Консультація психолога у Львові

Консультація психолога у Львові — це зустріч із фахівцем, який допомагає розібратися з тим, що вас турбує, і знайти способи з цим впоратися. За роз’ясненням МОЗ України, психологи допомагають впоратися з психологічними та міжособистісними проблемами, стресовими подіями, подолати залежності, а в роботі застосовують доказові методи й підходи, які не передбачають призначення ліків.

Звернутися можна й тоді, коли «нічого страшного не сталося», але вам важко: МОЗ серед приводів називає також особистісне зростання. Діагноз для цього мати не обов’язково, на це окремо звертає увагу й британська NHS у матеріалі про психологічну допомогу (talking therapies).

Ці фахівці працюють поруч, але завдання в них різні. Нижче — як їх розмежовує МОЗ України:

• Психолог надає психологічну допомогу методами без призначення ліків: допомагає пережити травматичні події, втрату, впоратися з тривожними очікуваннями, труднощами в стосунках.
• Психіатр — лікар, який діагностує психічні розлади, визначає потрібні медикаменти й коригує лікування.
• Психотерапевт медикаментів не призначає і найчастіше працює специфічними психотерапевтичними методами, як-от когнітивно-поведінкова чи діалектична поведінкова терапія.
• Сімейний лікар — до нього можна прийти з будь-якими проявами психологічних розладів: він допоможе в межах своєї компетенції і за потреби скерує до невролога, психолога чи психіатра.

Закон України «Про психіатричну допомогу» (ст. 7) забороняє встановлювати діагноз психічного розладу без психіатричного огляду. Тому якщо потрібні діагноз чи ліки, психолог не замінює лікаря. Почати можна і з консультації сімейного лікаря.

МОЗ радить звернутися до психолога, якщо ви:

• переживаєте травматичні події та зміни в житті;
• втратили близьку людину;
• схильні до тривожних очікувань;
• маєте певні психологічні або міжособистісні проблеми;
• хочете працювати над особистісним зростанням.

Водночас у тому ж роз’ясненні МОЗ перелічує стани, з якими варто звернутися до психіатра: зокрема тривала тривога, панічні атаки, фобії, тривалі розлади сну, нав’язливі думки, розлади харчової поведінки, слухові або зорові галюцинації, залежності, думки про завдання собі або іншим ушкоджень, суїцидальні думки. Якщо ви впізнаєте себе в цьому переліку, скажіть про це психологу і не відкладайте візит до лікаря, а якщо є загроза життю — вашому чи інших людей, — дійте, як описано в розділі «Коли не чекати планової консультації?». Про тривогу докладніше — на сторінці лікування тривожності.

Буває, що психологічні труднощі «маскуються» під тілесні скарги. Український протокол № 1265 серед скарг, з якими люди після травматичного досвіду приходять до лікаря, називає, зокрема, перепади настрою, проблеми зі сном, головний біль. Причини таких скарг з’ясовує лікар, наприклад на консультації невролога, а психологічну допомогу можна отримувати паралельно.

На першій зустрічі ви розповідаєте про свій запит, фахівець ставить уточнювальні питання, і ви разом вирішуєте, чи продовжувати роботу. Подальший формат залежить від запиту. За британською NHS, психологічна допомога може бути очною, через відео- чи телефонний дзвінок або у вигляді онлайн-курсу, індивідуальною чи груповою. Які формати доступні в медичній мережі ЕКСПЕРТ, уточніть під час запису.

Кількість зустрічей залежить від мети. Для орієнтира: британська настанова NICE CG113 для дорослих із генералізованим тривожним розладом описує курс когнітивно-поведінкової терапії зазвичай із 12–15 щотижневих сесій по годині (менше, якщо стан покращився раніше). Це приклад для одного розладу, а не норма для кожного звернення.

Протокол МОЗ «Депресія» (наказ № 1003) називає психотерапію основним методом лікування легкої депресії і радить оцінювати ефективність психотерапевтичних втручань через 4–6 тижнів. Діагноз депресії і план лікування визначає лікар, тому психологічна допомога в такій ситуації йде разом із лікарським супроводом.

Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. 40) забороняють медичним працівникам та іншим особам, яким відомості стали відомі у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, розголошувати дані про хворобу, обстеження, інтимну і сімейну сторони життя людини, крім передбачених законом випадків. Стаття 39-1 гарантує пацієнту таємницю про факт звернення за медичною допомогою.

Закон «Про психіатричну допомогу» (ст. 6) окремо зобов’язує фахівців, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги (серед них закон називає й психолога), не розголошувати відомості про стан психічного здоров’я людини та її приватне життя. Передати такі відомості без згоди можна лише у випадках, прямо визначених законом. Якщо маєте питання про межі конфіденційності, поставте їх на першій зустрічі.

Не обов’язково одразу. Український протокол «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. Порушення адаптації» (наказ МОЗ № 1265) не рекомендує проводити рутинні психологічні консультації після потенційно травматичної події. Найкращим підходом протокол називає практичну та емоційну підтримку, заохочення адаптивних способів упоратися зі стресом і соціальну підтримку.

Водночас протокол перелічує ознаки, за якими можна виявити людей, що потребують професійної психологічної допомоги: серед них безпорадність, безнадійність, дисоціація, надзвичайне збудження (панічні атаки, посилене серцебиття), саморуйнівні думки. Для психологічного супроводу після травми протокол радить насамперед травмофокусовані підходи, зокрема ТФ-КПТ і ДПРО.

Психолог не замінює невідкладну допомогу. Британська NHS радить не чекати, якщо життя людини під загрозою (наприклад, вона серйозно поранила себе чи прийняла надмірну дозу ліків) або ви відчуваєте, що не можете вберегти себе чи когось іншого. NHS у таких випадках радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі).

Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності, гострих психічних розладах (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч) та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4). Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11).

Протокол МОЗ «Депресія» передбачає, що людей із депресією та високим ризиком суїциду терміново направляють до спеціалізованого стаціонару.

Індивідуальна психологічна консультація — одна з послуг медичної мережі ЕКСПЕРТ, напрям «Ментальне здоров’я». У мережі працюють і лікарі інших напрямів, тож за потреби можна звернутися до сімейного лікаря чи невролога, а в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія та хірургічний стаціонар. Лікарня на вул. Шолом-Алейхема, 11 працює цілодобово; адресу та години прийому психолога уточніть під час запису.

Записатися можна за телефоном або через форму на сторінці. Вартість консультації уточніть в адміністратора під час запису.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря чи психолога.