Ліпідограма і холестерин: що означають ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди і як підготуватися до аналізу

Ліпідограма (ліпідний профіль) — аналіз крові, який вимірює рівень холестерину й тригліцеридів¹⁵. Холестерин організму потрібен: з нього утворюються гормони, вітамін D і речовини, що допомагають травленню. Усю потрібну кількість виробляє печінка, а ще частину ми отримуємо з продуктів тваринного походження¹⁵.

Проблема починається, коли холестерину в крові забагато. За NHS, надлишок холестерину може закупорювати кровоносні судини, а це підвищує ймовірність хвороб серця та інсульту¹⁰. Навіщо тоді аналіз? Він допомагає оцінити ризик серцево-судинних хвороб¹³. Якщо холестерин високий, його можна знизити, і це може зменшити ризик проблем із серцем у майбутньому¹⁵.

Настанова МОЗ щодо скринінгу на дисліпідемію (порушення рівня ліпідів крові) радить перевіряти всі показники ліпідного профілю — холестерин, ЛПВЩ, ЛПНЩ і тригліцериди³. Для людей від 40 років в Україні діє державний скринінг здоров’я, і ліпідограма входить до його лабораторних досліджень¹.

Ось що означає кожен рядок бланка:

У бланку біля ЛПНЩ може стояти позначка «розрахований». Це означає, що лабораторія не виміряла його окремо, а обчислила із загального холестерину, ЛПВЩ і тригліцеридів; буває і пряме вимірювання¹⁵. Ліпопротеїни дуже низької щільності (ЛПДНЩ) складно виміряти, тож у США їх зазвичай не включають у звичайний аналіз; лабораторія може оцінити їхній рівень за тригліцеридами¹⁵.

Деколи лікар додає інші показники. Клінічна настанова МОЗ радить розглянути аналіз на ліпопротеїн(a) хоча б раз у житті кожного дорослого — під час першої чи наступної ліпідограми: його рівень переважно визначається генетично⁴. Стандарт МОЗ для людей з ендокринними хворобами серед цільових показників називає й аполіпопротеїн B⁵.

Поруч із кожним результатом лабораторія вказує референтні значення. Вони залежать від методу, тож результат варто порівнювати саме з інтервалом на вашому бланку, а не з таблицями з інтернету. Результати різних лабораторій теж напряму не порівнюють, тому динаміку краще відстежувати в одній лабораторії¹⁸. Результат поза інтервалом може свідчити про проблему, а може й ні. Лікар оцінює його разом з іншими даними про ваше здоров’я¹⁸.

Ризик лікар оцінює не лише за ліпідограмою. Людям з гіпертензією чи ендокринними хворобами документи МОЗ радять шкалу SCORE2⁵: вона враховує стать, вік, тиск, куріння й холестерин не-ЛПВЩ і показує ймовірність інфаркту, інсульту чи смерті від серцево-судинних причин у найближчі 10 років. SCORE2 призначена для людей 40–69 років, для 70–89 років є SCORE2-OP². Шкалу не застосовують, якщо ризик уже високий через встановлену серцево-судинну хворобу, хронічну хворобу нирок, тривалий чи ускладнений діабет або дуже високий рівень одного фактора, наприклад холестерину².

Дуже високі показники самі по собі змінюють оцінку. За клінічною настановою МОЗ щодо дисліпідемій при ендокринних захворюваннях, загальний холестерин понад 8 ммоль/л або ЛПНЩ понад 4,9 ммоль/л відносять людину щонайменше до категорії високого ризику⁴. Загальний холестерин від 8 ммоль/л (у деяких випадках і нижче) — одна з ознак, за якими настанова радить запідозрити сімейну гіперхолестеринемію³.

Які цілі для ЛПНЩ називають документи МОЗ?

Цільовий рівень ЛПНЩ — це не референтне значення з бланку, а мета лікування. Документи МОЗ визначають його для конкретних груп пацієнтів:

• Люди з гіпертензією, яким через високий ризик призначено препарати: якщо серцево-судинної хвороби ще немає, початкова мета — ЛПНЩ менше 2,6 ммоль/л; при високому ризику бажано менше 1,8, при дуже високому може розглядатися менше 1,4. Якщо серцево-судинна хвороба вже є, первинна мета — менше 1,8, бажана — менше 1,4 ммоль/л².
• Люди зі стабільною ішемічною хворобою серця: протокол МОЗ радить за можливості контролювати досягнення ЛПНЩ менше 1,8 ммоль/л⁶.
• Дорослі з ендокринними хворобами й іншими факторами серцево-судинного ризику: ціль — ЛПНЩ менше 1,8 ммоль/л. Людям з діабетом 2 типу і встановленою серцево-судинною хворобою чи кількома факторами ризику — менше 1,4 ммоль/л⁵.

Свою категорію ризику й ціль з’ясуйте з лікарем. Не робіть висновків лише з таблиці.

Чи треба щось робити перед аналізом крові, має сказати лікар чи медсестра. Перед деякими аналізами просять не їсти й не пити нічого, крім води¹³. Щодо ліпідограми джерела розходяться. NHS зазначає, що для рівнів холестерину не надто важливо, їли ви перед аналізом чи ні¹¹. Американський MedlinePlus пише, що може знадобитися не їсти 9–12 годин, тому аналіз часто здають зранку¹⁵. Український стандарт щодо вторинної профілактики інсульту для обстеження пацієнтів з інсультом допускає ліпідний профіль як натще, так і не натще⁷. Тож уточніть вимоги в лікаря, який дав направлення, або в лабораторії.

Якщо вам сказали прийти натще, за MedlinePlus, пийте лише чисту воду: сік, кава й інші напої можуть вплинути на результат. Під час голодування не жуйте гумку, не куріть і не робіть фізичних вправ¹⁷. Якщо випадково поїли, скажіть про це: аналіз, можливо, доведеться перенести. Після аналізу може паморочитися в голові, тож візьміть із собою щось перекусити¹⁷.

• Чи приймати звичні ліки перед аналізом, спитайте лікаря; без його поради не скасовуйте їх¹⁷.
• Скажіть лікареві про вітаміни й добавки — частина з них може вплинути на результат¹⁷.
• Повідомте, якщо нещодавно хворіли, приймаєте певні ліки чи нещодавно народили дитину: за NHS, тоді рівні холестерину можуть бути нижчими або вищими¹¹.

Надлишок ЛПНЩ відкладається в стінках артерій липкими бляшками — це атеросклероз. З часом бляшки звужують артерії або повністю їх закупорюють, і частина тіла недоотримує крові¹⁵:

• якщо порушено кровотік до серця, може статися інфаркт;
• якщо до мозку — інсульт;
• якщо до рук чи ніг — може розвинутися захворювання периферичних артерій¹⁵.

Протокол МОЗ щодо ішемічної хвороби серця пояснює: її основна причина — атеросклероз, тобто накопичення холестерину в стінці судин зі звуженням їхнього просвіту⁶. Головна підступність у тому, що високий холестерин зазвичай не дає симптомів¹⁰. Високі тригліцериди теж здебільшого перебігають без симптомів¹⁶.

За NHS, високий холестерин імовірніший після 50 років, у чоловіків, після менопаузи, а також буває спадковим. Сприяють йому жирна їжа, брак руху, зайва вага, куріння й алкоголь¹⁰. Тригліцериди підвищуються також через продукти з великим вмістом жиру й цукру, погано контрольований діабет, хвороби нирок, печінки чи щитоподібної залози, зловживання алкоголем і деякі ліки¹⁶. Про зв’язок алкоголю й панкреатиту — у статті «Алкоголь і підшлункова».

Бо зниження ЛПНЩ знижує ризик. Клінічна настанова МОЗ пояснює на прикладі: якщо вважати, що кожен ммоль/л зниження ЛПНЩ зменшує відносний ризик приблизно на 20 %, то зниження ЛПНЩ на 1 ммоль/л зменшить ризик 20 % до 16 %. Чим вищий вихідний ризик, тим більша абсолютна користь⁴.

З чого почати, залежить від ризику. Людям з гіпертензією і низьким чи помірним ризиком, за протоколом МОЗ, препарати не показані — їм рекомендовано змінювати спосіб життя. При високому чи дуже високому ризику препарати, що знижують холестерин, показані на тлі цих змін². За NHS, допомагають менше насичених жирів (жирне м’ясо, ковбаси, вершкове масло, вершки, сир, випічка), більше жирної риби, оливкової олії, цільнозернових продуктів, горіхів, овочів і фруктів, а також щонайменше 150 хвилин помірного руху на тиждень, відмова від куріння й менше алкоголю¹².

Якщо лікар призначив препарати, за NHS їх зазвичай приймають довго. Перш ніж припинити, поговоріть із лікарем¹⁴. Детальніше про фактори ризику, харчування й рух — у статті «Профілактика серцево-судинних захворювань».

Єдиного графіка для всіх немає: частота залежить від віку, хвороб і того, чи ви лікуєтеся. Ось що передбачають українські документи для окремих груп:

• Від 40 років — ліпідограма в межах державного скринінгу здоров’я¹.
• Діабет 2 типу — ліпідний профіль щонайменше раз на рік⁸.
• Стабільна ішемічна хвороба серця — загальний холестерин і ЛПНЩ раз на рік, додатково — за показаннями⁶.
• Гіпертензія й лікування препаратами, що знижують холестерин — контроль ЛПНЩ через місяць від початку лікування. Якщо ціль досягнуто, наступний аналіз — через рік, а після зміни дози — знову через місяць².
• Після ішемічного інсульту чи транзиторної ішемічної атаки — ліпідний профіль періодично⁷.
• Ендокринні хвороби — регулярно, графік визначає лікар⁵.

Для загалу здорових людей вікового графіка в цих документах немає. Для порівняння: у США MedlinePlus радить молодшим дорослим здавати аналіз раз на 5 років, чоловікам 45–65 і жінкам 55–65 років — раз на 1–2 роки, після 65 — щороку. Частіше — тим, хто має фактори ризику¹⁵. Свій графік обговоріть із сімейним лікарем.

Настанова МОЗ радить окремо шукати сімейну гіперхолестеринемію серед близьких родичів (дітей, братів і сестер) людей з ішемічною хворобою серця в молодому віці, а також серед родичів людей з дуже високим холестерином³. «Молодим» тут вважають вік до 55 років у чоловіків і до 65 у жінок³.

Почати можна із сімейного лікаря чи терапевта: протокол МОЗ щодо гіпертензії охоплює й первинну допомогу, зокрема визначення ліпідів і оцінку загального ризику². Якщо є ендокринне захворювання і дисліпідемія складна або не відповідає на лікування, стандарт МОЗ передбачає консультацію ендокринолога, кардіолога чи інших фахівців⁵. Що ще перевірити, крім холестерину, — у статтях «Як перевірити серце» і «До ендокринолога».

Ліпідограму можна здати в лабораторії медичної мережі ЕКСПЕРТ, а аналізи, УЗД і консультацію — пройти в одному місці. Актуальна вартість — у прайсі лабораторії. На консультацію можна записатися за телефоном або через форму на сторінці; адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.