Якщо скарги вже є. NHS пов’язує аналіз із такими ознаками: сечовипускання частіше, ніж зазвичай, раптовий позив, потреба вставати вночі до туалету, кров у сечі, проблеми з ерекцією. Діагностичний перелік у стандарті № 1141 починається з розпитування про біль, дизурію й гематурію, далі йдуть визначення ПСА, пальцеве дослідження, інші обстеження та біопсія. У його обґрунтуванні згадано також біль унизу живота чи в промежині та кров у сім’яній рідині. З такими скаргами запишіться до лікаря (уролога або терапевта), а не відкладайте візит до «планового» аналізу.
Якщо скарг немає. Критерії якості стандарту № 1141 кажуть, що тест на ПСА для раннього виявлення «може бути рекомендовано» групі підвищеного ризику: чоловікам від 50 років, чоловікам від 45 років із цим раком у родині та носіям мутацій гена BRCA2 від 40 років. Стандарт окремо застерігає, що перед тестом необхідне консультування щодо ризиків і користі від нього.
Отже, це не аналіз «для кожного». Настанова визнає, що даних для систематичного скринінгу поки замало, хоч інтерес до раннього виявлення за індивідуальним бажанням зростає. Вона додає й вікову деталь: коли очікувана тривалість життя чоловіка менша за 15 років, користь від такого виявлення малоймовірна.
Іноземні джерела так само обережні. Американська USPSTF (2018; на її сторінці вказано, що тему оновлюють): у віці від 55 до 69 років рішення про періодичний ПСА-скринінг залежить від особистих обставин (категорія C), а від 70 років вона радить проти нього (категорія D). Британська NHS (перегляд 02.09.2024) не пропонує рутинного тесту, крім носіїв мутації BRCA2.