Лікування післяінфарктного стану у Львові

Коли гострий період інфаркту міокарда минає, починається лікування післяінфарктного стану: тривалий нагляд і терапія, мета яких — зменшити ризик нових серцево-судинних подій. У діагнозі цей стан позначають як «постінфарктний кардіосклероз»; протокол МОЗ щодо стабільної ішемічної хвороби серця (наказ № 2857) радить вказувати в ньому, зокрема, дати перенесених інфарктів, стадію серцевої недостатності та порушення ритму, якщо вони є.

За MSD Manual, робота серця після одужання значною мірою залежить від того, скільки серцевого м’яза вдалося зберегти, а ризик ускладнень у перший рік після виписки вищий при зниженій скоротливій функції лівого шлуночка, прогресуванні серцевої недостатності, цукровому діабеті та порушеній функції нирок. Почати контроль варто з консультації кардіолога.

Ліки після інфаркту призначають, щоб зменшити ризик повторного інфаркту. Місце основних груп в українських протоколах таке:

Щодо бета-блокаторів позиції настанов різняться. Європейське товариство кардіологів (ESC, 2023) рекомендує їх при фракції викиду лівого шлуночка 40 % і нижче, а для решти пацієнтів радить розглянути рутинне призначення. Британська NICE радить людям без зниженої фракції викиду розглянути продовження бета-блокатора на 12 місяців, а потім обговорити з лікарем користь і ризики подальшого прийому.

Самолікування після інфаркту небезпечне: не скасовуйте препарат, навіть якщо почуваєтеся добре. Якщо ліки погано переносяться, скажіть кардіологу: він може змінити дозу або замінити препарат, як-от інгібітор АПФ на БРА.

Протоколи МОЗ щодо гострого коронарного синдрому (2021) ставлять за мету рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) нижче 1,8 ммоль/л, бажано нижче 1,4 ммоль/л, і зниження на 50 % і більше від початкового. ESC (2023) рекомендує ціль нижче 1,4 ммоль/л зі зниженням щонайменше на 50 %. Докладніше — на сторінці лікування високого холестерину.

Для людей з артеріальною гіпертензією віком 18–64 роки український протокол (наказ МОЗ № 1581 від 12.09.2024) ставить ціль нижче 130/80 мм рт. ст., але не нижче 120/70. Для тиску після гострого коронарного синдрому ESC називає ціль нижче 130/80 мм рт. ст., якщо таке зниження добре переноситься; людям від 70 років ESC радить систолічний тиск нижче 140 мм рт. ст., а за доброї переносимості до 130. За цукрового діабету ESC радить тримати глікований гемоглобін (HbA1c) нижче 7 %. Протокол МОЗ щодо стабільної ішемічної хвороби серця радить підтримувати індекс маси тіла 20–25 кг/м² і об’єм талії менше 80 см у жінок та 94 см у чоловіків. Які цифри підходять саме вам, скаже лікар.

Кардіореабілітація — це структурована програма відновлення під наглядом медиків. ESC рекомендує участь у ній з фізичними тренуваннями всім пацієнтам після гострого коронарного синдрому, NICE — пропонувати її кожному незалежно від віку. Основні складові за ESC:

• оцінка стану й контроль чинників серцево-судинного ризику;
• поради щодо фізичної активності та програма тренувань;
• поради з харчування й допомога у відмові від куріння;
• навчання, психологічна підтримка й допомога з поверненням до роботи.

NICE радить починати реабілітацію ще до виписки, а перше заняття проводити в межах 10 днів після неї. Протокол МОЗ щодо гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST серед цілей кардіореабілітації називає, зокрема, підвищення функціональних можливостей, кращу якість життя, рідші госпіталізації та повторні серцево-судинні події. Щоб дати поради щодо навантажень, протоколи МОЗ передбачають оцінку ризику, зокрема за навантажувальним тестом після стабілізації стану. Чи потрібен він вам і де пройти програму, порадить кардіолог.

Куріння. Протокол МОЗ щодо стабільної ішемічної хвороби серця радить повністю відмовитися від куріння та уникати пасивного. За ESC, відмова від тютюну після гострого коронарного синдрому пов’язана зі зниженням ризику повторного інфаркту на 30–40 % і смерті на 35–45 %.

Харчування. NICE і ESC радять середземноморський тип харчування: за NICE, більше хліба, фруктів, овочів і риби, менше м’яса, а вершкове масло й сир замінювати продуктами на основі рослинних олій. Протокол МОЗ щодо стабільної ішемічної хвороби серця додає: кухонної солі не більше 5–6 г на добу, щодня не менше 200 г фруктів і 200 г овочів.

Алкоголь. Той самий протокол радить обмежити алкоголь до 100 г чистого етанолу на тиждень (менше 15 г на добу). Такий самий ліміт, однаковий для чоловіків і жінок, дає ESC.

Щеплення. ESC рекомендує щеплення від грипу всім пацієнтам після гострого коронарного синдрому.

За ESC, у людей із хворобами серця ризик тривожних розладів і розладів настрою вдвічі вищий, а депресія, тривога й стрес погіршують прогноз. ESC радить ще до виписки оцінювати психологічний стан і за потреби скеровувати до фахівця, протокол МОЗ щодо стабільної ішемічної хвороби серця передбачає скринінг депресії, а NICE — навчання керувати стресом у межах реабілітації. Про повернення до роботи NICE радить говорити з урахуванням фізичного й психологічного стану людини та характеру праці.

Протоколи МОЗ серед ускладнень гострого коронарного синдрому називають серцеву недостатність, фібриляцію передсердь, шлуночкові аритмії, синусову брадикардію, атріовентрикулярну блокаду та механічні ускладнення з боку серця. Якщо перед випискою фракція викиду лівого шлуночка становила 40 % і нижче, ESC рекомендує повторно оцінити її через 6–12 тижнів, щоб вирішити, чи потрібен імплантований кардіовертер-дефібрилятор. Якщо реваскуляризації (відновлення кровотоку в коронарній артерії) не проводили, NICE радить кардіологічну оцінку, чи доречне таке втручання; куди звернутися, пояснить кардіолог.

Ритм і ознаки ішемії допомагає оцінити ЕКГ, а про окремі стани йдеться на сторінках лікування серцевої недостатності, лікування аритмії та лікування стенокардії.

Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги (наказ МОЗ № 583 від 26.03.2021, п. 4) серед скарг, з якими виїжджає бригада, називають, зокрема:

• раптовий біль у грудній клітці;
• раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
• непритомність або порушення притомності;
• судоми;
• раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
• раптове порушення зору;
• порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово.

Повний перелік — у п. 4 Правил. З такими ознаками не чекайте, поки мине, і не намагайтеся дістатися до лікарні самостійно: одразу телефонуйте 103. Диспетчер за потреби підкаже, як допомогти людині до приїзду бригади.

Ознаки гострого інфаркту міокарда за Порядком домедичної допомоги (наказ МОЗ № 441 від 09.03.2022): дискомфорт у центрі грудної клітки; стискаючий, тягнучий біль за грудиною; ниючий біль у грудній клітці з поширенням у ліву руку, шию, нижню щелепу; немотивоване відчуття страху; раптова задишка; холодний піт, нудота, запаморочення. Порядок призначений для тих, хто надає домедичну допомогу за службовим обов’язком, і передбачає, зокрема: викликати швидку, виконувати вказівки диспетчера, надати людині максимально зручне положення, розстебнути тісний одяг, забезпечити свіже повітря та за можливості дати розжувати таблетку ацетилсаліцилової кислоти, незалежно від інших ліків, якщо в людини немає алергії на неї. Людину не залишають без нагляду, а якщо вона втратила свідомість, переходять до порядку дій при раптовій зупинці кровообігу.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ консультації веде кардіолог, а в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія та хірургічний стаціонар. Чи є в мережі програма кардіореабілітації, уточніть в адміністратора; якщо ні, кардіолог порадить, де її пройти.

Записатися можна за телефоном або через форму на цій сторінці, а вартість уточніть в адміністратора під час запису. При раптовому болю в грудній клітці чи інших ознаках із переліку наказу № 583 не записуйтеся на прийом, а телефонуйте 103.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря. План лікування після інфаркту визначає лікар з урахуванням вашого стану й результатів обстеження.