Задишка: що це, коли вона нормальна, а коли — привід негайно телефонувати 103

Задишка (диспное) — це суб’єктивне відчуття утруднення дихання².

Що робити, залежить від того, як швидко задишка з’явилася. Настанова МОЗ розглядає окремо задишку з гострим початком, задишку, що триває від кількох годин до доби (як-от при загостренні астми чи ХОЗЛ або погіршенні серцевої недостатності), і повторювану чи хронічну². Напад астми й загострення ХОЗЛ, за настановою, потребують діагностики в екстреному порядку², а при загостренні ХОЗЛ протокол МОЗ передбачає термінове скерування до закладу спеціалізованої допомоги⁵, тож задишку, що наростає годинами, не відкладайте до планового візиту, а при раптовому розладі дихання телефонуйте 103¹.

Задишка не завжди означає щось серйозне⁶. У шкалі, якою за протоколом МОЗ оцінюють тяжкість задишки при ХОЗЛ, найлегший ступінь, 0 балів, — це задишка лише при дуже інтенсивному навантаженні⁵.

NHS радить звернутися до лікаря, якщо задишка посилюється при звичних справах або коли ви лягаєте⁶, — і не відкладати: на сторінці про серцеву недостатність NHS радить у такому разі записатися терміново⁷. До лікаря варто й тоді, коли дихати важче, ніж можна очікувати при такому навантаженні⁷. Серед частих причин задишки NHS називає також зайву вагу й куріння⁶.

Настанова МОЗ називає стани, за яких задишка з’являється гостро; більшість із них, за настановою, потребують негайної або екстреної діагностики²:

Тромбоемболія легеневої артерії найчастіше виникає через тромбоз глибоких вен ніг³; інколи разом із задишкою болить, червоніє й набрякає одна литка¹⁰. Задишку з болем чи набряком однієї ноги NHS радить показати лікарю терміново⁶, а раптовий розлад дихання — привід одразу телефонувати 103¹. Детальніше — у статті про тромби й відрив тромбу і на сторінці «Тромбоз глибоких вен», а про задишку з болем у грудях — у статті про біль у грудях і в серці.

Що робити при нападі астми?

NHS радить сісти рівно, намагатися заспокоїтися й скористатися інгалятором швидкої допомоги так, як розписано у вашому плані від лікаря⁸. Український протокол відносить до ознак, за яких треба звертатися по медичну допомогу, тяжку задишку, коли можна говорити лише короткими реченнями, і сильний напад задухи⁴. Якщо стає гірше, інгалятор не допомагає або його немає, NHS радить викликати швидку і не сідати за кермо самим. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду⁸.

Що робити при анафілаксії?

Анафілаксія розвивається дуже швидко, зазвичай за кілька хвилин після контакту з алергеном: набрякають горло чи язик, важко або дуже часто дихати⁹. NHS у таких випадках радить викликати швидку і не сідати за кермо самим. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду⁹. Якщо лікар призначив вам автоінжектор, використайте його одразу — NHS ставить це першим кроком, ще до виклику швидкої; лягайте, а якщо важко дихати — підніміть плечі або повільно сядьте; не вставайте й не ходіть, навіть якщо полегшало⁹. Про алергію — на сторінці «Алергія».

Хронічна задишка — найхарактерніший симптом ХОЗЛ: вона наростає впродовж тривалого часу й посилюється під час навантаження⁵. Якщо ж задишка при навантаженні поєднується з нічними симптомами й набряком щиколоток, протокол МОЗ радить лікарю розглянути серцеву недостатність⁴.

Наскільки задишка обмежує активність, оцінюють за шкалою мМДР із протоколу МОЗ щодо ХОЗЛ⁵. Вона допоможе й вам описати лікарю, що змінилося:

Які обстеження серця бувають і як до них підготуватися, — у статті «Як перевірити серце».

Якщо задишка з’явилася раптово, коли людина нічого не робила, телефонуйте 103¹: причини можуть бути ті самі, що в таблиці вище².

Якщо ж задишка наростала поступово й з’являється при повсякденних справах чи лежачи, NHS радить терміново записатися до лікаря: це може бути ознакою серцевої недостатності⁷. Серед інших її ознак — набряк стоп, щиколоток, ніг чи живота, раптове збільшення ваги, кашель уночі⁷. Про набряки — у статті «Набряки ніг: серце, судини чи нирки?».

У людей з ХОЗЛ раптове посилення задишки в спокої, частіше дихання, сплутаність свідомості чи млявість протокол МОЗ відносить до тяжких симптомів, за яких може знадобитися госпіталізація⁵; при раптовому розладі дихання телефонуйте 103¹.

При повторній чи хронічній задишці настанова МОЗ радить лікарю насамперед шукати астму, ХОЗЛ, серцеву недостатність і нестабільну стенокардію². Якщо ж разом із задишкою стискає чи тисне в грудях, NHS відносить це до невідкладних випадків⁶ — див. розділ про 103 вище; про стенокардію — у статті про біль у грудях. Для інших причин підказкою бувають симптоми поруч:

Астма

Багато випадків астми лишаються недіагностованими⁴. Для діагнозу перевагу має спірометрія з бронхолітиком, а чутливість до алергенів визначають шкірними пробами чи аналізом крові на специфічні IgE⁴.

ХОЗЛ

ХОЗЛ найчастіше буває в людей середнього й старшого віку, які курять, і багато хто не знає про свою хворобу¹¹. NHS радить показатися лікарю при стійких симптомах, особливо якщо вам понад 35 і ви курите чи курили¹¹.

Буває. Синдром гіпервентиляції чи панічний розлад дає відчуття нестачі повітря, поколювання в кистях і запаморочення, а легені під час вислуховування в нормі². Частіше це молоді дорослі, схильні до таких станів².

Задишка, відчуття задухи, прискорене серцебиття й біль у грудях бувають і при панічній атаці; більшість нападів триває 5–20 хвилин і фізичної шкоди не завдає¹³.

Лікар розпитає, коли й за яких обставин з’являється задишка, чи курите ви, з чим працюєте, і вислухає легені^4,5. Далі — за потреби:

• пульсоксиметрія, вимірювання тиску й ЕКГ — входять до огляду при підозрі на ХОЗЛ⁵;
• загальний аналіз крові — зокрема, щоб перевірити, чи немає анемії¹²; при підозрі на астму — з визначенням еозинофілів⁴;
• спірометрія з бронхолітиком — має перевагу в діагностиці астми, а для підтвердження ХОЗЛ обов’язкова^4,5;
• рентгенографія органів грудної клітки — щоб виключити супутні хвороби легень (протоколи МОЗ віддають перевагу КТ — лікар скаже, чи вона потрібна)^4,5;
• ехокардіографія, аналізи крові й сечі — при підозрі на серцеву недостатність⁷.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.

Почніть із сімейного лікаря чи терапевта: саме лікарі первинної ланки першими бачать пацієнтів із кашлем, задишкою чи свистячими хрипами⁴. За потреби вони скерують далі: при підозрі на ХОЗЛ — до закладу спеціалізованої допомоги⁵, при підозрі на астму — до алерголога чи пульмонолога⁴, при підозрі на серцеву недостатність — до кардіолога⁷. Якщо ж задишка з’явилася раптово, не записуйтеся на прийом — телефонуйте 103¹.