Запаморочення і нестійкість: судинні чи неврологічні причини, ДППГ і що робити при раптовій втраті рівноваги

Може бути. NHS відносить до запаморочення нестійкість, легкість у голові чи відчуття, що ось-ось знепритомнієте, а також обертання — ніби крутитеся ви або все довкола (вертиго)⁹.

Для лікаря це різні скарги: за настановою МОЗ, головне питання розпитування — чи це справжнє запаморочення, чи лише проблеми з відчуттям рівноваги¹. Запаморочення обертального типу («як після каруселі») здебільшого походить із внутрішнього вуха¹. А проблеми з рівновагою можуть бути спричинені, наприклад, ураженням периферичних нервів (полінейропатією) чи захворюваннями мозочка¹.

Загальніше про скарги до невролога — у статті «Проблеми з нервовою системою».

Втрата рівноваги — серед ознак інсульту: підозрюєте його чи сумніваєтеся — телефонуйте 103^5,6. Інакше NHS радить^9,10:

• одразу сісти або лягти й полежати, доки запаморочення мине; при сильному обертанні — лежати нерухомо в тихій темній кімнаті;
• потім вставати повільно, рухатися повільно й обережно, не нахилятися й не підводитися різко;
• відпочивати, пити достатньо води; уникати кави, сигарет і алкоголю;
• поки паморочиться, не сідати за кермо, не підніматися на драбину й не працювати з важкими механізмами.

Якщо ось-ось знепритомнієте, NHS радить лягти й підняти ноги або сісти й опустити голову між колінами¹⁵. А непритомність — привід одразу телефонувати 103⁶.

Якщо ви впали

Спершу оцініть, чи немає болю чи травм. Вставайте без поспіху: перекотіться на бік, станьте на руки й коліна й повільно підведіться, тримаючись за щось стійке¹⁴. Якщо людина могла травмувати голову, спину, шию чи стегно або не може встати, NHS у таких випадках радить викликати швидку. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду^14,6.

Причин запаморочення багато, а приблизно в 10 % випадків причина лишається невідомою¹. Умовно їх можна поділити так:

• З кровообігом і серцем — падіння тиску при вставанні, порушення мозкового кровообігу (транзиторна ішемічна атака, інсульт) — разом з іншими симптомами, аритмія (на неї може вказувати серцебиття чи дискомфорт у грудях)¹.
• З нервовою системою — полінейропатія, атрофія мозочка (зазвичай через тривале надмірне вживання алкоголю)¹.
• З внутрішнім вухом — ДППГ, лабіринтит, вестибулярний нейроніт, хвороба Меньєра¹⁰.
• Інші — захворювання шиї, вікові зміни в людей похилого віку, панічні атаки з частим диханням, надмірне вживання ліків¹.

Порушення кровообігу в задніх відділах мозку (вертебробазилярна ішемія) може давати мінливі симптоми: двоїння в очах, порушення вимови чи ковтання, запаморочення, не пов’язане зі зміною положення, порушення координації; поодинці такі симптоми бувають рідко⁷. Такі пацієнти потребують термінового обстеження⁷. Тож коли запаморочення поєднується з неврологічними симптомами, телефонуйте 103, навіть якщо симптоми минули^1,5.

Доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння (ДППГ) — вид запаморочення, що найчастіше спричиняє вестибулярні розлади². Його мають приблизно 25 % пацієнтів із запамороченням². Найчастіше його викликають отоліти (отоконії), що накопичуються в задньому півколовому каналі внутрішнього вуха; тоді при поворотах голови людина відчуває обертання².

Типово напади повторюються при поворотах голови чи зміні положення, а запаморочення й мимовільні рухи очей (ністагм) зазвичай минають протягом хвилини². Найчастіше ДППГ буває в середньому й похилому віці, у молодих — особливо після травми голови².

Це доброякісний стан, не пов’язаний із серйозними захворюваннями центральної нервової системи². Діагноз ставлять за розпитуванням і пробою Дікса — Холпайка². Лікують позиційне запаморочення зміною положення (позиційними маневрами), призначення ліків воно не потребує^1,2.

Вестибулярний нейроніт — запалення вестибулярного нерва, лабіринтит — запалення лабіринту, заповнених рідиною каналів внутрішнього вуха; обидва порушують рівновагу¹¹. Симптоми: запаморочення чи обертання, нестійкість (важко стояти чи йти по прямій), нудота чи блювання; при лабіринтиті — ще й зниження слуху й дзвін у вухах¹¹. Причиною зазвичай є вірусна інфекція, наприклад застуда чи грип¹¹.

NHS радить, щойно зможете, виходити на прогулянки, спершу з кимось поруч, а до лікаря — якщо за кілька днів не краще або гіршає¹¹.

Хвороба Меньєра — рідкісна хвороба внутрішнього вуха: напади починаються раптово й тривають від кількох хвилин до 24 годин; бувають обертання, втрата рівноваги, шум у вухах, зниження слуху, тиск у вусі, нудота¹². З часом слух може поступово погіршуватися¹². Вилікувати її не можна, але лікування допомагає впоратися із симптомами¹². Про шум — у статті «Шум у вухах».

Якщо паморочиться, коли ви встаєте з ліжка чи стільця, причиною може бути ортостатична гіпотензія — падіння тиску при вставанні; вона часто пов’язана з низьким артеріальним тиском і характерна для людей похилого віку¹. Крім запаморочення, при низькому тиску бувають нудота, розмитий зір, загальна слабкість, сплутаність, непритомність¹³. Низьким NHS вважає тиск менш ніж 90/60 мм рт. ст., і симптомів він дає не завжди¹³. Тиск знижують, зокрема, деякі хвороби (наприклад, діабет) і деякі ліки¹³.

Що радить NHS¹³:

• вставати повільно: з ліжка — спершу сісти, потім підвестися;
• їсти частіше й меншими порціями;
• пити більше води; не стояти подовгу, не змінювати положення різко, не зловживати алкоголем.

За NHS, якщо причину знайдено, лікар може змінити ліки чи дозу або порадити компресійні панчохи¹³. На прийомі при запамороченні тиск вимірюють сидячи й стоячи¹ — вимірювання тиску і пульсу.

Серед причин падінь NHS називає слабшання м’язів з віком, хвороби, що впливають на рухливість чи рівновагу (артрит, інсульт, хвороба Паркінсона), низький тиск, деякі ліки, проблеми із зором чи слухом¹⁴.

Що радить NHS^14,10:

• людям старшого віку — рухатися щодня, а вправи на силу й рівновагу робити щонайменше двічі на тиждень;
• носити взуття й капці, що добре сидять, не спадають і не ковзають; на ніч — вмикати світло, якщо встаєте;
• прибрати з підлоги дроти й килимки, об які можна перечепитися; за ризику падіння — користуватися ціпком;
• не нахилятися, щоб щось підняти, а присідати;
• регулярно перевіряти зір і слух.

NHS радить звернутися до лікаря, якщо вас непокоїть рівновага чи ви вже падали¹⁴. Для всіх пацієнтів із повторним запамороченням настанова МОЗ радить програму тренувань для кращого контролю рівноваги¹ — про лікувальну фізкультуру можна порадитися з фізіотерапевтом-реабілітологом.

Настанова МОЗ передбачає при запамороченні¹:

• неврологічний огляд: проба Ромберга, тести на координацію, сила м’язів, рефлекси;
• отоларингологічний огляд, а при порушенні слуху — аудіограму (аудіометрія);
• вимірювання тиску сидячи й стоячи, вислуховування серця;
• залежно від причини — ЕКГ, лабораторні тести, холтерівське моніторування;
• МРТ головного мозку — за підозри ураження мозочка чи стовбура мозку. Лікар скаже, чи потрібне таке дослідження, і направить.

Більшість обстежень можна провести в сімейного лікаря; за потреби він скерує до отоларинголога, невролога чи кардіолога¹.

NHS радить звернутися до лікаря, якщо запаморочення непокоїть, не минає чи повертається, гірше чути або дзвенить у вухах⁹. У медичній мережі ЕКСПЕРТ аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.

Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.