Гематолог: що лікує, коли до нього звертатися, які аналізи здати і чи можна вилікувати анемію

Гематолог — це і є «лікар по крові»: спеціаліст, який лікує хвороби крові⁹. Загальний аналіз крові рахує три види клітин: еритроцити, що переносять кисень, лейкоцити, що борються з інфекціями, і тромбоцити, що допомагають крові згортатися¹². Зміни в будь-якій із них — симптом, причину якого треба з’ясувати^1,4,5. Коли потрібен гематолог, за настановами МОЗ і NHS:

Тож до гематолога зазвичай потрапляють через сімейного лікаря чи терапевта: той оцінює аналіз, шукає причину і за потреби скеровує далі^2,4,6. Про те, чим ці два лікарі відрізняються, — у статті «Сімейний лікар і терапевт».

Жоден симптом сам по собі не означає, що потрібен саме гематолог: почніть із сімейного лікаря, він призначить загальний аналіз крові^6,8. Насторожити мають:

Збільшені лімфовузли здебільшого означають, що організм бореться з інфекцією, і зменшуються за 1–2 тижні¹¹. Утома теж буває з багатьох причин — про них у статті «Постійна втома навіть після сну».

Найважливіший аналіз — загальний (розгорнутий) аналіз крові з тромбоцитами². Протокол МОЗ передбачає визначати в ньому гемоглобін, еритроцити, еритроцитарні індекси, гематокрит, лейкоцити, лейкоцитарну формулу, тромбоцити й ШОЕ⁶. Далі — залежно від того, що знайшли:

Яка норма гемоглобіну?

За критеріями ВООЗ, які наводить настанова МОЗ, анемія — це гемоглобін нижче 120 г/л у жінок, нижче 110 г/л під час вагітності, нижче 130 г/л у чоловіків і нижче 110 г/л у дітей¹. Протокол МОЗ 2026 року уточнює пороги для дітей за віком, а для вагітних — за триместром: у другому анемією вважають гемоглобін нижче 105 г/л⁶. Водночас трохи нижчий гемоглобін у когось може бути нормою¹, а межі норми в бланках різних лабораторій можуть відрізнятися^2,5. Тому що означає результат, пояснить лікар¹².

У медичній мережі ЕКСПЕРТ аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці: наприклад, загальний аналіз крові чи біохімічний аналіз крові; інші аналізи — у розділі «Лабораторія».

Те саме знадобиться й у сімейного лікаря:

1. Візьміть попередні аналізи крові. Зниження гемоглобіну більш ніж на 20 г/л від вашого звичного рівня може бути симптомом, навіть якщо він ще в межах норми¹.
2. Запишіть симптоми: що турбує й відколи, чи бувають синці, кровотечі з носа чи ясен^4,6.
3. Складіть список ліків, вітамінів і добавок. Деякі ліки можуть знижувати тромбоцити чи рівень B12 і фолатів^3,4; NICE радить брати кров на B12 до початку лікування цим вітаміном¹⁶. Не припиняйте ліки без поради лікаря¹⁵.
4. Згадайте про себе й родину: кровотечі чи порушення згортання в рідних^2,6; у жінок — тривалість і рясність менструацій⁶; харчування (м’ясо, молочне, зелені овочі), хвороби шлунка й кишечника, операції³; вживання алкоголю^3,4.
5. Уточніть, чи треба бути натще. Для загального аналізу крові спеціальна підготовка зазвичай не потрібна; якщо разом з ним призначили інші аналізи, можуть попросити кілька годин не їсти й не пити нічого, крім води^12,15.

Хто б не вів обстеження, спершу — розмова. Лікар розпитає про скарги, харчування, можливі джерела кровотеч, у жінок — про менструації, про інші хвороби⁶, ліки й алкоголь⁴. Потім огляд: шкіра, волосся, нігті, слизові оболонки⁶.

Далі — аналізи. Головні питання: який тип анемії, чому вона виникла і яка головна причина¹. Якщо підозрюють джерело кровотечі чи порушення всмоктування, лікар скерує до спеціаліста⁶. А іноді правильне рішення — спостерігати: наприклад, якщо скарг немає, тромбоцити 100–150 × 10⁹/л, а решта аналізу в нормі, сімейний лікар може безпечно стежити за ними, спершу з інтервалом у кілька місяців⁴.

Після результатів лікар пояснить, що знайшли, і запропонує план: лікування, обстеження в іншого спеціаліста чи гематолога^2,4,6.

Залежить від причини: анемія — не остаточний діагноз, а симптом¹.

Залізодефіцитна анемія

Це найпоширеніша форма анемії¹. У жінок репродуктивного віку її найчастіше спричиняють менструації, а в чоловіків і жінок після менопаузи дефіцит заліза завжди є відхиленням і здебільшого виникає через кровотечі зі шлунка чи кишечника або целіакію². Тому таким пацієнтам протокол МОЗ передбачає гастроскопію й колоноскопію⁶. Докладніше — залізодефіцитні стани при хворобах ШКТ і стаття «До гастроентеролога».

У більшості випадків препарати заліза відновлюють рівень гемоглобіну й поповнюють запаси заліза⁶. Після нормалізації гемоглобіну прийом продовжують ще щонайменше 3 місяці⁶; препарат і схему призначає лікар. Приймати залізо одночасно з чаєм, кавою чи молоком неприпустимо⁶: вони заважають засвоєнню заліза⁸. При тяжкій анемії або якщо таблетки не підходять чи не діють, пацієнта скеровують до закладу спеціалізованої допомоги⁶. Якщо причину не вдається визначити чи усунути, препарати заліза іноді доводиться приймати постійно⁶.

Анемія через нестачу B12 чи фолієвої кислоти

Більшість випадків легко лікуються ін’єкціями або таблетками вітамінів, а форму лікування визначає причина⁹. Лікування може тривати, доки рівень вітаміну не відновиться, а може й усе життя⁹ — наприклад, при перніціозній анемії, коли через автоімунний процес у шлунку B12 не всмоктується^3,9. Багато симптомів з лікуванням покращуються, але неврологічні порушення іноді лишаються назавжди⁹. Перед лікуванням фолієвою кислотою лікар перевіряє рівень B12: фолієва кислота може замаскувати його дефіцит⁹.

Гемофілія та інші спадкові хвороби

Гемофілію зазвичай не можна вилікувати, але лікування допомагає контролювати симптоми, і з ним тривалість життя зазвичай нормальна¹⁰.

Почніть із сімейного лікаря або терапевта. Саме лікар первинної допомоги призначає аналізи, лікує легку й помірну залізодефіцитну анемію і скеровує до спеціалістів, щоб знайти причину⁶. Пацієнти із залізодефіцитною анемією, на відміну від інших форм, не потребують лікування в гематолога². Якщо знадобиться консультація гематолога, лікар скерує до нього^2,4.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ можна записатися до сімейного лікаря чи терапевта і здати аналізи; можна підписати й декларацію з сімейним лікарем. Вартість, адресу й години прийому лікаря уточніть в адміністратора.