Закладений ніс, пропав нюх, закладає вуха: чому так буває, що робити і коли до ЛОРа

Найчастіше нюх порушується через набряк слизової носа й пазух при запаленні¹ — тоді запах просто не доходить до нюхових нервових закінчень¹⁵. Але вірусна інфекція може ушкодити й сам нюховий нерв¹. Тому нюх і смак можуть пропадати навіть при звичайній застуді⁸ і гострому риносинуситі⁴.

Часто людина спершу помічає, що гірше відчуває смак¹. Язик розрізняє лише солодке, кисле, солоне й пекуче, а тонкі відтінки смаку ми відчуваємо саме носом¹⁵.

Інші причини: алергічний риніт; хронічний риніт і поліпи носа, при яких нюх часто то погіршується, то повертається; травма голови, вік, куріння, деякі ліки, зокрема спреї для носа. Зрідка втрата нюху — ранній прояв неврологічних хвороб, як-от хвороби Паркінсона чи Альцгеймера¹.

Способу повернути нюх за день-два джерела не називають. Після вірусної чи бактеріальної інфекції нюх у багатьох людей з часом відновлюється, принаймні частково¹.

Нюховий тренінг. За дослідженнями, відновлення може значно прискорюватися, якщо почати тренування рано, особливо після інфекції верхніх дихальних шляхів¹. Його можна робити самостійно вдома¹:

Результат буває помітний лише за кілька тижнів чи пізніше, а комусь тренінг не допомагає, але спробувати варто¹⁵.

Лікування причини. Якщо нюх зник через набряк слизової носа, настанова МОЗ радить спробувати назальні стероїди, а поліпи лікують кортикостероїдами або хірургічно¹ — що саме підходить вам, вирішить лікар після огляду. Якщо ж явної причини не знайшли, спреї, краплі й таблетки навряд чи покращать нюх¹⁵.

До ЛОРа варто, якщо нюх зник без зрозумілої причини; якщо порушення однобічне чи запахи спотворені без очевидної причини в носі; якщо відчуваєте запахи, яких немає; якщо нюх не повертається після інфекції чи травми, навіть коли ви вже тренуєтеся; якщо без нюху не можете працювати¹.

Застуда — це гострий вірусний риносинусит, симптоми якого тривають менше 10 днів⁴. Більшість гострих риносинуситів минає приблизно за тиждень, але 2–3 тижні — теж не рідкість⁴. Після застуди ще якийсь час може накопичуватися слиз — зазвичай кілька днів, але буває й довше⁹.

Якщо після 5-го дня симптоми посилюються або тримаються понад 10 днів, це вже гострий післявірусний риносинусит, а якщо понад 12 тижнів — хронічний⁴.

Буває, що закладеність підтримує сам спрей від неї. NHS радить не користуватися ним довше тижня, бо це може погіршити симптоми⁸, а настанова МОЗ про алергічний риніт обмежує такі засоби 7–10 днями³. Постійне використання судинозвужувальних засобів — одна з причин хронічного подразнення слизової носа².

Обов’язково зверніться до лікаря, якщо стан не покращується або погіршується впродовж тижня від початку хвороби, з’явилися кров’янисті виділення з носа або риносинусит повторюється⁴. А сильний біль чи припухлість у передній частині голови, набряк обличчя, набряк чи почервоніння навколо очей — ознаки, з якими не чекають (див. розділ про 103 нижче)⁴.

Закладеність носа — не діагноз, а симптом, причину якого треба з’ясувати². Через неї дихають ротом, сохне в роті, може порушуватися сон². Якщо після ночі почуваєтеся розбитими, прочитайте й статтю «Постійна втома після сну».

Причину однобічної закладеності носа треба встановити завжди².

Алергічний риніт мають приблизно 25–30 % дорослих у Західній Європі, найчастіше — на пилок дерев, трав і полину³. Підтверджують алергію аналізом на специфічні IgE або шкірними прик-тестами^2,3; докладніше — на сторінці «Алергія».

Неалергічний риніт провокують сухе повітря, забруднення, алкоголь, деякі ліки, гостра їжа, сильні емоції й різкі запахи, а основне лікування — уникати цих подразників¹⁶. А якщо закладає то одну, то іншу ніздрю, особливо вночі, це може бути нормою: половини носа по черзі «відпочивають» приблизно 3-годинними циклами, а лежачи на боці нижня половина набрякає більше. Підняте узголів’я зменшує закладеність².

У маленьких дітей застуда триває довше, ніж у дорослих: дитина вередує, погано їсть і спить, дихає ротом⁸. Але якщо ніс закладений постійно, варто подумати про збільшені аденоїди: настанова МОЗ називає їх значущою причиною закладеності й дихання ротом у дітей і підлітків². Дитину, яка дихає ротом, за настановою МОЗ слід скерувати до отоларинголога².

Аденоїдектомію настанова описує як просту операцію одного дня під загальним знеболенням²; чи потрібна вона саме вашій дитині, вирішує ЛОР після огляду.

Якщо закладена лише одна половина носа і звідти йдуть гнійні виділення з неприємним запахом, у дитини слід запідозрити стороннє тіло в носі².

Що можна зробити вдома:

• давати достатньо пити й дати відпочити⁸;
• сольові розчини для носа можуть допомогти видалити слиз⁴;
• не давати дитині дихати парою над мискою з гарячою водою — ризик опіків⁸;
• не курити поруч із дитиною: тютюновий дим може підвищувати ризик рідини в середньому вусі¹⁴.

За NHS, деконгестанти (засоби від закладеності) не слід давати дітям до 6 років і нагадує, що частина ліків від застуди не підходить немовлятам і дітям⁸, — ліки для дитини погодьте з лікарем.

Закладеність вух буває пов’язана з носом: відчуття тиску у вухах буває при застуді й синуситі^8,10, а закладеність у вухах — серед симптомів гострого риносинуситу⁴. Інші причини:

• Сірчана пробка — закладеність, гірше чути, шум у вусі, запаморочення¹². Не чистіть вуха пальцями чи ватними паличками: так сірку проштовхують глибше¹². Видалити її може лікар — вимити водою чи інакше¹²; див. промивання вух.
• Рідина в середньому вусі (ексудативний отит) — тимчасово знижується слух, іноді шумить у вухах чи бувають проблеми з рівновагою. Набагато частіше буває в дітей, але в дорослих симптоми ті самі; зазвичай минає за 3 місяці¹¹.
• Алергічний риніт — серед пов’язаних з ним хвороб настанова МОЗ називає середній отит і синусит³.

Рідину у вусі лікар бачить під час огляду¹¹; дітям британська настанова NICE радить ще перевірити слух і зробити тимпанометрію¹⁴. Рідина в дітей часто минає сама, тож без зниження слуху лікування не потрібне, а при зниженні слуху на обидва вуха його перевіряють повторно через 3 місяці; антибіотиків, стероїдів, антигістамінних і засобів від закладеності NICE не рекомендує¹⁴.

Запідозрити зниження слуху в дитини можна, якщо вона говорить голосно, перепитує чи просить зробити телевізор гучніше, — це привід звернутися до лікаря¹¹.

Прогрівання носа чи гайморових пазух — мішечком із сіллю, яйцем, лампою — настанови МОЗ і NHS, на які спирається ця стаття, не розглядають ні як лікування, ні як заборону. Немає прогрівання й серед порад NHS для самодопомоги при синуситі¹⁰.

Що про тепло кажуть джерела:

• Парові інгаляції — традиційний засіб, але зараз їх не рекомендують: доказів користі мало, а дехто отримує опіки, дихаючи парою з чайника⁴.
• Гарячий душ — дехто відчуває, що ніс після нього якийсь час дихає краще⁴; NHS радить посидіти у ванній, поки біжить гарячий душ, а також зволожувач повітря^8,9.
• Діти — не давайте їм дихати парою з миски з гарячою водою: ризик опіків⁸.

Гайморит — це запалення верхньощелепних (гайморових) пазух, які уражаються найчастіше⁴. Сильний біль чи припухлість у передній частині голови, набряк обличчя, набряк чи почервоніння навколо очей — привід не до домашніх процедур, а негайно до лікаря⁴. Чи можна прогрівати у вашому випадку, запитайте в ЛОРа після огляду.

Із закладеністю носа, втратою нюху й закладеними вухами — до отоларинголога (ЛОРа), з дитиною — до дитячого ЛОРа. При алергічному риніті із закладеністю носа під час першого візиту показаний повний ЛОР-огляд, щоб виявити поліпи³. Носоглотку лікар оглядає дзеркалом або ендоскопом²; при порушенні нюху у спеціалізованому відділенні можуть зробити нюхові тести, а за потреби — КТ чи МРТ пазух¹ (лікар скаже, чи це потрібно, і направить).

Якщо схоже на алергію, аналіз на IgE чи прик-тести допоможуть спланувати лікування³ — тут знадобиться й алерголог. Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.