Порушення слуху у дітей у Львові

Порушення слуху у дітей означає, що дитина чує звуки гірше, ніж мала б. Це може стосуватися одного чи обох вух і бути тимчасовим або стійким. Стандарти медичної допомоги МОЗ України «Раптова і гостра сенсоневральна приглухуватість» (наказ № 2272 від 15.12.2022) у додатку 1 розрізняють три типи втрати слуху:

• кондуктивна — порушено проведення звуку: причина в зовнішньому вусі, барабанній перетинці, повітряному просторі середнього вуха чи слухових кісточках;
• сенсоневральна — ушкоджено звукосприймальний апарат: завитку внутрішнього вуха, слуховий нерв або інші структури;
• змішана — поєднання обох типів.

Від типу й ступеня порушення залежить подальший план, тому спершу лікар з’ясовує, яка саме частина слухової системи працює гірше.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) групує причини втрати слуху за періодами життя:

• до народження — генетичні чинники, внутрішньоутробні інфекції, як-от краснуха чи цитомегаловірусна інфекція;
• під час і одразу після народження — асфіксія (нестача кисню під час пологів), тяжка жовтяниця новонародженого, низька маса тіла при народженні;
• у дитинстві — хронічні інфекції вуха, скупчення рідини в середньому вусі, менінгіт та інші інфекції;
• у будь-якому віці — зокрема сірчана пробка, травма вуха чи голови, гучний шум, ототоксичні ліки (ті, що можуть ушкодити слух), вірусні інфекції, генетична втрата слуху, що проявляється пізніше чи наростає.

За оцінкою ВООЗ, майже 60 % втрати слуху в дітей зумовлено причинами, яким можна запобігти заходами громадського здоров’я. Серед таких заходів ВООЗ називає, зокрема, імунізацію, належний догляд за матір’ю й дитиною, генетичне консультування, вчасне виявлення й лікування поширених хвороб вуха.

Наказ МОЗ № 736 окремо виділяє новонароджених із групи ризику (наприклад, народжених раніше 32 тижнів чи з масою менше 1500 г): їм потрібні контрольні аудіологічні обстеження. Повний перелік груп ризику — на сторінці тестування слуху у дітей.

Уніфікований клінічний протокол МОЗ «Гострий середній отит» (наказ № 688 від 09.04.2021) описує секреторний отит так: за барабанною перетинкою є секрет (рідина), запалення перетинки немає, а сам стан супроводжує хвороби носа чи носоглотки. Біль у вусі при ньому переважно відсутній, а зниження слуху є.

Британська настанова NICE NG233 (діти до 12 років) радить пильніше думати про такий стан, якщо в дитини були, зокрема, застуди, гострий середній отит, вади лицевого черепа (наприклад, розщілина піднебіння чи синдром Дауна), астма, екзема, хропіння чи дихання ротом; відсутність цих ознак його не виключає. Якщо немає закладеності носа, виділень із нього й збільшених аденоїдів (зараз чи в минулому), такий стан, за NICE, менш імовірний. Як лікують запалення вуха, розповідаємо на сторінці лікування отиту у дітей.

Порядок скринінгу та діагностики порушень слуху у дітей (наказ МОЗ № 736 від 29.04.2025) спирається на концепцію «1–3–6»: скринінг усіх новонароджених до 1 місяця, діагностичне обстеження до 3 місяців для тих, хто скринінг не пройшов або в кого під час нього виявили можливі порушення, і раннє втручання до 6 місяців для дітей з підтвердженою втратою слуху. Дітям до 6 років слух перевіряють перед садочком (не пізніше 3 років) і перед школою (не пізніше 6 років) або за зверненням батьків зі скаргами на слух.

До переліку діагностичних обстежень наказ відносить тимпанометрію, отоакустичну емісію (ОАЕ), коротколатентні слухові викликані потенціали (КСВП) і тональну порогову аудіометрію; їх підбирають з урахуванням віку дитини. Висновок дає дитячий лікар-отоларинголог або лікар-сурдолог. Крім того, за наказом МОЗ № 2003 від 03.12.2024, на профілактичних оглядах у 4, 5 і 6–9 років лікар первинної ланки досліджує слух («шепітлива мова»).

Якщо рідина у вусі не знижує слух, NICE радить заспокоїти батьків: стан часто минає сам із часом, і лікування не потрібне. Якщо рідина в обох вухах і слух знижений, слух перевіряють повторно через 3 місяці; при однобічному процесі повторну перевірку радять розглянути. Якщо слух помітно заважає дитині в повсякденному житті, втручання можна розглянути раніше.

Серед варіантів NICE називає спостереження з підтримкою вдома й у школі, автоінфляцію (продування слухової труби, якщо дитина може виконувати цю процедуру), слухові апарати й шунтування — встановлення вентиляційних трубок у барабанну перетинку. Під час планування шунтування NICE радить розглянути одночасну аденоїдектомію, якщо немає змін піднебіння. Ризики трубок — перфорація барабанної перетинки, локальна атрофія, тимпаносклероз та інфекція; рішення ухвалюють разом із батьками.

Чого NICE при цьому стані не пропонує: антибіотиків; кортикостероїдів усередину чи в ніс; антигістамінних, муколітичних, протинабрякових засобів, антилейкотрієнових препаратів і ліків від рефлюксу. Не рекомендує також гомеопатію, краніальну остеопатію, акупунктуру, зміни харчування (зокрема пробіотики) і масаж. Не призначайте дитині антибіотик самостійно: лише лікар може визначити необхідність, доцільність і тип антибіотика (ЦГЗ, «Призначати антибіотики — справа лікаря», 18.11.2024).

Якщо втрату слуху підтверджено, наказ МОЗ № 736 відносить до третього етапу допомоги слухопротезування або кохлеарну імплантацію та логопедичну допомогу. Для дітей з рідиною в середньому вусі й зниженим слухом NICE радить розглянути слухові апарати повітряної провідності або пристрої кісткової провідності; вибір залежить від того, чи коливається слух, як дитина переносить пристрій і чи немає перешкод (наприклад, виділень із вуха чи вузького слухового проходу). NICE також радить попереджати батьків про небезпеку батарейок-таблеток у слухових апаратах для малих дітей.

Британська NHS нагадує: слухові апарати не роблять слух ідеальним, але роблять звуки гучнішими й чіткішими. Кохлеарна імплантація — це операція. За Інструкцією до наказу МОЗ/НАМН № 728/71 (у редакції 2026 року) за наявності показань направлення на неї формує лікар-сурдолог і повідомляє, де такі операції проводять, а дітям до 5 років без сформованого мовлення перед операцією обов’язково потрібно щонайменше 3 місяці користуватися слуховими апаратами. Як підбирають апарат, описано на сторінці підбір та налаштування слухових апаратів.

Безоплатне забезпечення медичними виробами визначає постанова Кабміну № 1301 від 03.12.2009: діти з інвалідністю отримують їх на підставі індивідуальної програми реабілітації, яку оформлює лікарсько-консультативна комісія (ЛКК), і забезпечуються першочергово. Слухові апарати входять до переліку таких виробів.

NICE радить батькам дитини, яка гірше чує через рідину у вусі:

• говорити близько до дитини й обличчям до неї;
• зменшувати фоновий шум;
• використовувати наочні підказки;
• повідомити вчителя й попросити, наприклад, посадити дитину ближче до дошки;
• заздалегідь готувати дитину до втручань і подальшого лікування.

Окремо NICE радить берегти дитину від тютюнового диму: він може підвищувати ризик рідини в середньому вусі.

Стандарти медичної допомоги МОЗ (наказ № 2272) називають раптову втрату слуху, що розвинулася протягом 72 годин, загрозливим симптомом: при підозрі на сенсоневральний характер пацієнта для негайного обстеження й лікування потрібно направити до лікаря-отоларинголога. Британська NHS радить терміново звернутися до лікаря, якщо в дитини раптово знизився слух на одне чи обидва вуха, якщо слух погіршувався протягом останніх кількох днів чи тижнів або якщо зниження слуху супроводжують інші симптоми, як-от біль у вусі чи виділення з нього. Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, судомах та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Сурдологія — один із напрямів медичної мережі ЕКСПЕРТ. Імпедансометрію проводять пацієнтам усіх вікових категорій, від народження, аудіометрію — дітям від 6 років і дорослим. Слухопротезування доступне для всіх вікових груп: підбір і налаштування слухових апаратів, виготовлення індивідуальних вушних вкладок до них. Які методи перевірки слуху є для дітей, молодших за 6 років, уточніть в адміністратора під час запису.

Якщо ви не впевнені, з чого почати, запишіться на консультацію педіатра: за наказом № 736 педіатр або сімейний лікар у разі потреби направляє дитину до лікарів, які надають спеціалізовану допомогу. Місце й час прийому сурдолога та вартість уточніть під час запису за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Причину зниження слуху й план допомоги визначає лікар після огляду дитини.