Важко повертатися на роботу після відпустки: це вигорання чи ні — і коли варто до лікаря

Стрес — це реакція організму на відчуття загрози чи тиску. Його відчувають усі, особливо коли доводиться пристосовуватися до змін або розв’язувати проблеми на роботі⁷. Трохи стресу навіть допомагає зосередитися й виконати справи⁷. Повернення з відпустки — якраз така зміна.

Стрес проявляється по-різному⁸:

• у думках — важко зосередитися й ухвалювати рішення, постійне занепокоєння, забудькуватість;
• у тілі — головний біль чи запаморочення, напруга або біль у м’язах, проблеми зі шлунком;
• у поведінці — дратівливість, забагато чи замало сну або їжі, більше алкоголю чи сигарет.

Збитися може й сон. На режим сну впливають зміни розпорядку, поїздки, змінна робота¹². Настанова МОЗ серед причин безсоння називає нерегулярні звички сну — наприклад, коли час і тривалість сну дуже відрізняються в будні та у вихідні, — а найпоширенішою формою безсоння вважає гостре, спричинене зміною життєвої ситуації³. Кілька безсонних ночей зазвичай не привід хвилюватися¹²; що робити, коли безсоння затягується, — у статті «Безсоння: що робити».

Ні. ВООЗ включила вигорання до Міжнародної класифікації хвороб 11-го перегляду (МКХ-11) як професійний феномен і не відносить його до медичних станів: воно описане в розділі про чинники, що впливають на здоров’я чи звернення по медичну допомогу⁶. Настанова МОЗ каже так само: вигорання — не хвороба, а синдром, і розглядати його як медичний стан не слід¹.

За визначенням ВООЗ, вигорання — синдром, що виникає через хронічний стрес на робочому місці, з яким не вдалося впоратися⁶. Його описують три ознаки^1,6:

1. Виснаження — сильна, непереборна втома, брак енергії.
2. Відстороненість і цинізм — негативне, цинічне ставлення до роботи.
3. Знижена професійна ефективність — відчуття, що працюєте гірше, знижена професійна самооцінка.

Вигорання не з’являється раптово: воно розвивається поступово, через взаємодію особистості, самої роботи й трудового колективу¹. І стосується саме роботи: ВООЗ наголошує, що цим терміном не варто описувати досвід в інших сферах життя⁶.

У визначеннях ВООЗ і настанови МОЗ окремого «синдрому після відпустки» немає: вигорання вони описують як наслідок хронічного стресу на роботі, який розвивається поступово^1,6. Тож саме лише небажання працювати в перші дні після відпочинку ще не означає вигорання. Якщо стрес заважає повсякденному житті, NHS радить поговорити з лікарем⁷.

Депресія і вигорання частково перекриваються, а вигорання може прискорити розвиток депресії¹. Тому лікар відрізняє вигорання від депресії, тривожних розладів, розладу адаптації, зловживання алкоголем¹. А втома буває й симптомом тілесної хвороби¹ — див. статтю «Постійна втома навіть після сну».

Тривога перед виходом на роботу — це нормально?

Тривога — нормальний емоційний стан, який захищає від небезпечних ситуацій². Про тривожний розлад говорять, коли тривога інтенсивна, тривала й обмежує психологічне та соціальне життя людини; важливий критерій — чи зберігає людина здатність нормально працювати й функціонувати². NHS додає: генералізований тривожний розлад імовірніший, якщо ви тривожитеся більшу частину часу і це впливає на повсякденне життя¹⁰.

Пригнічений настрій може покращитися за короткий час⁹. Але при депресії симптоми тримаються тижнями чи місяцями й заважають роботі, спілкуванню та сімейному життю⁹. Серед них — постійний сум, безнадія, почуття провини, брак інтересу, брак енергії, порушений сон⁹.

Депресія часто розвивається поступово, тому її непросто помітити, і інколи першими щось помічають близькі⁹. NHS радить звернутися до лікаря, якщо симптоми депресії тримаються більшу частину дня, щодня, понад 2 тижні⁹.

За протоколом МОЗ до групи ризику депресії належать, зокрема, люди з психоемоційним навантаженням, після втрати близької людини чи роботи, із соціальною ізоляцією⁴. Для уточнення діагнозу пацієнта з депресією скеровують до психіатра⁴. Якщо вигорання проявляється як частина депресії, лікування призначають за правилами, що діють для депресії¹. Як настрій пов’язаний зі щитоподібною залозою, — у статті «Щитоподібна залоза і настрій».

Ці поради стосуються стресу й сну і не замінять лікування депресії чи тривожного розладу.

Здоровий сон настанова МОЗ про вигорання називає дуже важливим¹. Більшості дорослих потрібно приблизно 7–9 годин сну на ніч, а фізичної активності дорослим рекомендовано 150 хвилин на тиждень¹².

Якщо це вигорання, настанова радить говорити не про «лікування», а про відновлення: розібратися, що його спричинило, до чого призводить і як змінити ситуацію¹. Коли навантаження об’єктивно надмірне, провідну роль у розв’язанні, за настановою, має відігравати система охорони праці¹.

Почніть із сімейного лікаря або терапевта. Він розпитає про симптоми й перевірить, чи немає тілесної причини втоми¹. Легку й помірну депресію, виявлену вперше, протокол МОЗ передбачає лікувати на первинній ланці⁴. Записатися варто, якщо:

• ви не справляєтеся зі стресом або те, що пробуєте самі, не допомагає⁸;
• симптоми депресії тримаються більшу частину дня, щодня, понад 2 тижні⁹;
• ви підозрюєте в себе тривожний розлад¹⁰;
• зміна звичок сну не допомогла, безсоння триває місяцями або так заважає повсякденному життю, що важко справлятися¹³.

Лікування добирають індивідуально: це може бути робота зі стресом, психотерапія, а за потреби — ліки, які призначає лікар¹. При тривожному розладі в багатьох випадках може бути корисною когнітивна психотерапія². У медичній мережі ЕКСПЕРТ є напрям «Ментальне здоров’я» і консультація психолога. Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.