Кардіостимулятор — невеликий пристрій, який вшивають під шкіру, зазвичай нижче лівої чи правої ключиці, а його електроди через вену підводять до серця. За MSD Manual, стимулятор зазвичай відчуває власний ритм серця й подає імпульс лише тоді, коли це потрібно. Британська NHS описує, що процедуру виконують під місцевою анестезією, іноді із заспокійливими препаратами. Зазвичай вона триває близько години, після неї пацієнт переважно лишається в лікарні на ніч.
Після імплантації NHS радить 4–6 тижнів не носити важкого, не виконувати інтенсивних вправ і не піднімати лікоть вище рівня плеча. Далі потрібні регулярні перевірки пристрою: за NHS, приблизно через 6 тижнів, через 3–6 місяців, а потім щонайменше раз на рік. Пацієнт отримує картку власника стимулятора, яку показують лікарям і стоматологам перед процедурами та на контролі безпеки в аеропорту.
Мобільні телефони, мікрохвильові печі та рамки в аеропортах, за MSD Manual, майже не створюють ризику перешкод. Натомість електрокоагуляція під час операцій, діатермія у фізіотерапії, а іноді й МРТ можуть впливати на роботу пристрою, тому про стимулятор завжди попереджайте лікаря.
Не відкладаючи зверніться до клініки, де встановили стимулятор, або до лікаря, якщо рана набрякає, болить чи червоніє, з неї виділяється кров, гній чи прозора рідина, температура дуже висока, вас кидає в жар чи холод або морозить, а також якщо повертаються чи посилюються симптоми, які були до процедури. Такий перелік наводить NHS. Якщо раптово з’явилися розлад дихання чи біль у грудній клітці, телефонуйте 103.