За УКПМД «Тонзиліт» (наказ МОЗ № 639 від 06.04.2021) діагноз гострого тонзиліту ставлять за клінічними даними: скарги, анамнез, огляд лікаря. Клінічна настанова МОЗ «Тонзиліт» (2021) додає, що мазки, аналізи крові чи обстеження на віруси в більшості випадків не потрібні. Рішення залежить від шкали ознак: Centor для пацієнтів старших за 15 років і McIsaac для дітей 3–14 років.
- Високі бали (за протоколом, 3–4 за Centor і 3–5 за McIsaac) означають високу ймовірність стрептококової ангіни. Якщо важливо з’ясувати збудника, роблять мазок із зіва на мікробіологічну культуру або експрес-тест.
- Низькі бали й сприятливий перебіг свідчать про імовірно вірусну причину: тоді обстеження не потрібне. Мікробіологічну діагностику розглядають, якщо хвороба не минає сама, перебіг тяжкий або ураження одностороннє.
Самі шкали й рішення щодо антибіотика докладно розібрано на сторінках лікування ангіни та болю в горлі. Стандарт МОЗ № 1328 від 09.09.2026 (первинна допомога) додає: антибіотик починають лише за лабораторно підтвердженої або з високою ймовірністю підозрюваної бактеріальної хвороби, а зразок для бактеріологічного дослідження беруть до призначення антибіотика, якщо пацієнт належить до другого типу за стандартом чи має ризик стійких мікроорганізмів. Тип II, зокрема, охоплює тих, хто за останні 3 місяці лежав у лікарні понад 48 годин.