Гастрит чи печія: як розпізнати різницю між рефлюксом, гастритом, виразкою і функціональною диспепсією

Різні. Печія — відчуття печіння за грудиною; це пекучий біль чи неприємне відчуття, що починається під ложечкою або внизу грудини й може підніматися до шиї¹. Це основний симптом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ), коли вміст шлунка повертається в стравохід¹.

Гастрит — запалення (подразнення) слизової оболонки шлунка⁹. Він може давати біль у животі, нестравність, відчуття переповнення й здуття, нудоту чи блювання, гірший апетит⁹. Печія буває частиною нестравності¹¹, а серед причин печії NHS називає й бактеріальну інфекцію шлунка та виразку⁸. Тож печія при гастриті можлива, але сама собою гастриту не доводить.

До того ж стани часто поєднуються: диспепсія і ГЕРХ можуть розвиватися одночасно².

Печія час від часу буває в багатьох людей, і часто без очевидної причини⁸. Головний механізм — короткочасне розслаблення м’язового «клапана» між стравоходом і шлунком, не пов’язане з ковтанням: воно спричиняє симптоми в 90 % випадків¹.

Кислий присмак у роті від шлункової кислоти — другий основний симптом рефлюксу⁸. Якщо в рот повертається вміст шлунка без нудоти й блювання, це регургітація¹.

Що може спричиняти або посилювати печію^1,8:

• великі порції, жирна чи гостра їжа, шоколад, кава, міцний алкоголь, кислі фруктові соки;
• тісний одяг на талії, нахили тулуба;
• зайва вага, куріння, вагітність, стрес і тривога;
• деякі ліки, зокрема протизапальні знеболювальні;
• грижа стравохідного отвору діафрагми — коли частина шлунка зміщується в грудну клітку;
• виразка шлунка чи бактеріальна інфекція шлунка.

Грижа стравохідного отвору дуже поширена після 50 років¹², а в більшості людей із тяжкою ГЕРХ вона є¹. Про продукти, які провокують симптоми, докладніше — у статті про дискомфорт після їжі.

Печіння під ложечкою разом із нудотою трапляється при кількох станах, тож одна ця пара симптомів не вказує на конкретну хворобу. При рефлюксі можуть бути здуття й нудота⁸, при гастриті — нудота чи блювання⁹, при виразці — нестравність, печія, здуття, нудота чи блювання¹⁰.

Якщо пече в шлунку й водночас турбує печія за грудиною, настанова МОЗ радить гастроскопію: щоб розрізнити причини й виключити виразкову хворобу¹.

Є типові картини, але настанова МОЗ попереджає: за самим клінічним враженням органічну хворобу від функціональної надійно не відрізнити². Таблиця — орієнтир для розмови з лікарем, а не для самодіагностики.

Про ГЕРХ говорять, коли печія чи відрижка кислим бувають регулярно: за протоколом МОЗ — не рідше разу на тиждень⁵, за настановою 00170 — щонайменше двічі на тиждень і погіршують якість життя¹. А функціональну диспепсію ставлять лише після обстеження, коли хвороби, яка пояснила б симптоми, не знайшли⁴. Докладно про виразку — на сторінці «Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки».

За симптомами — ніяк. Хронічний гастрит можна діагностувати лише за гістологічним дослідженням шматочка слизової (біопсії), узятого під час гастроскопії³. Протокол МОЗ прямо називає діагноз «хронічний гастрит» без такого дослідження неправомірним⁴.

Основна причина хронічного гастриту — бактерія Helicobacter pylori³. Серед інших причин гастриту — протизапальні знеболювальні, надмірний алкоголь, сильний стрес і нездужання, операції на шлунку, а також стан, коли імунна система атакує слизову шлунка⁹.

У більшості людей інфекція H. pylori не викликає жодних симптомів³. Але у 10–20 % випадків вона призводить до виразки шлунка чи дванадцятипалої кишки і збільшує ризик раку шлунка у 2–6 разів³.

Як перевіряють H. pylori?

• Без гастроскопії — дихальний тест, аналіз калу на антиген або аналіз крові на антитіла^3,4.
• Під час гастроскопії — швидкий уреазний тест і дослідження біоптату⁶.

Перед дихальним тестом і аналізом калу ліки, що зменшують кислотність, протокол МОЗ радить припинити щонайменше за 2 тижні, а антибіотики — за 4 тижні⁶; інакше результат може бути хибно негативним³. Скасовувати призначені ліки — лише після розмови з лікарем⁸.

Після лікування успішність завжди перевіряють — дихальним тестом чи аналізом калу, не раніше ніж через місяць після завершення³. Аналіз на антитіла для цього не підходить: після лікування вони знижуються надто повільно³. Ліквідація підтвердженої інфекції знижує ризик виразки й раку шлунка, хоча симптоми диспепсії минають не в усіх².

ГЕРХ — основна не серцева причина болю в грудях¹. Але серед станів, від яких треба відрізнити ГЕРХ, протокол МОЗ першою називає ішемічну хворобу серця, бо вона вимагає негайного початку лікування⁵. А в людей із групи ризику навіть симптоми у верхній частині живота можуть бути проявом хвороби серця².

Якщо симптоми з боку шлунка супроводжує нез’ясований біль у грудях, перед обстеженням травного тракту протокол МОЗ вимагає ЕКГ⁵.

Докладніше — у статті «Біль у грудях».

Гастроскопія — огляд стравоходу й шлунка тонкою трубкою з камерою⁸. Вона підтверджує виразку⁶ й ушкодження стравоходу при ГЕРХ¹, а біопсія під час неї — єдиний спосіб діагностувати хронічний гастрит³.

Тривожні ознаки — показання до невідкладної гастроскопії в будь-якому віці². Серед них^2,1:

• утруднене або болюче ковтання;
• схуднення без причини — понад 3 кг за 6 місяців;
• повторне блювання або нудота;
• анемія або ознаки кровотечі — блювання кров’ю, чорний кал (тоді не чекайте планового обстеження — телефонуйте 103^7,9);
• ущільнення, яке промацується у верхній частині живота, або збільшені лімфовузли;
• біль, що віддає в спину, або постійний біль у животі.

Протокол МОЗ «Диспепсія» вважає гастроскопію обов’язковою для чоловіків старше 35 років і жінок старше 45 — з огляду на ситуацію з раком шлунка в Україні⁴. Молодим людям із нетривалими симптомами без тривожних ознак вона не обов’язкова⁴: лікар може почати з тесту на H. pylori^4,3.

При печії гастроскопія за протоколом «ГЕРХ» обов’язкова за тривожних симптомів, якщо пробне лікування не допомогло, і людям старше 50 років; показана й тим, у кого хвороба триває понад 10 років⁵. А за настановою 00187, якщо є тривожні ознаки або симптоми вперше з’явилися після 50–55 років, лікування не слід починати до гастроскопії³.

Як підготуватися до гастроскопії і як вона проходить — у статті «До гастроентеролога».

Прості зміни у звичках можуть зменшити печію⁸. Що радить NHS⁸:

Додаткові подушки замість піднятого узголів’я не підходять: вони можуть посилити тиск на живіт і печію⁸.

Засоби від печії з аптеки ненадовго полегшують симптоми, але не лікують причину й не призначені для тривалого регулярного прийому⁸. Як єдине лікування зміна способу життя з такими засобами підходить лише при легких і нерегулярних симптомах¹.

Запишіться до лікаря, якщо печія буває більшість днів або зміни звичок і засоби з аптеки не допомагають⁸. Їжа «застрягає» в горлі, часте блювання чи схуднення без причини — привід для невідкладної гастроскопії^2,1. Лікар може призначити ліки, що зменшують кислотність, а при H. pylori — лікування інфекції^8,9.

Почніть із сімейного лікаря або терапевта: людей зі скаргами на верхню частину живота здебільшого обстежують і лікують на первинному рівні². Лікар вирішить, чи потрібні тест на H. pylori або гастроскопія.

До гастроентеролога скеровують при тривожних ознаках⁴, а також якщо гастрит не минає чи симптоми тяжкі⁹ або інфекцію H. pylori не вдалося вилікувати навіть повторним курсом³. У медичній мережі ЕКСПЕРТ в одній лікарні є лабораторія, УЗД, ендоскопія.

Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.