Лікування тунельного синдрому у Львові

Тунельним синдромом називають здавлення периферичного нерва там, де він проходить вузьким анатомічним каналом. Найвідоміший приклад — синдром зап’ясткового (карпального) каналу. Американська академія хірургів-ортопедів (AAOS) описує зап’ястковий канал як вузький прохід завширшки близько дюйма (2,5 см): його дно й стінки утворюють дрібні кістки зап’ястка, а дах — щільна поперечна зв’язка. Стінки каналу жорсткі й майже не розтягуються, тому, коли тканина навколо сухожилків набрякає, вона тисне на серединний нерв.

За AAOS, серединний нерв забезпечує чутливість великого, вказівного, середнього пальців і половини безіменного з боку великого пальця, а також керує м’язами біля основи великого пальця. Саме тому оніміння зазвичай охоплює ці пальці, а при тривалому здавленні слабшає хват. Довідник MedlinePlus (Національна медична бібліотека США) серед станів, які можна виявити електроміографією чи дослідженням нервової провідності, називає й інші тунельні синдроми: кубітальний (ліктьовий нерв у ділянці ліктя) і тарзальний (у ділянці стопи). Далі йдеться переважно про карпальний синдром: для нього джерел найбільше.

Британська NHS називає такі чинники ризику: надмірна вага, вагітність, робота чи хобі з частим згинанням зап’ястка або сильним хватом (наприклад, вібраційні інструменти), артрит чи цукровий діабет, синдром у батьків, братів чи сестер, перенесена травма зап’ястка. AAOS додає, що частіше хворіють жінки й люди старшого віку, і серед пов’язаних станів згадує ревматоїдний артрит і порушення функції щитоподібної залози.

Щодо роботи руками джерела розходяться. NHS і AAOS вважають повторювані рухи кистю чинником ризику. Довідник MSD Manual для лікарів пише інакше: такі рухи можуть сприяти синдрому, але рідко, а більшість випадків ідіопатичні, тобто без встановленої причини. За MSD Manual, синдром найчастіше трапляється в жінок віком 40–59 років.

Оніміння й поколювання в руці бувають не лише через здавлення нерва в зап’ястку. MSD Manual зазначає, що відрізнити карпальний синдром від інших форм ураження периферичних нервів буває складно. Тому лікар дивиться не на один симптом, а на всю картину: які пальці німіють, коли посилюються відчуття, чи є слабкість, які хвороби вже діагностовано.

Під час огляду, за AAOS, лікар може постукати по ділянці серединного нерва на долонній поверхні зап’ястка (симптом Тінеля), потримати зап’ястки зігнутими, перевірити чутливість кінчиків пальців і силу та об’єм м’язів біля основи великого пальця. Інша картина в полінейропатії: за NHS, вона спершу зачіпає найдовші нерви, тож симптоми зазвичай починаються зі стоп і лише згодом охоплюють кисті. Про цей стан є окрема сторінка — лікування невропатії.

За NHS, синдром зап’ясткового каналу зазвичай діагностують за скаргами й оглядом кисті. Якщо фахівець не впевнений у діагнозі, NHS згадує дослідження провідності нервів зап’ястка, а також УЗД чи МРТ. MSD Manual радить дослідження нервової провідності при тяжких симптомах або сумнівному діагнозі: воно допомагає виключити полінейропатію чи здавлення нерва в іншому місці. AAOS додає, що електродіагностика показує тяжкість синдрому й те, чи не уражені інші нерви.

• Електроміографія і дослідження провідності — оцінюють роботу нерва й м’язів; детальніше — на сторінці електроміографія. MedlinePlus попереджає: результат іноді буває нормальним, навіть якщо нерв уражений, тому його оцінюють разом з оглядом.
• УЗД чи МРТ зап’ястка — за MSD Manual, можуть підтвердити зміни в серединному нерві або навколо нього, але не дають інформації про його функцію. Чи потрібна вам МРТ, лікар скаже і направить.
• Рентген — за AAOS, його можуть призначити при обмеженні рухів чи болю в зап’ястку, щоб виключити артрит, ушкодження зв’язок або перелом.

На ранніх етапах симптоми часто вдається полегшити без операції — так пише AAOS. Основні кроки й позиції джерел зведено в таблиці.

Які саме ліки вам підходять, вирішує лікар з урахуванням інших хвороб і препаратів, які ви вже приймаєте.

Якщо шина не допомагає, NHS пише, що можуть порадити ін’єкцію стероїду в ділянку зап’ястка: вона зменшує набряк навколо нерва. Водночас вона не завжди виліковує, симптоми можуть повернутися через кілька місяців, і тоді може знадобитися повторна ін’єкція. AAOS оцінює такі ін’єкції як засіб, що часто полегшує біль або загострення, але зазвичай дає лише тимчасовий ефект.

MSD Manual наводить результати великого дослідження: відновлення було помітно кращим, коли першим методом обирали операцію, а майже половину людей, яким спершу робили ін’єкції, згодом прооперували. Попри це, частина пацієнтів обирає спершу ін’єкцію. Про саму процедуру — на сторінці блокада карпального каналу.

За NHS, якщо стан погіршується, а інше лікування не допомогло, можуть направити до фахівця, щоб обговорити операцію; NHS зазначає, що вона зазвичай виліковує синдром, а рішення пацієнт і лікар ухвалюють разом. AAOS пояснює, що рішення залежить від тяжкості симптомів, даних огляду, відповіді на консервативне лікування й результатів обстежень. При давньому синдромі з постійним онімінням і зменшенням м’язів біля основи великого пальця, за AAOS, операцію можуть порадити, щоб запобігти незворотному ураженню нерва.

Суть втручання — розсічення поперечної зв’язки, яка утворює дах каналу, щоб звільнити нерв. Як проходить операція і відновлення, розказано на сторінці хірургія кисті.

Симптоми синдрому зап’ясткового каналу, за NHS, часто починаються поступово. Раптова слабкість чи оніміння — інша ситуація. Ознаки гострого мозкового інсульту за наказом МОЗ № 441 (п. 3):

• раптова зміна виразу обличчя, порушення його симетрії;
• раптова слабкість та/або оніміння в руці чи нозі з одного боку;
• раптове порушення мовлення / розуміння простих команд/запитань;
• раптове погіршення зору в одному або в обох очах;
• раптове порушення ходи;
• запаморочення, втрата рівноваги або координації;
• виражений головний біль без наявної причини.

За будь-якої з цих ознак телефонуйте 103. Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, порушенні мовлення, слабкості в кінцівках, що виникли раптово, та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Почати варто з консультації невролога: лікар проведе неврологічний огляд, оцінить чутливість і силу м’язів, за потреби призначить електроміографію чи інші обстеження нервової системи і після встановлення причини складе план лікування. Візьміть із собою висновки попередніх обстежень і перелік ліків, які приймаєте.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому невролога уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці, вартість уточніть в адміністратора.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Самолікування може бути небезпечним: діагноз і план лікування визначає лікар після огляду.