Біль у спині: як зрозуміти причину, до якого лікаря звернутися і коли біль свідчить про серйозні проблеми

Найчастіші причини болю в попереку — перенапруження м’язів, перевтома, тривале сидіння, різке фізичне навантаження¹. Здебільшого це неспецифічний біль, пов’язаний із перенапруженням м’язів чи зв’язок, а не із серйозним ушкодженням хребта¹. Точну причину часто неможливо й не потрібно встановлювати: лікувати біль можна й без цього².

Лікар відносить біль до однієї з трьох груп: неспецифічний; від нервового корінця, з симптомами в ногах, як-от ішіас; можлива важка чи специфічна хвороба — пухлина, інфекція, перелом, синдром кінського хвоста, анкілозуючий спондиліт³.

Почніть із сімейного лікаря або терапевта. За стандартом МОЗ «Біль у попереку» легкий чи помірний біль без тривожних ознак лікують на первинній ланці¹. Якщо після 14-го дня лікування покращення немає, лікар скеровує до невролога, який за потреби призначить КТ чи МРТ і скоригує лікування¹. У медичній мережі ЕКСПЕРТ можна підписати декларацію з сімейним лікарем.

Лікар розпитає про травми, онкологічні хвороби, схуднення, гарячку, інфекції й перевірить силу м’язів, рефлекси й чутливість¹. Див. статті «До ортопеда-травматолога» і «Біль у шиї та плечах».

Аналізи, УЗД і консультацію в медичній мережі ЕКСПЕРТ можна пройти в одному місці. Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.

Стандарт МОЗ радить терміново звернутися по медичну допомогу, якщо з’явилися раптова слабкість у ногах; затримка або нетримання сечі чи калу; втрата чутливості в ділянці промежини; висока температура з болем у спині; сильний біль після серйозної травми; різка втрата ваги без причини; онкологічне захворювання в анамнезі та новий біль у спині¹.

Настанова МОЗ 00435 називає найпоширеніші важкі чи специфічні причини болю в попереку і те, як швидко потрібне направлення³:

Негайно направляють і при нестерпному болю зі свіжим парезом окремих груп м’язів ноги, і при болю в попереку з ознаками гострого живота³. Лікування слід розпочати протягом тижня, якщо з’являється слабкість, втрата чутливості або оніміння в ногах; загальний стан погіршується чи біль поступово посилюється; біль у спині не стихає від ліків у стані спокою; біль у спині пов’язаний із гарячкою³. Високу температуру з болем у спині новіший стандарт МОЗ відносить до приводів звернутися терміново¹.

Серед причин, не пов’язаних із хребтом, стандарт МОЗ називає розрив аневризми черевної аорти, ниркову кольку, пієлонефрит, панкреатит, гінекологічні хвороби, а також гостре ураження спинного мозку, зокрема спінальний інсульт¹. На хворобу внутрішніх органів можуть вказувати раптовий початок болю, біль у животі, що віддає в спину, колапс або низький тиск, біль, що не посилюється під час рухів хребта².

Біль у попереку чи збоку з високою температурою, нудотою, печінням під час сечовипускання може бути інфекцією нирок; якщо є озноб, біль у спині під ребрами чи кров у сечі, NHS радить терміново звернутися до лікаря¹⁰. А при сплутаності свідомості, сонливості чи утрудненому мовленні NHS радить викликати швидку або негайно їхати до відділення невідкладної допомоги. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду, — або попросіть когось негайно відвезти вас до лікарні (не сідайте за кермо самі)¹⁰.

Це може бути ішіас — подразнення чи стиснення сідничного нерва⁷. Зазвичай болять сідниця й задня поверхня однієї ноги, часто до стопи; бувають пекучий біль, поколювання, оніміння, слабкість, а чхання чи кашель можуть посилювати біль⁷. Якщо болить лише спина, це, найімовірніше, не ішіас⁷.

Найпоширеніша причина гострого ішіасу — грижа міжхребцевого диска³. Якщо показань до екстреного обстеження й операції немає, консервативне лікування може тривати 6 тижнів до розгляду рішення про операцію, а рухатися можна в межах болю³. Ішіас з обох боків, сильна чи наростаюча слабкість або оніміння в обох ногах — невідкладний стан (див. червоний блок)⁷. Докладніше — на сторінці «Радикуліт» і в розділі «Лікування радикуліту».

Залишатися активним: лежати в ліжку не потрібно, активність варто збільшувати поступово, а звичайні справи й повернення до роботи (за можливості) сприяють одужанню¹. Не чекайте, доки біль повністю мине, щоб почати рухатися².

Біль має тенденцію повертатися³. Щоб не повертався ішіас, NHS радить регулярно рухатися, правильно піднімати важке, стежити за поставою, схуднути за зайвої ваги й не курити⁷. Про фізіотерапію й масаж — «Реабілітація, фізіотерапія, масаж».

У більшості людей значне покращення настає протягом 2 тижнів, а повне відновлення — протягом 4–6 тижнів¹. Спершу застосовують немедикаментозні методи, ліки — за потреби¹. Ліки можуть тимчасово зменшити біль, але не лікують причину: їхня мета — щоб ви могли рухатися¹. Який засіб підходить вам, вирішить лікар з урахуванням ризиків для шлунка й серця¹.

Біль понад 12 тижнів вважають хронічним; у таку форму переходять лише 5–10 % випадків¹. Тоді потрібні структуровані фізичні вправи під керівництвом фахівця, психологічні методи, зміна способу життя¹ — див. «Лікування хронічного болю в спині чи суглобах».

У більшості випадків — ні¹. КТ чи МРТ призначають лише за специфічних симптомів чи підозри на серйозну патологію або якщо біль триває понад 12 тижнів без покращення¹. Рентген попереку при гострому чи підгострому неспецифічному болю без ознак важкої хвороби на первинній ланці не радять, а нормальний знімок не виключає важкого стану³. Якщо спеціальне обстеження потрібне, методом першої лінії є МРТ³; при підозрі на перелом лікар може почати з оглядового рентгену². Аналізи зазвичай не потрібні³.

Електронейроміографія може бути корисною, якщо з появи симптомів з боку нервів минуло близько 4 тижнів³. Якщо потрібні МРТ чи КТ, лікар скаже про це й направить. Див. рентген поперекового відділу хребта, електроміографію (ЕМГ) і розшифровку знімків.