За RCS, хірург має діяти так, як, на його думку, найкраще для вас, і це інколи означає відмову від бажаної операції; він також може запитати думку колеги чи направити до іншого лікаря. Британська Генеральна медична рада (GMC) пише: якщо після розмови лікар і далі вважає, що втручання не принесе користі, виконувати його він не повинен. Водночас, за GMC, слід обговорити з вами інші варіанти й поважати ваше право звернутися по другу думку.
Є й психологічний бік. NHS описує дисморфофобію (BDD) як психічний стан, коли людина витрачає багато часу на тривогу через недоліки вигляду, які інші нерідко не бачать. Без лікування, пише NHS, симптоми, ймовірно, не зникнуть і можуть наростати; тому NHS радить звернутися до лікаря, якщо ви думаєте, що можете мати BDD. Настанова NICE CG31 (2005) радить фахівцям як стандартну практику з’ясовувати, чи нема BDD, у людей з незначними вадами, які прагнуть косметичної процедури, а також, щоб людину з підозрою на BDD або з діагнозом перед косметичною операцією оцінив спеціаліст із психічного здоров’я з досвідом у BDD.