Тисне в щоках чи стріляє у вусі — і перша думка про антибіотик? Протоколи МОЗ кажуть інше: більшість людей із гострим риносинуситом (так лікарі називають і гайморит) одужують без лікування4, а гострий середній отит має тенденцію до самоодужання, тому в більшості випадків можлива тактика уважного спостереження5. Але антибіотик інколи таки потрібен. Розбираємо, коли можна обійтися без антибіотиків і проколу, а коли зволікати не можна.
Коротко
- Гострий риносинусит здебільшого спричиняють віруси, на які антибіотики не діють; більшості людей вони не потрібні4.
- Жовті чи зелені виділення з носа самі собою не є показанням до антибіотика, а симптоми можуть тривати до 4 тижнів6.
- Прокол для діагнозу зазвичай не потрібен: гайморит діагностують за скаргами й оглядом4.
- Нетяжкий отит у дорослих і дітей від 2 років лікар може спершу спостерігати зі знеболенням; не покращало за 48–72 години — антибіотик5.
- Набряк навколо очей, двоїння, погіршення зору, набряк біля вуха чи асиметрія обличчя — привід негайно до лікаря4,5.
Як зрозуміти, що у мене гайморит?
Пазухи (синуси) — невеликі заповнені повітрям порожнини в кістках черепа. Найчастіше запалюються пазухи верхньої щелепи, тобто гайморові. Усі пазухи сполучаються з носом, тому запалення охоплює і ніс, і пазухи — звідси назва «риносинусит»4. Він часто з’являється після застуди чи грипу8.
Найчастіші симптоми гострого риносинуситу4:
- біль і болючість над пазухою; біль часто пульсівний, посилюється, коли нахиляєте голову вперед, і під час жування;
- закладений ніс, зазвичай з обох боків; на деякий час може зникнути нюх;
- виділення з носа, гарячка;
- інколи — головний біль, неприємний запах з рота, зубний біль, кашель, закладеність у вухах, втома.
У дітей можуть бути дратівливість, хропіння, дихання відкритим ротом, гугнявість, проблеми з годуванням4.
Гайморит чи застуда?
Застуда — це гострий вірусний риносинусит, що триває менше 10 днів. Якщо після 5-го дня стає гірше або симптоми тримаються понад 10 днів (але менше 12 тижнів), це поствірусний риносинусит4. Бактеріальний — лише невелика частка; його ставлять, коли є щонайменше три ознаки з п’яти4:
- виділення з носа (переважно з одного боку), які лікар бачить під час огляду;
- значний біль, переважно з одного боку;
- температура понад 38 °C;
- підвищені ШОЕ чи С-реактивний білок;
- друга хвиля: стало легше, а потім знову гірше.
Відрізнити вірусний синусит від бактеріального лише за оглядом неможливо1, тому діагноз і рішення про лікування — за лікарем.
Риносинусит: як його називають залежно від тривалості
- До 10 днівзастуда — гострий вірусний риносинусит
- Після 5-го чи 10-го днягірше після 5-го дня або симптоми понад 10 днів — поствірусний
- Понад 12 тижнівхронічний риносинусит
Бактеріальний — лише невелика частка: щонайменше три ознаки з п'яти (серед них — температура понад 38 °C, друга хвиля погіршення). Розрізняє їх лікар.
Чи лікується гайморит без антибіотиків?
Здебільшого так. Настанова МОЗ підсумовує: гострий риносинусит найчастіше минає самостійно, а роль антибіотиків у його лікуванні незначна1. Здебільшого хворобу спричиняє вірус, з яким імунна система справляється за кілька тижнів, а на віруси антибіотики не впливають; навіть бактерії імунна система очищає4. Водночас антибіотики можуть давати побічні реакції — діарею, нудоту, висипання, грибкові інфекції4.
Але інколи антибіотик потрібен. Лікар може призначити його, якщо4:
- риносинусит тяжкий або ви почуваєтеся погано;
- є супутні хвороби, наприклад муковісцидоз, ослаблений імунітет чи проблеми з серцем;
- стан не покращується або погіршується впродовж п’яти днів від початку лікування.
Антибіотик може бути корисним і тоді, коли гнійні виділення стікають задньою стінкою глотки1. А якщо УЗД пазух нічого не показало і загальний стан добрий — це вагома підстава обійтися без нього1.
«Соплі зелені — отже, потрібен антибіотик». Насправді зелений чи жовтий колір може свідчити про гній і можливу бактеріальну інфекцію4, але стандарт МОЗ 2026 року прямо зазначає: самі по собі такі виділення не є показанням до антибіотика6.
Універсальних «найкращих ліків від гаймориту» немає: протокол перелічує групи засобів — знеболювальні, сольові розчини, судинозвужувальні й гормональні засоби для носа, — а лікар підбирає їх за вашим станом4.
Як лікується гайморит без проколу?
Легкий синусит зазвичай можна полегшити самостійно: відпочивати, пити достатньо рідини, за потреби приймати знеболювальні, уникати алергенів, не курити й промивати ніс сольовим розчином8. Сольові розчини допомагають вивести слиз4.
«Найкращий домашній засіб — подихати над парою». Насправді протокол МОЗ парових інгаляцій не рекомендує: доказів користі мало, а дехто отримує опіки парою з чайника4.
Далі лікар вирішує за тяжкістю: за поствірусного риносинуситу середньої тяжкості протокол передбачає гормональні засоби для носа, за тяжкого чи бактеріального — антибіотик. Якщо за 48 годин антибіотика ефекту немає, людину направляють до отоларинголога4. Докладніше — лікування гаймориту без проколу.
Чи потрібен прокол для діагнозу?
Як правило, ні: діагноз ставлять за скаргами й оглядом4. Якщо обстеження потрібне, методом вибору настанова МОЗ називає УЗД пазух — воно безпечне, без опромінення, і в досвідчених руках точне так само, як рентген, коли обидва порівнюють із результатом пункції1. У перші дні застуди рідина в пазухах — звичне явище, тому УЗД загалом роблять, коли симптоми тримаються понад тиждень1. Рентген пазух доречний, якщо симптоми не минають чи повертаються, особливо з одного боку1.
Коли прокол таки потрібен?
Пункція пазухи — не рутинна процедура. Протокол МОЗ називає показання: антибіотик не подіяв; тяжкий перебіг із загрозою ускладнень; уже є ускладнення; бактеріальний риносинусит у людини з пригніченим імунітетом4. Чи потрібна пункція гайморової пазухи саме вам, вирішує лікар після огляду.
Скільки триває гайморит і коли йти до лікаря?
Більшість випадків гострого риносинуситу тривають близько тижня, але й 2–3 тижні — нічого незвичайного4; за даними NHS, синусит зазвичай минає протягом 4 тижнів8.
Протокол МОЗ радить обов’язково звернутися до лікаря, якщо стан не покращується або погіршується впродовж тижня від початку хвороби4. Сповістіть лікаря про сильний біль чи припухлість у передній частині голови й кров’янисті виділення з носа4; набряк навколо очей чи обличчя — можлива ознака ускладнення, з нею не чекайте (див. нижче)4.
Чи можна вилікувати отит без антибіотиків?
Отит — запалення вуха; у дітей найчастіше буває середній. Гострим його вважають, якщо запалення триває до 3 тижнів. Спричиняє його вірусна чи бактеріальна інфекція, що зазвичай потрапляє в середнє вухо через слухову трубу5. Найпоширеніші симптоми — біль у вусі, зниження слуху, гноєтеча з вуха; можуть бути температура, неспокійний сон, гірший апетит, плач5. Маленькі діти можуть смикати вухо й не реагувати на звуки9.
Гострий середній отит може минути без антибіотиків. У певних випадках лікар обирає тактику уважного спостереження зі знеболенням і краплями у вухо, в інших — призначає антибіотик5. Стандарт МОЗ 2026 року підсумовує: більшість легких і середньотяжких випадків антибіотика не потребують, рішення індивідуальне6.
Старіша настанова МОЗ (Duodecim, 2013) дорослим рекомендує антибіотик2. Новіший протокол МОЗ 2021 року для дорослих і дітей, старших 2 років, із нетяжким отитом без перфорації барабанної перетинки передбачає спостереження: знеболення і контроль через 48–72 години5. Тяжким протокол вважає отит з інтоксикацією, вираженим болем у вусі понад 48 годин або температурою від 39 °C5. Якщо з вуха тече гній, протокол передбачає антибіотик у будь-якому віці5. Чи потрібен антибіотик саме вам, вирішує лікар, оглянувши вухо.
Отит у дитини: коли без антибіотика не обійтися?
Антибіотик пришвидшує одужання, але отит може минути і без нього, тож лікування завжди індивідуальне3. Якщо є лише підозра на отит, антибіотик не показаний3. Ось що передбачає протокол МОЗ5:
| Ситуація | Що передбачає протокол МОЗ |
|---|---|
| Дитина до 6 місяців | Антибіотик 5 |
| 6 місяців – 2 роки: гноєтеча з вуха, тяжкий перебіг або отит з обох боків | Антибіотик 5 |
| 6 місяців – 2 роки: отит з одного боку без гноєтечі, нетяжкий | Антибіотик або спостереження 5 |
| 2 роки і старші: гноєтеча з вуха або тяжкий перебіг | Антибіотик 5 |
| 2 роки і старші: без гноєтечі, нетяжкий (з одного чи обох боків) | Антибіотик або спостереження 5 |
Спостереження можливе, лише коли діагноз чіткий, дитина старша 6 місяців, хвороба нетяжка, немає імунодефіциту, хронічних хвороб серця чи легень, вад розвитку голови й шиї, ускладненого отиту в минулому чи синдрому Дауна, а батьки можуть помітити погіршення й швидко звернутися до лікаря5. Потрібні контрольний візит і можливість почати антибіотик, якщо за 48–72 години від початку отиту не покращало чи погіршилося5.
Отит: як виглядає тактика уважного спостереження
- Огляд вухалікар встановлює діагноз і оцінює тяжкість
- Знеболеннязнеболювальні й краплі у вухо — за призначенням лікаря
- 48–72 годиниконтроль: чи покращився стан
- Не краще чи гіршелікар призначає антибіотик
Не для всіх: дітям до 6 місяців, до 2 років — при двобічному отиті, а також при гноєтечі з вуха чи тяжкому перебігу протокол передбачає антибіотик одразу.
Маленьким дітям важко пояснити, як болить, тому настанова МОЗ радить завжди розглядати знеболення3. Для дитини до 3 місяців настанова радить розглянути скерування до фахівця3.
Не давайте дитині антибіотик без огляду, але й не відмовляйтеся навмання: за стандартом МОЗ двобічний отит у дітей до 2 років потребує антибіотика6, а побачити це може лише лікар.
Чи потрібен прокол барабанної перетинки при отиті?
Зазвичай ні. У дітей розтин барабанної перетинки (міринготомія, тимпаноцентез) одужання не пришвидшує3; у дорослих його вважають показаним за затяжного або тяжкого перебігу2. Серед показань протокол МОЗ називає, зокрема, тривалу гарячку й біль у вусі, тяжкий стан, різке випинання барабанної перетинки, вік дитини до 3 місяців і неефективність антибіотика5. Чи потрібна тимпанопункція, вирішує ЛОР після огляду.
Що буде після отиту?
Рідина в середньому вусі може зберігатися кілька тижнів. Сама вона не небезпечна, але трохи знижує слух, і це минає, коли вухо очиститься3,2. Дорослим повторний огляд радять приблизно через місяць2. Дитині для контролю достатньо тимпанометрії; якщо рідина не минає за 3 місяці, дитину скеровують до отоларинголога3. Для такої рідини у вусі (секреторного отиту) британська настанова NICE антибіотиків не радить11.
Гайморит чи отит: чи час до лікаря?
Позначте, що стосується вас. Це не діагностика, а підказка за протоколами МОЗ4,5.
Ви нічого не позначили. Відпочинок, достатньо рідини, промивання носа сольовим розчином і знеболення можуть полегшити стан4,8. Якщо за тиждень гаймориту чи за 2–3 доби болю у вусі не покращало — зверніться до лікаря4,5.
Варто записатися до лікаря. Він огляне ніс чи вухо й вирішить, чи потрібен антибіотик, чи можна спостерігати4,5. Повторні гайморити й отити теж привід до лікаря: вони можуть бути ознакою прихованих проблем4,5. Записатися на прийом
Набряк навколо очей, двоїння, погіршення зору, набряк біля вуха чи асиметрія обличчя — не чекайте: телефонуйте 1034,5.
Коли гайморит чи отит — привід терміново до лікаря?
Ускладнення трапляються рідко, але вони серйозні: запалення може поширитися на очницю, кістки, у головний мозок4,5. З такими ознаками не чекайте планового візиту:
Гайморит
- набряк чи почервоніння навколо очей, у дитини — почервонілі повіки чи щоки
- очне яблуко випинається, двоїться в очах, порушені рухи очей
- погіршився зір
- виражений головний біль, скутість м'язів потилиці, набряк обличчя
Отит
- сильний біль у вусі, набряк біля вуха
- нудота, блювання, сильний головний біль
- запаморочення, порушення рівноваги
- асиметрія обличчя
За ознак ускладнень риносинуситу протокол МОЗ передбачає направлення чи госпіталізацію до ЛОР-відділення впродовж 3 годин, а дитину з почервонілими повіками чи щоками треба терміново показати лікарю4. Раптове порушення зору, непритомність або порушення притомності — привід одразу телефонувати 1037. Про такі симптоми при отиті протокол радить невідкладно повідомити лікаря5, а підозра на мастоїдит (запалення за вухом) чи параліч лицевого нерва потребує екстреного звернення по спеціалізовану допомогу3. Звертайтеся до лікаря й тоді, коли стан не покращується або погіршується впродовж 2–3 діб5.
Коли телефонувати 103?
Одразу телефонуйте 103 при непритомності або порушенні притомності; судомах; раптовому головному болю, що супроводжується запамороченням і/або нудотою; раптовому порушенні зору; анафілактичній реакції та інших станах, які загрожують життю та здоров’ю людини (Правила виклику бригад екстреної медичної допомоги, наказ МОЗ № 583, п. 4)7. Якщо сумніваєтеся, телефонуйте 103: диспетчер вирішить, чи направити бригаду, або порадить, куди звернутися (п. 11)7.
На антибіотик дуже рідко буває тяжка алергічна реакція (анафілаксія): висип, свистяче дихання, стиснення в грудях чи горлі, важко дихати чи говорити, набрякають обличчя, губи, язик чи горло10. NHS у таких випадках радить негайно викликати швидку10; не сідайте за кермо самі. В Україні телефонуйте 103 — диспетчер вирішить, чи направити бригаду7.
До якого лікаря звертатися при гаймориті чи отиті?
Гострий риносинусит і отит лікують і сімейні лікарі, і педіатри, а до отоларинголога скеровують, коли хвороба затяжна, тяжка, повторюється чи є підозра на ускладнення4,5. Лікар оглядає вухо, ніс, рот і горло; інколи потрібні аналіз крові, перевірка слуху чи тимпанометрія5.
У медичній мережі ЕКСПЕРТ можна записатися до отоларинголога, зокрема дитячого. Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.
Часті питання
Чи допомагають судинозвужувальні краплі при отиті?
Чи можна мочити вухо й плавати, коли болить вухо?
Під час вушної інфекції NHS радить берегти вухо від води й шампуню, не плавати й нічого не встромляти у вухо — ні ватних паличок, ні пальців. Виділення можна обережно витирати ватою9.
Чи можна випити антибіотик, що залишився з минулого разу?
Ні. Приймайте лише антибіотик, призначений саме вам, і не позичайте його. Антибіотики без потреби сприяють стійкості бактерій — і тоді, коли знадобляться, можуть не подіяти10.
Чи може гайморит перейти в хронічний?
Чи може через гайморит боліти зуб?
Так, зубний біль — один із можливих симптомів риносинуситу. Буває й навпаки: інфекція поширюється на гайморову пазуху з уражених зубів верхньої щелепи4.
Як зменшити ризик отиту в дитини?
Текст підготовлено за клінічними настановами й офіційними джерелами — див. список нижче.
Отоларинголог
Джерела (11)
- UA МОЗ України. Настанова 00873 «Діагностика гострого синуситу» (настанови на засадах доказової медицини Duodecim, наказ МОЗ № 1422 від 29.12.2016; оновлено 02.05.2016) — guidelines.moz.gov.ua
- UA МОЗ України. Настанова 00849 «Гострий середній отит у дорослих» (Duodecim, наказ МОЗ № 1422 від 29.12.2016; оновлено 12.04.2013) — guidelines.moz.gov.ua
- UA МОЗ України. Настанова 00623 «Гострий середній отит у дітей: лікування, спостереження і профілактика» (Duodecim, наказ МОЗ № 1422 від 29.12.2016; оновлено 04.10.2017) — guidelines.moz.gov.ua
- UA МОЗ України. Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Гострий риносинусит» (наказ МОЗ № 1793 від 13.10.2023) — www.dec.gov.ua
- UA МОЗ України. Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гострий середній отит» (наказ МОЗ № 688 від 09.04.2021) — zakon.rada.gov.ua
- UA МОЗ України. Стандарт «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров'я, що надають первинну медичну допомогу» (наказ МОЗ № 1328 від 09.09.2026) — www.dec.gov.ua
- UA Наказ МОЗ України від 26.03.2021 № 583 «Про затвердження Правил виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги…», п. 4 і п. 11 — zakon.rada.gov.ua
- NHS. Sinusitis (sinus infection) (31.01.2024) — www.nhs.uk
- NHS. Ear infections (16.01.2025) — www.nhs.uk
- NHS. Antibiotics (11.11.2022) — www.nhs.uk
- NICE. Otitis media with effusion in under 12s, NG233 (30.08.2023) — www.nice.org.uk
Стаття має загальний інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я.
