Внутрішньом’язові та внутрішньовенні ін’єкції дітям у Львові

Внутрішньом’язові та внутрішньовенні ін’єкції дітям у Львові — це способи ввести призначений лікарем препарат: у м’яз або безпосередньо у вену. Ін’єкція не є ні діагнозом, ні окремим лікуванням. Важливі два питання: який препарат потрібен дитині та чи можна ввести його іншим шляхом, наприклад через рот.

Українського протоколу, який описував би показання й техніку внутрішньом’язових та внутрішньовенних ін’єкцій дітям загалом, ми не знайшли. Підстави для ін’єкційного шляху є в документах щодо окремих станів, а правила безпеки сформульовано у посібнику ВООЗ. Далі — приклади з цих документів, а не перелік показань сторінки.

Всесвітня організація охорони здоров’я у посібнику з безпечних ін’єкцій (2010) пише, що усунення непотрібних ін’єкцій — найкращий спосіб запобігти інфекціям, пов’язаним з ін’єкціями. Якщо ефективне лікування можливе іншим шляхом (через рот або ректально), перевагу віддають йому. Документи, які ми переглянули, називають такі випадки, коли ін’єкційний шлях розглядають:

• Пневмонія в дітей. Клінічна настанова «Пневмонії у дітей» (наказ МОЗ № 1380 від 02.08.2022) зазначає, що внутрішньовенне введення антибіотиків при пневмонії повинне застосовуватися за неможливості перорального прийому лікарських засобів. Докладніше про хворобу — лікування пневмонії у дітей.
• Зневоднення. Британська NICE (настанова CG84, діти до 5 років з гастроентеритом) для регідратації радить розчин для пиття, окрім випадків, коли показані внутрішньовенні рідини. Їх призначають, якщо підозрюють або підтверджено шок, якщо дитина з тривожними ознаками погіршується попри регідратацію через рот, або якщо вона постійно блює цим розчином. Докладніше — лікування проносу та закрепів у дітей.
• Дуже тяжкий стан перед госпіталізацією. Протокол МОЗ «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (наказ № 1945 від 14.09.2021, діти до 5 років, первинна ланка) передбачає внутрішньом’язове введення антибіотика першого ряду дитині, яку терміново направляють до стаціонару. Дози й препарати ми не наводимо: їх визначає лікар.

Чи вводять у медичній мережі ЕКСПЕРТ конкретний препарат і чи виконують внутрішньовенні ін’єкції дітям амбулаторно, ми не стверджуємо: це уточнюйте в адміністратора.

Джерел, які описували б ін’єкційний шлях для зниження температури чи «зміцнення імунітету» дитини, ми не знайшли. Протокол МОЗ „Інтегроване ведення хвороб дитячого віку“ (діти до 5 років) при високій лихоманці передбачає парацетамол або ібупрофен у формі сиропу чи свічок; британська NICE (настанова NG143, діти до 5 років) радить не застосовувати жарознижувальні лише з метою знизити температуру. Ацетилсаліцилову кислоту для зниження температури при ГРІ та грипі дітям і підліткам до 18 років не призначають (УКПМД МОЗ № 499 і № 870). Тож не просіть уколу «про всяк випадок»: чи потрібен препарат і яким шляхом, вирішує лікар після огляду.

За ВООЗ, безпечна ін’єкція не шкодить пацієнтові, не створює для медпрацівника ризику, якого можна уникнути, і не залишає небезпечних для інших відходів. Небезпечні ін’єкції можуть передавати вірусні, бактеріальні, грибкові інфекції та паразитів, а також спричиняти неінфекційні ускладнення, зокрема абсцеси й токсичні реакції.

Протокол МОЗ «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (діти до 5 років) нагадує медпрацівнику: визначити дозу за масою тіла (або віком) дитини, користуватися одноразовою стерильною голкою та одноразовим стерильним шприцом, точно відміряти дозу.

Протокол МОЗ «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію» (наказ № 916) зазначає, що симптоми анафілаксії зазвичай виникають від хвилин до двох годин після контакту з алергеном, а при алергії на парентеральні ліки — менш ніж за 30 хвилин. Тому про реакції на ліки, вакцини й анестезію, які були в дитини раніше, скажіть до введення.

Одразу телефонуйте 103 при анафілактичній реакції, судомах, раптовому розладі дихання, непритомності чи порушенні притомності та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Британська NHS при анафілаксії радить скористатися автоінжектором з адреналіном, якщо він є, і лягти (можна підняти ноги, а якщо важко дихати — підняти плечі або повільно сісти). NHS у таких випадках радить викликати швидку і не сідати за кермо самим. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду. Водночас той самий наказ № 583 (п. 9) передбачає, що бригада не виїжджає до пацієнтів для виконання планових ін’єкцій. Запланована ін’єкція — не привід телефонувати 103: для неї записуйтеся до медичного закладу.

Протокол «Інтегроване ведення хвороб дитячого віку» (діти до 5 років) називає загальні ознаки небезпеки, зокрема: дитина не може пити або смоктати груди; блювота після кожного прийому їжі або пиття; судоми; летаргічність чи порушена притомність. Дитині з будь-якою такою ознакою потрібна термінова допомога, а при дуже тяжкому захворюванні протокол вимагає термінового направлення до стаціонару. Судоми й порушення притомності названо і в п. 4 наказу № 583 — тоді одразу телефонуйте 103; інші з цих ознак у наказі окремо не перелічено. Якщо ви не певні, чи можна чекати запису, зателефонуйте 103: диспетчер порадить, куди звернутися.

Багато щеплень теж вводять внутрішньом’язово (є й підшкірні, внутрішньошкірні та оральні вакцини), але для них діють окремі норми. Положення про проведення профілактичних щеплень (додаток до наказу МОЗ № 595) вимагає спостереження після щеплення протягом строку з інструкції до вакцини, а якщо його не вказано, не менше 30 хвилин. Інших ін’єкцій дітям цей строк не стосується: єдиного українського строку нагляду після будь-якої ін’єкції в переглянутих документах немає. Про щеплення — на сторінці вакцинації дітей.

Перелік протипоказань до щеплень (теж додаток до наказу № 595) застерігає: через ризик гематоми внаслідок внутрішньом’язової ін’єкції при порушеннях згортання крові слід розглянути підшкірний або внутрішньошкірний шлях введення вакцин. Для дітей, народжених передчасно, місцем щеплення названо передню поверхню стегна. Американська CDC для вакцин рекомендує переважно передньобокову поверхню стегна в немовлят і малюків, а дітям 3–10 років — дельтоподібний м’яз; сідничний м’яз, за CDC, можна використовувати за певних обставин. Українського джерела про місце введення інших внутрішньом’язових препаратів дітям ми не знайшли: це визначає медпрацівник.

За описом послуги в медичній мережі ЕКСПЕРТ, ін’єкції дітям виконує медичний працівник. Перед введенням перевіряють призначення лікаря й стан дитини, після ін’єкції дитина лишається під коротким наглядом для оцінки самопочуття. Якщо призначення ще немає, почніть із консультації педіатра. Для дорослих ін’єкції описано окремо: внутрішньом’язові та внутрішньовенні ін’єкції.

Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому педіатра уточніть під час запису. В одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці, а вартість, вік дитини, з якого приймають, і чи виконують призначення лікаря з іншого закладу, уточніть в адміністратора. Якщо у дитини ознаки анафілактичної реакції, не записуйтеся: телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Препарат, його дозу, шлях введення й тривалість лікування дитині визначає лікар після огляду.