Ментальне здоров'я

Психіатр, психотерапевт чи психолог: у чому різниця, що робить кожен і до кого звертатися

Фахівчиня записує дані пацієнтки
Зміст статтіЧим відрізняється психіатр від психотерапевта і психолога?Що робить психіатр?Які симптоми потребують звернення до психіатра?Коли потрібно звернутися до психотерапевта?З чим звертатися до психолога?Невролог, психіатр чи психотерапевт: до кого йти?Що робить дитячий психіатр та в яких випадках до нього варто звертатися?Як допомагає дитячий психіатр при розладах аутичного спектра?Перевірте себе: чи час звернутися до фахівця?Коли не чекати й телефонувати 103?З чого почати, якщо не знаєте, до кого звертатися?Часті питання

Що робить психіатр і чим він відрізняється від психотерапевта й психолога? Коротко: психіатр — лікар, який діагностує психічні розлади, може призначати ліки й застосовувати психотерапію; психотерапевт працює психотерапевтичними методами, а психолог надає психологічну допомогу — за роз'ясненням МОЗ, обидва без призначення ліків1. Розбираємо, з чим до кого йти, коли потрібен дитячий психіатр і коли чекати не можна.

Коротко

  • Психіатр завжди має вищу медичну освіту: він діагностує психічні розлади, визначає потрібні ліки й коригує лікування1,2.
  • Психотерапевт може мати медичну або гуманітарну освіту; за роз'ясненням МОЗ, ліків він не призначає1.
  • Психолог не завжди лікар; допомагає пережити травматичні події, втрату, стрес і міжособистісні проблеми — без ліків1,2.
  • Не знаєте, з кого почати, — зверніться до сімейного лікаря: він проведе базовий скринінг і за потреби скерує далі3.
  • Думки про самогубство не тримайте в собі — розкажіть близьким або лікарю15; гострий психічний розлад із поведінкою, небезпечною для життя, — одразу телефонуйте 1038.
1 з 50випадків ментальних розладів діагностують в Україні (у середньому в 11 країнах дослідження — 1 з 7)2
6лікарських посад психолого-психіатричного профілю в переліку МОЗ, серед них — дитячий психіатр і психотерапевт4
4–6 тижнівбез ефекту від лікування легкої чи помірної депресії — привід для консультації психіатра6
14 роківз цього віку на огляд у психіатра погоджується сама людина, до 14 — батьки чи інший законний представник5

Чим відрізняється психіатр від психотерапевта і психолога?

Усі троє працюють з проблемами психічного здоров’я, але освіта, методи й спосіб роботи в них різні1.

ФахівецьОсвіта і що робить
ПсихіатрЗавжди вища медична освіта. Діагностує психічні розлади, призначає й коригує ліки, може застосовувати психотерапевтичні методи1,2
ПсихотерапевтМедична або гуманітарна освіта. Працює психотерапевтичними методами; за роз'ясненням МОЗ, ліків не призначає1
ПсихологНе завжди лікар, вища гуманітарна освіта. Психологічна допомога доказовими методами без ліків1,2
Сімейний лікарПерша точка входу. Базовий скринінг, допомога в межах компетенції, за потреби — скерування до фахівця2,3

Перелік професій МОЗ це відображає. Лікар-психіатр, лікар-психіатр дитячий, лікар-психотерапевт і лікар-психолог належать до лікарських посад психолого-психіатричного профілю, а клінічний психолог і психотерапевт — серед професіоналів з психологічної допомоги4. Тобто психотерапевтом може бути і лікар, і фахівець без медичної освіти. У Великій Британії, за NHS, психотерапевтом теж може бути психіатр, психолог чи інший фахівець, який пройшов додаткове навчання психотерапії12.

До кого звернутися з проблемою психічного здоров'я

  1. Сімейний лікарбазовий скринінг і, за потреби, скерування до фахівця
  2. Психологвтрата, стрес, травматичні події, міжособистісні проблеми — без ліків
  3. Психотерапевтпсихотерапевтичні методи, самостійно або разом із ліками
  4. Психіатрлікар: діагностує психічні розлади, призначає й коригує ліки

З трьох фахівців ліки може призначати психіатр1. Водночас легку й помірну депресію, виявлену вперше, протокол МОЗ дозволяє лікувати й сімейному лікарю — зокрема й медикаментозно6. Не починайте приймати ліки самі.

Що робить психіатр?

За роз’ясненням МОЗ, психіатр займається діагностикою та лікуванням психічних розладів: діагностує й здійснює експертизу психічних захворювань, визначає потрібні медикаменти, коригує лікування. Мета його роботи — зробити симптоми менш явними або усунути їх зовсім2. Він також може скеровувати на додаткові дослідження, стежити за дією ліків і застосовувати психотерапевтичні методи1.

За законом встановлювати діагноз психічного розладу без психіатричного огляду заборонено, а сам огляд проводить лікар-психіатр5. Протокол МОЗ уточнює: діагноз психічного захворювання встановлює психіатр, хоча участі лікарів інших спеціальностей у допомозі закон не виключає6.

Як проходить прийом у психіатра?

Британська Королівська колегія психіатрів (матеріал на сайті NHS) описує це так: лікар розпитає про проблему, з якою ви прийшли, про події у вашому житті, думки, почуття і фізичне здоров’я13. Психіатр може поміряти пульс і тиск або подивитися очі офтальмоскопом, але огляду, для якого треба роздягатися, зазвичай не потрібно13. Варто запитати про діагноз (якщо його встановлено), план лікування і що робити, якщо стан зміниться13.

«Психіатр одразу почне мене „аналізувати“». Насправді психіатри так людей під час зустрічі не аналізують: психоаналіз проводять лише спеціально навчені психотерапевти, коли пацієнт на це погодився13.

Звернення по психіатричну допомогу конфіденційне: медичні працівники не можуть розголошувати ні сам факт звернення, ні відомості про стан психічного здоров’я, крім випадків, передбачених законом5. Кожна людина вважається такою, що не має психічного розладу, доки його не встановлено в порядку, визначеному законом5. Огляд людини від 14 років проводять на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою; без згоди — лише у випадках, прямо визначених законом5.

Психологиня розмовляє з пацієнткою, медична мережа ЕКСПЕРТ

Які симптоми потребують звернення до психіатра?

МОЗ радить звернутися до психіатра, якщо у вас1,2:

  • емоційні порушення, невротичні стани, зокрема після пережитого травматичного досвіду;
  • розлади настрою — апатія, депресивні розлади;
  • тривала тривога, панічні атаки, фобії, нав’язливі думки;
  • тривалі розлади сну — безсоння, важке засинання, короткий сон;
  • розлади харчової поведінки;
  • слухові або зорові галюцинації;
  • думки про завдання ушкоджень собі чи іншим, думки про самогубство;
  • розлади поведінки, порушення спілкування з людьми довкола, залежності.

Для депресії протокол МОЗ окремо перелічує ситуації, коли пацієнта скеровують на консультацію до психіатра (або лікаря-психолога чи лікаря-психотерапевта)6, зокрема: високий ризик самогубства; психотичні симптоми й гостре збудження; підозра на біполярний розлад чи зловживання психоактивними речовинами; тяжка депресія; відсутність ефекту від лікування легкої чи помірної депресії впродовж 4–6 тижнів; повторний епізод упродовж року; вагітність; а також бажання самого пацієнта.

Якщо головна скарга — сон, почніть зі статті «Безсоння: що робити»; якщо втома — «Постійна втома навіть після сну».

Коли потрібно звернутися до психотерапевта?

МОЗ радить звертатися до психотерапевта, якщо у вас психічні та поведінкові розлади, зумовлені внутрішнім конфліктом чи зовнішніми чинниками1,2. Психотерапія може бути самостійним лікуванням або поєднуватися з ліками1. Серед методів МОЗ називає когнітивно-поведінкову, діалектичну поведінкову, гештальт-, позитивну, психоаналітичну терапію та інші1.

Протоколи МОЗ відводять психотерапії важливе місце. При легкій депресії її розглядають як основний метод лікування, а при помірній і тяжкій — як частину комплексного лікування6. При посттравматичному стресовому розладі першою лінією протокол називає, зокрема, травмофокусовану когнітивно-поведінкову терапію (для дітей, підлітків і дорослих) і десенсибілізацію та переробку рухом очей (для дорослих)7. Формальну травмофокусовану психотерапію проводять лише після встановлення діагнозу, а допомогу надає команда: лікар-психіатр, лікар-психотерапевт, лікар-психолог, клінічний психолог та інші фахівці7.

У Великій Британії, за NHS, розмовна (психологічна) терапія — це розмова з навченим фахівцем про ваші думки, почуття й поведінку; мати встановлений діагноз для неї не обов’язково14. Сесії бувають індивідуальні, групові чи для пари14.

Пара на прийомі у фахівця

З чим звертатися до психолога?

Психологи вивчають поведінкові й розумові процеси і те, як люди взаємодіють з довкіллям та іншими людьми. Вони допомагають впоратися з психологічними та міжособистісними проблемами, стресовими подіями, подолати залежності2. МОЗ радить звернутися до психолога, якщо ви1,2:

  • переживаєте травматичні події та зміни в житті;
  • втратили близьку людину;
  • схильні до тривожних очікувань;
  • маєте психологічні або міжособистісні проблеми;
  • хочете особистісного зростання.

Психологи працюють доказовими методами й підходами, які не передбачають призначення ліків2. Якщо важко повертатися до роботи після відпочинку, прочитайте «Важко повертатися на роботу після відпустки: це вигорання чи ні».

Невролог, психіатр чи психотерапевт: до кого йти?

Сімейний лікар допоможе в межах своєї компетенції, а за потреби скерує до вузького спеціаліста — невролога, психолога, психіатра тощо2.

МОЗ пояснює це на прикладі «ВСД». Такого діагнозу не існує, а під ним ховаються тривога й неспокій, проблеми зі сном, відчуття нестачі повітря і «клубка в горлі», тремтіння рук, прискорене серцебиття9. Таку людину радять дообстежити: аналізи, ЕКГ, за потреби консультації кардіолога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога. А якщо об’єктивних підстав вважати людину хворою немає, а скарги тривають, — направити до психолога або психіатра9. Детальніше — у статті «Що таке ВСД і чому такого діагнозу немає».

Межа між ними не завжди чітка: наприклад, діагноз деменції, за стандартом МОЗ, підтверджує лікар-невропатолог або лікар-психіатр10 (див. «Порушення пам’яті»). Що лікує невролог, — у статті «Проблеми з нервовою системою».

Що робить дитячий психіатр та в яких випадках до нього варто звертатися?

«Лікар-психіатр дитячий» — окрема лікарська посада в переліку МОЗ4. За британською Королівською колегією психіатрів, дитячий психіатр зазвичай розвиває навички роботи з родинами та з особливими потребами дітей13.

Керівництво ВООЗ mhGAP радить лікарям неспеціалізованих закладів оцінити дитину на психічні й поведінкові розлади, коли батьків, учителів чи лікаря непокоїть, що дитина11:

  • не встигає за однолітками або не може робити повсякденні справи, звичайні для свого віку; малюк відстає від вікових норм — посмішка, сидіння, ходіння, мова, взаємодія з іншими;
  • надто активна, агресивна, має часті чи сильні напади люті, часто хоче бути на самоті, відмовляється від повсякденних справ або від школи;
  • легко відволікається, заважає в класі, має труднощі зі шкільними завданнями;
  • має надмірний страх чи тривогу перед певними ситуаціями, зміни сну й харчування, повторювані скарги на біль у животі чи голові, яких неможливо пояснити.

Що в поведінці дитини варто обговорити з лікарем

  1. Розвитокне встигає за однолітками, малюк відстає від вікових норм
  2. Поведінкаагресія, часті сильні напади люті, відмова від школи
  3. Увагалегко відволікається, труднощі зі шкільними завданнями
  4. Емоції й тілонадмірний страх, зміни сну чи апетиту, біль без пояснення

З чого почати: педіатр чи сімейний лікар за потреби скерує до фахівця з психічного здоров'я.

Діти й підлітки часто мають симптоми кількох розладів одночасно11. Почати можна з педіатра чи сімейного лікаря: за потреби він дасть направлення до фахівця з психічного здоров’я3. До 14 років огляд і амбулаторну допомогу психіатра надають на прохання або за письмовою згодою батьків чи іншого законного представника5.

Як допомагає дитячий психіатр при розладах аутичного спектра?

За mhGAP, розлади спектра аутизму разом з інтелектуальними порушеннями належать до розладів розвитку. Вони зазвичай починаються в дитинстві, пов’язані з порушенням чи відставанням функцій, які залежать від розвитку центральної нервової системи, і мають стійкий перебіг — на відміну від більшості психічних розладів із ремісіями та рецидивами11. Серед проявів — труднощі в соціальній взаємодії та в пристосуванні до змін, труднощі або дивацтва у спілкуванні, обмежені чи повторювані моделі поведінки, інтересів і діяльності11.

Дитину з розладом розвитку керівництво радить направити до спеціаліста для подальшого обстеження й порад щодо плану ведення дитини та планів родини11. Лікарю неспеціалізованого закладу mhGAP при затримці чи розладі розвитку прямо каже не призначати фармакологічного лікування11. Його завдання — психоосвіта для дитини й батьків, підтримка батьків, тренінг навичок батьківства (якщо є така можливість), контакт з учителями та спостереження щотримісяця або частіше11.

Керівництво ВООЗ наголошує на правах дитини з розладом розвитку: доступ до навчання в школі, участь у житті родини й спільноти, без поміщення до спеціалізованих установ11.

Перевірте себе: чи час звернутися до фахівця?

Позначте, що стосується вас. Це не діагностика, а підказка на основі роз'яснень МОЗ1,2.

Ви нічого не позначили. Дбати про психічне здоров'я — нормально: до психолога звертаються й для особистісного зростання1.

Відчуваєте, що ось-ось зашкодите собі, або поведінка небезпечна для життя людини чи тих, хто поруч, — не чекайте: телефонуйте 1038,15.

Коли не чекати й телефонувати 103?

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності; гострих психічних розладах (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч); травмах, які загрожують життю, та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю людини (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4)8. Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11)8.

Думки про самогубство — не те, з чим варто лишатися наодинці. За протоколом МОЗ лікар має запитати кожного пацієнта з депресією, чи турбують його такі думки; пацієнтів з високим ризиком самогубства, а також із загрозою насильства щодо інших терміново направляють до спеціалізованого стаціонару6.

Якщо людина серйозно зашкодила собі, наприклад передозувала ліки, або відчуває, що ось-ось зашкодить собі, NHS радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги15. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі)15. NHS також радить не лишатися на самоті, дістатися безпечного місця і не вживати алкоголю та наркотиків15.

З чого почати, якщо не знаєте, до кого звертатися?

З будь-якими проявами психологічних розладів можна звернутися до сімейного лікаря: він проведе базовий скринінг, допоможе в межах своєї компетенції і за потреби скерує до психолога, психотерапевта чи психіатра2,3. За даними МОЗ, близько 19 000 лікарів первинної ланки пройшли навчання з ведення поширених психічних розладів за програмою ВООЗ mhGAP3. У закладах, які мають договір з НСЗУ на такі послуги, до психіатра чи психотерапевта можна звернутися й самостійно — направлення не потрібне3. Як підписати декларацію, — у статті «Декларація з сімейним лікарем».

У медичній мережі ЕКСПЕРТ є напрям «Ментальне здоров’я» з консультацією психолога, а на сайті — картка лікарки-психіатра. Адресу й години прийому уточніть під час запису.

Часті питання

Чи потрібне направлення до психіатра?

Для безоплатних послуг у закладах, які мають договір з НСЗУ на психіатричну допомогу, до психіатра чи психотерапевта можна звернутися самостійно, без направлення3. Можна почати й із сімейного лікаря — він скерує до потрібного фахівця3. Умови запису в медичній мережі ЕКСПЕРТ уточніть в адміністратора.

Чи дізнається хтось, що я ходив до психіатра?

Закон забороняє медичним працівникам розголошувати факт звернення по психіатричну допомогу й відомості про стан психічного здоров'я, крім випадків, які сам закон передбачає5. Право на ці відомості має сама людина або її законний представник5.

Чи може психолог поставити діагноз?

Діагноз психічного розладу встановлюють лише після психіатричного огляду, який проводить лікар-психіатр5,6. Психологи надають психологічну допомогу доказовими методами без призначення ліків2.

Чи може підліток сам піти до психіатра?

З 14 років психіатричний огляд і амбулаторну допомогу надають на прохання самої людини або за її усвідомленою письмовою згодою5. Дитині до 14 років — на прохання чи за письмовою згодою батьків або іншого законного представника5.

Чи лікує депресію сімейний лікар?

Так, легку й помірну депресію, виявлену вперше, протокол МОЗ передбачає лікувати на первинній ланці: це елементи психотерапії й ліки6. Із тяжкою депресією або коли лікування не допомагає, пацієнта скеровують до психіатра6.

Що робити, якщо близька людина говорить про самогубство?

NHS радить спробувати поговорити з нею, ставити відкриті запитання на кшталт «Що ти відчуваєш щодо…?» і не хвилюватися, що не маєте відповідей: просто вислухати й поставитися серйозно буває кориснішим15. Якщо життю загрожує небезпека — телефонуйте 1038.

Е
АвторРедакція медичної мережі ЕКСПЕРТ

Текст підготовлено за клінічними настановами й офіційними джерелами — див. список нижче.

Стойко Тетяна Ростиславівна
Медичний рецензентСтойко Тетяна Ростиславівна

Педіатр, Психіатр, Сімейний лікар, Терапевт

Джерела (15)
  1. UA МОЗ України. «Психолог, психіатр, психотерапевт – яка між ними різниця?» (Національна програма психічного здоров'я та психосоціальної підтримки) — moz.gov.ua
  2. UA МОЗ України. «З якими симптомами слід звертатися до психолога, а з якими — до психіатра» (26.09.2023) — moz.gov.ua
  3. UA МОЗ України. «Психологічна та психіатрична допомога: у чому різниця та де отримати такі послуги безоплатно» (02.09.2024) — moz.gov.ua
  4. UA Наказ МОЗ України від 05.07.2025 № 1065 «Деякі питання підготовки та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров'я» (Перелік професій (посад) працівників сфери охорони здоров'я; зі змінами від 14.05.2026) — zakon.rada.gov.ua
  5. UA Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III, ст. 3, 6, 7, 11, 12 (ред. від 01.01.2025) — zakon.rada.gov.ua
  6. UA Уніфікований клінічний протокол «Депресія (легкий, помірний, тяжкий депресивні епізоди без соматичного синдрому або з соматичним синдромом, рекурентний депресивний розлад, дистимія)», наказ МОЗ України від 25.12.2014 № 1003 — www.dec.gov.ua
  7. UA Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації», наказ МОЗ України від 19.07.2024 № 1265 — www.dec.gov.ua
  8. UA Наказ МОЗ України від 26.03.2021 № 583 «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги…», п. 4 і п. 11 — zakon.rada.gov.ua
  9. UA МОЗ України. «Чому діагнозу „вегето-судинна дистонія“ не існує і про що свідчать симптоми» (16.04.2018) — moz.gov.ua
  10. UA Стандарт медичної допомоги «Деменції та легкі когнітивні розлади» (наказ МОЗ № 1663 від 03.11.2025) — www.dec.gov.ua
  11. ВООЗ. Керівництво mhGAP версія 2.0 для ведення психічних, неврологічних розладів і розладів, пов'язаних зі вживанням психоактивних речовин, у неспеціалізованих закладах охорони здоров'я (український переклад, WHO/EURO:2020-37299-37299-55107), модуль «Дитячі та підліткові психічні і поведінкові розлади» — medbox.org
  12. NHS Health Careers. Differences between psychology, psychiatry and psychotherapy — www.healthcareers.nhs.uk
  13. NHS / Royal College of Psychiatrists. What to expect of your psychiatrist (квітень 2015) — www.nhs.uk
  14. NHS. Talking therapies (05.11.2025) — www.nhs.uk
  15. NHS. Help for suicidal thoughts (26.04.2024) — www.nhs.uk

Стаття має загальний інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.

Записатися на прийом

Оберіть зручний час для візиту. Наш адміністратор зателефонує вам для підтвердження запису.

Інші статті за темою

Залиште свій номер телефону, і ми обов’язково зв’яжемося з вами
найближчим часом