Профілактика серцево-судинних захворювань: фактори ризику, показники, які варто контролювати, і звички, що бережуть серце

Серцево-судинні захворювання — це група хвороб серця й судин: ішемічна хвороба серця (ІХС), інсульт, ураження артерій ніг, хвороби аорти¹⁰. Часто їх спричиняє накопичення жиру в артеріях: крові важче проходити судинами, і може утворитися тромб¹⁰. Деякі з них не мають симптомів, і в частини людей першою ознакою стає стенокардія, інфаркт чи інсульт¹⁰.

Профілактика полягає у виявленні та корекції факторів ризику — змінами способу життя, а за показаннями ліками². Здоровий спосіб життя зменшує ризик і першого в житті інсульту, і повторного⁸.

Розрізняють первинну профілактику — для тих, у кого хвороби ще немає, — і вторинну. Вторинна потрібна людям з ІХС чи іншими атеросклеротичними хворобами, а також із діабетом: їм настанова МОЗ радить ефективно лікувати порушення рівня ліпідів крові (дисліпідемію)³. Первинна профілактика, за настановою, має бути спрямована передусім на людей із найбільшим ризиком — з кількома факторами, зокрема гіпертензією, курінням, діабетом чи метаболічним синдромом³.

Настанова МОЗ щодо ІХС серед класичних факторів називає високий рівень холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), куріння, артеріальну гіпертензію, діабет, вік і спадковість. Серед інших — низький рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), високі тригліцериди, ожиріння, брак руху⁴. Протокол щодо гіпертензії додає зловживання алкоголем, надмірне вживання солі, стрес і тривогу².

Окремо настанова МОЗ радить шукати сімейну гіперхолестеринемію — спадково високий холестерин. Її варто запідозрити, зокрема, якщо атеросклеротичні хвороби з’явилися в молодому віці (у чоловіків до 55 років, у жінок до 65), якщо в близьких родичів ІХС з’явилася в молодому віці або холестерин дуже високий, а також якщо холестерин у крові становить щонайменше 8 ммоль/л (у деяких випадках і нижче)³.

Чи впливає стрес на серце?

Стрес і тривога пов’язані зі зростанням ризику гіпертензії². Для керування стресом протокол МОЗ рекомендує контрольовані дихальні вправи й медитацію. Якщо з емоціями самотужки не впоратися чи порушився сон, варто звернутися до лікаря². Про сон — у статті «Безсоння: що робити».

Ці цифри варто знати, навіть коли нічого не болить. Настанова МОЗ наголошує: з підвищенням тиску серцево-судинна захворюваність і смертність зростають без чіткого порогового значення⁵.

Ціль для «поганого» холестерину ЛПНЩ лікар визначає за категорією ризику. Людям з гіпертензією протокол МОЗ у первинній профілактиці ставить початкову мету — менше 2,6 ммоль/л; при високому ризику бажано менше 1,8, а при дуже високому може розглядатися менше 1,4. Якщо серцево-судинна хвороба вже є, первинна мета — менше 1,8 ммоль/л, бажана — менше 1,4².

Зайва вага й ожиріння — медична, а не естетична проблема, наголошує протокол МОЗ: якщо ваш індекс маси тіла чи обвід талії вищі за норму, порадьтеся з лікарем². Надмірна маса тіла пов’язана з підвищеним ризиком інсульту⁸.

Домашнє вимірювання тиску настанова МОЗ називає рекомендованим методом контролю⁵; як міряти правильно — у статті «Як перевірити серце», а що робити, якщо тиск підскочив, — у статті «Різко підвищився тиск».

Протокол МОЗ рекомендує оцінювати загальний серцево-судинний ризик за шкалою SCORE2: вона враховує стать, вік, тиск, куріння й холестерин і оцінює ймовірність інфаркту, інсульту чи смерті від серцево-судинних причин у найближчі 10 років. SCORE2 призначена для людей 40–69 років, для 70–89 років є версія SCORE2-OP².

Шкалу не застосовують, коли ризик уже високий чи дуже високий через встановлені серцево-судинні хвороби, хронічну хворобу нирок, тривалий або ускладнений діабет, значуще ураження органів чи дуже високий рівень одного фактора, наприклад холестерину². Для людей з ІХС протокол МОЗ прямо зазначає: SCORE не використовують, бо шкала визначає ризик у людей без симптомів, які вважають себе здоровими⁷.

За протоколом МОЗ, людям з гіпертензією і низьким чи помірним ризиком препарати, що знижують холестерин, не показані — їм рекомендовано змінювати спосіб життя. При високому чи дуже високому ризику такі препарати показані на тлі змін способу життя². Чи потрібні вони вам, вирішує лікар. За NHS, ці ліки зазвичай приймають довго, а перш ніж припинити, варто поговорити з лікарем чи фармацевтом¹⁶.

З 40 років вимірювання тиску протокол МОЗ називає обов’язковим. Так само — для людей із підвищеним ризиком гіпертензії: з високим нормальним тиском, зайвою вагою чи ожирінням, для жінок у менопаузі, а також після гестаційної гіпертензії чи прееклампсії².

Для громадян України від 40 років діє державний скринінг здоров’я. Він включає¹:

• анкету й оцінку ризиків — серцево-судинного, діабету 2 типу, вживання тютюну й алкоголю, тривоги й депресії;
• вимірювання тиску й пульсу, зросту, ваги, індексу маси тіла й обводу талії;
• ліпідограму й глікований гемоглобін, а за показаннями — аналізи на роботу нирок і електроліти;
• за показаннями — ЕКГ і добове чи домашнє моніторування тиску;
• індивідуальну консультацію щодо харчування, руху, ваги, відмови від тютюну й зменшення алкоголю; за потреби — направлення до спеціаліста.

Окремо від державного скринінгу пакети обстежень є в медичній мережі ЕКСПЕРТ — чекапи. Що показують ЕКГ, ЕхоКГ, холтер і навантажувальні проби та кому їх призначають, ми розібрали в статті «Як перевірити серце: аналізи й обстеження».

За протоколом МОЗ, усі види вживання тютюну, передусім куріння, — доведений чинник не лише раку легень, а й серцево-судинних хвороб. Нікотин підвищує тиск і пришвидшує пульс, а інші речовини з диму шкодять судинам і сприяють утворенню та росту атеросклеротичних бляшок. ІХС у курців виникає в 4 рази частіше, ніж у тих, хто не курить².

Відмову від куріння, підтримувальну терапію й направлення до програм відмови протокол рекомендує всім курцям². Порадьтеся з лікарем, як подолати залежність від нікотину². За NHS, через рік без сигарет ризик інфаркту вдвічі нижчий, ніж у курця¹⁴.

Протокол МОЗ рекомендує щоденну фізичну активність: щонайменше 150–300 хвилин на тиждень аеробних навантажень помірної інтенсивності або 75–150 хвилин високої інтенсивності чи рівноцінне поєднання. Також варто менше сидіти й 2–3 рази на тиждень додавати динамічні вправи². Простіша мета з протоколу: 30–45 хвилин ходьби щодня або хоча б 5 разів на тиждень².

Як зрозуміти інтенсивність? За NHS, під час помірного навантаження (швидка ходьба, велосипед, танці) говорити ще можна, а співати — ні. Під час інтенсивного (біг, плавання, підйом сходами) важко сказати більше кількох слів без паузи¹³.

Протокол МОЗ радить у щоденному раціоні надавати перевагу овочам, фруктам, бобовим, горіхам, насінню, рослинним оліям, рибі й птиці, а жирне червоне м’ясо, жирні молочні продукти, цукор, солодкі напої й солодощі обмежувати. Один із варіантів — дієта DASH²; для профілактики інсульту стандарт МОЗ називає ще середземноморську дієту⁸.

Скільки солі можна?

Людям із гіпертензією протокол МОЗ рекомендує обмежити сіль до менш ніж 5 г на день. Зменшення солі в раціоні знижує верхній тиск на 4–6 мм рт. ст., а нижній — на 2–3². Не досолюйте готові страви й менше їжте ковбас, сосисок, копченостей, консервів, чіпсів і солоних горіхів: у них багато прихованої солі².

А алкоголь?

Алкоголь протокол МОЗ не радить для профілактики серцево-судинних хвороб: дані досліджень, які пов’язують помірне вживання з низьким ризиком, протокол називає неуточненими. Запійного пияцтва варто уникати². Надмірне вживання алкоголю збільшує ризик гіпертензії та інсульту⁸.

Почати можна із сімейного лікаря чи терапевта: протокол МОЗ щодо гіпертензії охоплює й первинну допомогу — виявлення факторів ризику, оцінку загального ризику й поради щодо способу життя². У медичній мережі ЕКСПЕРТ можна підписати декларацію з сімейним лікарем — як це зробити. Якщо є діабет чи підвищений цукор, лікар може порадити й ендокринолога.

На консультацію можна записатися за телефоном або через форму на сторінці; адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису. Аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.