Лапароскопічна гастроплікація у Львові

Лапароскопічна гастроплікація (плікація шлунка, плікація великої кривини) — баріатрична операція, яка зменшує об’єм шлунка за рахунок внутрішньої складки його стінки. За британським NICE (настанова HTG293, раніше IPG432, 2012), найчастіше складку формують уздовж великої кривини; буває й подвійна чи потрійна складка.

Американське товариство метаболічної та баріатричної хірургії ASMBS (2011) зазначає, що плікація не передбачає ні видалення частини шлунка, ні обхідного з’єднання кишечника, ні встановлення стороннього пристрою. Чим плікація відрізняється від поздовжньої (рукавної) резекції шлунка, пояснено у відповідях на питання вище.

Окремих українських документів про гастроплікацію в реєстрі ДЕЦ ми не знайшли (перевірено 09.10.2026), тому для дорослих діють загальні умови баріатричної хірургії зі стандартів медичної допомоги «Ожиріння у дорослих» (наказ МОЗ № 427 від 03.03.2023). Баріатрична хірургія може бути показана людям з ожирінням і супутньою патологією, що загрожує здоров’ю, лише за таких умов:

• ожиріння ІІІ ступеня (ІМТ ≥40 кг/м²);
• ожиріння ІІ ступеня (ІМТ 35–39,9 кг/м²) із тяжкими супутніми захворюваннями й метаболічними порушеннями (наприклад, артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу) за низької ефективності терапевтичних програм;
• ожиріння ІІ ступеня без супутніх захворювань і метаболічних порушень;
• ожиріння І ступеня (ІМТ 30–34,9 кг/м²) із супутніми захворюваннями та метаболічними порушеннями.

Стандарт також вимагає враховувати психічні розлади, пов’язані з ожирінням (депресію, розлади харчової поведінки тощо). Клінічна настанова до наказу № 427 радить перед операцією скринінг психічного здоров’я. Американсько-міжнародна настанова ASMBS/IFSO (2022) має інші пороги (зокрема радить операцію при ІМТ понад 35 кг/м² незалежно від супутніх хвороб); в Україні орієнтир — наказ МОЗ № 427.

Для підлітків стандарт «Ожиріння у дітей» (наказ МОЗ № 1732) встановлює окремі умови; ця сторінка — про дорослих. З чого почати, якщо ви ще не обстежувалися, описано на сторінці комплексного обстеження при ожирінні.

Клінічна настанова «Ожиріння у дорослих» (2023) до наказу № 427 називає такі протипоказання до баріатричної хірургії:

• загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (операцію можна виконати після курсу лікування й підтвердження загоєння ерозій чи виразок);
• вагітність;
• онкологічні захворювання з ремісією після лікування менш як 5 років;
• психічні розлади: тяжкі депресії, психози (зокрема хронічні), зловживання алкоголем, наркотичними й іншими психотропними речовинами, деякі види розладів особистості;
• захворювання, що загрожують життю найближчим часом, тяжкі незворотні зміни життєво важливих органів (хронічна серцева недостатність III–IV функціонального класу, печінкова чи ниркова недостатність тощо).

Позиції наводимо так, як їх сформульовано в джерелах:

• NICE (Велика Британія, 2012; без змін після перенесення в серію HTG у 2026). Короткострокові дані не викликають серйозних питань щодо безпеки, але доказів довгострокової безпеки недостатньо, а докази ефективності на коротких і середніх строках обмежені. Тому NICE радить виконувати плікацію лише за особливих умов клінічного врядування, інформованої згоди й аудиту або досліджень і лише у спеціалізованих баріатричних підрозділах, де є й інші варіанти лікування.
• ASMBS (США). У заяві 2011 року товариство радило вважати плікацію досліджуваною (investigational) процедурою. У переліку схвалених ASMBS процедур (оновлено 15.12.2025) гастроплікації немає; за поясненням товариства, процедури поза переліком або не схвалені, або ще не пройшли розгляд.
• AACE/TOS/ASMBS (2019). Плікацію віднесено до нових процедур, не схвалених ASMBS. Серед переваг названо відсутність резекції, степлерів і пристроїв, можливість зворотного чи ревізійного втручання; серед недоліків — обмежені дані понад 2 роки, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, складність стандартизації, розходження складки, розширення шлунка, а також те, що шов не гарантує герметичності (у джерелі — not „leak-proof“).
• EAES (Європейська асоціація ендоскопічної хірургії, 2020). Шунтування шлунка за Ру дає більшу втрату ваги й кращий контроль чи ремісію діабету 2 типу, ніж плікація.

Чому вам пропонують саме цей метод і які є альтернативи, обговоріть на консультації баріатричного хірурга.

Дані про результати переважно короткострокові:

• у серії зі 135 пацієнтів, яку наводить NICE, середня втрата надлишкової ваги становила 65 % за середній строк спостереження 23 місяці; недостатню втрату (менш як 50 % надлишкової ваги) мав 21 % пацієнтів, а в 6 % операцію визнали невдалою (менш як 30 %);
• метааналіз 2021 року (14 досліджень, 2071 пацієнт, якість більшості досліджень низька) наводить втрату надлишкової ваги в межах 20–70 %; у більшості досліджень спостереження тривало менш як 2 роки, а вплив операції на цукровий діабет 2 типу виявився статистично незначущим.

Метааналіз 2022 року про повторні операції після плікації (7 досліджень, 367 пацієнтів) оцінив якість доказів як «дуже низьку». Настанова до наказу № 427 про баріатричну хірургію загалом зазначає, що найнижча вага буває через 12–18 місяців після операції. Лікування ожиріння без операції описано на сторінці лікування ожиріння.

Уніфікований клінічний протокол «Цукровий діабет 2 типу у дорослих» (наказ МОЗ № 1300) загалом про метаболічну хірургію вказує: серйозні ускладнення виникають у 2–6 % пацієнтів, незначні ускладнення й повторні втручання — у 15 %; довгострокові ризики — дефіцит вітамінів і мінералів, анемія, остеопороз, демпінг-синдром і тяжка гіпоглікемія. Окремо для плікації NICE за серіями випадків описує:

• тривалі нудоту й блювання — від 2 до 20 днів у більшості пацієнтів з одинарною складкою;
• неспроможність швів (витікання вмісту шлунка), зокрема з перитонітом;
• перфорацію шлунка;
• непрохідність шлунка через випинання його дна між швами або через серому (скупчення рідини) у стінці шлунка;
• шлунково-кишкову кровотечу;
• тромбоз вен брижі з некрозом ділянки тонкої кишки;
• поодинокі випадки гематоми печінки з абсцесом, жовтяниці без механічної перешкоди, зниженого кальцію в крові, спайок між печінкою й шлунком із тривалим блюванням; фахівці-радники NICE з досвіду додають розходження складки через розрив шва з повторним набором ваги.

Британська NHS серед загальних ризиків баріатричних операцій називає також тромби у венах ніг і легенях, інфекцію ран, звуження чи непрохідність шлунка або кишки і жовчні камені при швидкому схудненні. Про печію й рефлюкс — на сторінці лікування ГЕРХ.

Українських схем етапного харчування після баріатричних операцій ми не знайшли. За NICE, після плікації переходять від рідини до напівтвердої їжі й уникають твердої приблизно 6 тижнів. Британська NHS для баріатричних операцій загалом наводить типовий план на 8 тижнів (рідина, рідке пюре, м’яка їжа, потім поступово звичайне здорове харчування) і зазначає, що плани відрізняються. Дотримуйтеся схеми, яку дасть ваш хірург.

Клінічна настанова до наказу № 427 радить після виписки щороку відвідувати лікаря, щоб перевірити аналізи крові й переглянути ліки, а від куріння відмовитися на все життя. Настанова також попереджає, що після операції може бути пригнічений настрій: про це варто сказати лікарю.

Одразу телефонуйте 103 при гострому болю в черевній порожнині чи/та поперековому відділі, значній зовнішній кровотечі, блюванні кров’ю, кровохарканні, ознаках внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо), раптовому розладі дихання, раптовому болю в грудній клітці, непритомності або порушенні притомності, судомах та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Британська NHS після баріатричних операцій до таких випадків відносить і задишку чи біль у грудях разом із болем і набряком ноги, кровотечу із заднього проходу, що не зупиняється, або багато крові (вода в унітазі червона, великі згустки), а також блювання калом або блювотні маси, схожі на кавову гущу чи ґрунт. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Терміново, того ж дня, зверніться до хірурга, який вас оперував, якщо з’явилися гарячка чи озноб, прискорене серцебиття або дихання, біль у животі (якщо біль гострий — одразу 103), утруднене ковтання, повторне блювання, почервоніння, біль чи набряк ноги, що не минають. NHS пояснює, що це можуть бути ознаки тромбу або проблеми зі шлунком.

Хірург на консультації оцінить показання й протипоказання і скаже, які обстеження потрібні. Перед будь-яким оперативним втручанням пацієнт проходить обстеження й консультацію анестезіолога. За потреби лікар може призначити гастроскопію: європейська EAES (2020) допускає її як рутинне обстеження перед баріатричною операцією.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія, хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому хірурга уточніть під час запису. Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. Рішення про операцію ухвалюють після обстеження й обговорення ризиків і користі з хірургом.