’ястка, УЗД або МРТ. Лікар скаже, чи потрібна ЕМГ, і куди звернутися. Лікар скаже, чи потрібна МРТ, і направить.

Методом вибору настанова МОЗ 00411 вважає консервативне лікування. Її логіка така:

• зменшити часто повторювані рухи із зусиллям, вібрацію, постійне неприродне положення зап’ястка;
• у легких випадках може бути використана нічна шина, щоб зап’ясток не згинався уві сні;
• лікувати діабет, ревматоїдний артрит чи гіпотиреоз, знижувати надмірну масу тіла;
• до операції методом лікування може бути ін’єкція, зокрема при вираженій симптоматиці під час вагітності.

За NHS, ін’єкцію можуть порекомендувати, коли не допомогла шина, яку буває треба носити до 6 тижнів, перш ніж стане легше. Неспецифічного лікування, наприклад фізіотерапії, яка не є необхідною, настанова радить уникати.

Прогноз джерела описують по-різному. Настанова МОЗ 00411: симптоми часто зникають, якщо припинено дію провокуючого чинника, а нелікований довготривалий синдром може призвести до постійної атрофії м’язів. NHS пише, що часом полегшення настає без лікування протягом кількох місяців, передусім у вагітних. NHS радить іти до лікаря, якщо симптоми наростають, не проходять або домашні заходи не працюють.

У рандомізованому дослідженні DISTRICTS (The Lancet, 2025; 31 лікарня в Нідерландах) брали участь люди із симптомами щонайменше 6 тижнів і діагнозом, підтвердженим електрофізіологічно або сонографічно, яким підходили обидва варіанти. Додаткове лікування дозволяли в обох групах. Через 18 місяців одужання (менше 8 балів за шкалою CTS-6) досягли 61 % тих, хто почав з операції, і 45 % тих, хто почав з ін’єкції. У групі ін’єкції 13 % одужали без подальших ін’єкцій чи операції, а 49 % згодом прооперували.

MSD Manual, посилаючись на ці дані, пише, що відновлення значно краще при початку з операції незалежно від тяжкості симптомів, але частина пацієнтів може обрати спершу ін’єкцію; при легших формах або у вагітних вона частіше ефективна. Пам’ятка британської лікарні East Sussex (ESHT, 2024): ін’єкція може зменшити потребу в операції або відтермінувати її.

Настанова МОЗ 00411, оновлена до цього дослідження, вважає операцію показаною, якщо попри консервативне лікування симптоми посилюються, діагноз підтверджено на ЕНМГ, особливо при розвитку рухового дефіциту. Довідник GPnotebook (2018) повідомляє про гірші результати ін’єкції при тяжчому перебігу, діабеті, у старших людей і при постійних симптомах. Тому сталу онімілість чи слабкість пальців варто обговорити з лікарем, не відкладаючи.

Настанова МОЗ 00411 описує введення за анатомічними орієнтирами й контролю УЗД не згадує. Для зап’ясткового каналу є мета-аналіз Jiang і співавторів (Pak J Med Sci, 2024; 8 досліджень). При контролі УЗД нижчими були бали тяжкості симптомів (7 досліджень), ризик ускладнень (3) і потреба в операції (2). Функціональний стан, оцінка болю, сила хвату й більшість електрофізіологічних показників не відрізнялися. Автори пишуть, що цей підхід «може бути кращим», і вказують на потребу в більших дослідженнях із тривалим спостереженням. Тож контроль УЗД не скасовує ризиків, описаних нижче.

Настанова МОЗ 00411 застерігає: ін’єкція в нерв може призвести до його постійного пошкодження. Різкий біль, схожий на удар струмом, може означати, що голка пошкодила серединний нерв, тоді її обережно виводять. Тому про таке відчуття скажіть одразу. Оніміння чи поколювання в зоні нерва настанова називає нормальними реакціями, які минають найближчим часом; якщо оніміння не минає чи посилюється, скажіть лікарю.

Британські пам’ятки для пацієнтів додають інші ризики:

• ESHT (2024, саме про цей синдром): інфекція, відсутність ефекту, ослаблення сухожиль, біль під час уколу, ушкодження дрібних нервових гілочок, посвітління темної шкіри, тимчасова зміна потреби в інсуліні;
• Royal Berkshire (2024, ін’єкції в кисть): посилення болю на кілька днів, іноді дуже сильний «стероїдний спалах»; руйнування шкіри чи жиру біля місця уколу, що зазвичай минає за 6–12 місяців, але іноді триває довше; дуже рідко — розрив сухожилля (може знадобитися операція, можлива стійка втрата функції) або потрапляння препарату в артерію (закупорка, можлива гангрена пальця) чи нерв (втрата чутливості, хронічний біль); зростання цукру крові при діабеті.

Списку протипоказань конкретно для цієї ін’єкції в настанові МОЗ 00411 і NHS немає. Американська AAOS щодо ін’єкцій у хребет, а не в зап’ясток, пише, що можуть не бути хорошими кандидатами люди з такими станами: інфекція шкіри там, де роблять укол, проблеми зі згортанням або антикоагулянти, неконтрольовані тиск чи діабет, алергія на анестетики чи стероїди. Повідомте лікаря про такі стани, вагітність і всі ліки. Чи змінювати прийом ліків, що розріджують кров, вирішує лікар.

Royal Berkshire пише, що дія ін’єкцій у кисть триває від тижнів до місяців, а в окремих людей може бути постійною, і це залежить від причини симптомів. За AAOS, ін’єкції в карпальний канал часто полегшують біль, однак зазвичай тимчасово.

NHS: за кілька місяців синдром здатен відновитися, тоді інколи потрібна наступна ін’єкція. ESHT: ін’єкцію можна повторити. GPnotebook: немає переконливих доказів на користь повторної ін’єкції при рецидиві. Межі для зап’ясткового каналу в цих джерелах немає, тому про повтор вирішує лікар.

Якщо після ін’єкції кисть почервоніла, біль наростає, піднялася температура, а рука гірше працює, це може бути інфекція. Royal Berkshire радить терміново зв’язатися з лікарем, який робив ін’єкцію, або звернутися до іншого лікаря чи у відділення невідкладної допомоги. Якщо з’явився сильний біль і симптоми різко посилилися, GPnotebook радить негайно повідомити лікаря: це може бути гостра гематома.

Раптова слабкість або оніміння руки з одного боку можуть свідчити про інсульт, а не про зап’ястковий канал. Наказ МОЗ № 441 (п. 3) називає при підозрі на гострий мозковий інсульт такі ознаки: 1) раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії; 2) раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку; 3) раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань; 4) раптове погіршення зору в одному або в обох очах; 5) раптове порушення ходи; 6) запаморочення, втрата рівноваги або координації; 7) виражений головний біль без наявної причини. При цих ознаках одразу телефонуйте 103.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, раптовому розладі дихання, відсутності дихання, неефективності дихання, порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово, непритомності або порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Блокаду карпального каналу можна зробити в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Її виконує невролог під контролем УЗД. Прийом ведуть лікарі-неврологи, тож почати варто з консультації невролога: лікар вирішить, чи доречна ін’єкція. Який препарат планують вводити, запитайте на прийомі.

За показаннями лікар може скерувати до ортопеда-травматолога чи ендокринолога в медичній мережі ЕКСПЕРТ в Ужгороді. Якщо лікар побачить показання до операції, пояснить, куди звернутися.

Запис — телефоном або через форму на сайті. Вартість уточніть в адміністратора під час запису.

Текст має довідковий характер і не замінює огляду лікаря.