До гастроентеролога: коли йти, які аналізи здати і як підготуватися до прийому

Почати зазвичай варто із сімейного лікаря або терапевта: людей зі скаргами на верхню частину живота здебільшого обстежують і лікують на первинному рівні, а вузький спеціаліст потрібен у деяких випадках¹. Українські настанови й протоколи називають такі ситуації:

• тривожні симптоми — протокол МОЗ «Диспепсія» радить тоді скеровувати до гастроентеролога⁵;
• органічна диспепсія — коли симптоми спричиняє конкретна хвороба, а не функціональний розлад¹;
• ускладнена рефлюксна хвороба (ГЕРХ): рефлюкс-езофагіт ступеня B, C чи D, стравохід Барретта^1,6;
• лікування не допомагає: при ГЕРХ без відповіді на лікування протокол радить скерувати до гастроентеролога⁶; спеціаліст потрібен і тоді, коли інфекцію H. pylori не вдається вилікувати¹.

Тривожні ознаки, за настановою МОЗ: симптоми (не схожі на типові прояви рефлюксу) вперше з’явилися у віці 50–55 років і старше; утруднене чи болюче ковтання; схуднення без причини — понад 3 кг за 6 місяців; повторне блювання чи нудота; анемія або ознаки кровотечі; ущільнення, що промацується у верхній частині живота, чи збільшені лімфовузли; біль, що віддає в спину, або постійний біль у животі^1,2. Вони — показання до невідкладної гастроскопії в будь-якому віці¹. При блюванні кров’ю чи чорному липкому калі не чекайте планового обстеження — телефонуйте 103^8,12.

Що можуть означати біль, здуття, відрижка чи нудота після їжі, — у статті «Дискомфорт після їжі».

Гастроентеролог — лікар, що спеціалізується на хворобах травної системи¹⁶. Коли настанови й протоколи називають гастроентеролога чи ендоскопію:

Докладніше — «Виразка шлунка і дванадцятипалої кишки», «Дивертикуліт», лікування ГЕРХ, залізодефіцитні стани при хворобах ШКТ.

Універсального переліку «аналізів перед гастроентерологом» немає: лабораторні дослідження лікар призначає відповідно до симптомів, результатів огляду, віку й попереднього діагнозу¹. Тож найкорисніше до прийому — зібрати результати аналізів і обстежень, які ви вже проходили: лікар про них запитає¹.

Що лікар може призначити, залежно від ситуації:

• При скаргах на верхню частину живота — загальний аналіз крові з тромбоцитами, ШОЕ, С-реактивний білок, антитіла IgA до тканинної трансглутамінази (на целіакію), генетичний тест на непереносимість лактози¹.
• Тест на H. pylori — бактерію, яка може спричиняти гастрит: дихальний тест, аналіз калу чи крові^5,12; при диспепсії протокол МОЗ вважає його обов’язковим⁵.
• При кишкових симптомах — фекальний кальпротектин: аналіз калу, що допомагає на старті відрізнити СПК від запальних хвороб кишечника³; аналіз калу на інфекції¹⁴.
• При нудоті — зокрема С-реактивний білок, глюкоза, аналіз сечі, а якщо вона триває — ще загальний аналіз крові, креатинін, калій, натрій, печінкові ферменти, ТТГ⁴.
• При залізодефіцитній анемії — у дорослих протокол МОЗ передбачає й обстеження на целіакію⁷.

У медичній мережі ЕКСПЕРТ аналізи, УЗД і консультацію можна пройти в одному місці.

Окремих вимог до харчування перед консультацією у використаних настановах немає; підготовку до гастроскопії описано нижче.

Головне — підготувати розповідь про симптоми. NHS радить заздалегідь записати подробиці, щоб нічого не забути на прийомі¹⁴. Запишіть:

• які симптоми турбують, як давно, скільки разів на тиждень і чи бувають уночі^1,2;
• чи вони минають і повертаються, коли з’являються — наприклад, після певної їжі¹⁴;
• чи схудли ви, чи бувало блювання, чи «застрягає» їжа при ковтанні¹;
• які ліки приймаєте: симптоми у верхній частині живота можуть спричиняти деякі ліки, зокрема протизапальні¹;
• чи були в близьких родичів рак товстої кишки, целіакія чи запальні хвороби кишечника³ або рак верхніх відділів травного тракту².

Не припиняйте приймати призначені ліки без поради лікаря¹³. Візьміть результати попередніх аналізів, УЗД чи гастроскопії¹. Якщо після прийому щось лишилося незрозумілим, NHS радить записати питання й домовитися про ще одну консультацію¹⁴.

Прийом починається з розмови: лікар з’ясовує основні симптоми, їхню тривалість і частоту, чи бувають тривожні ознаки, які обстеження вже проводили і з якими результатами^1,2.

Далі — огляд: вага, зріст, індекс маси тіла, загальний огляд, огляд і пальпація живота¹. Якщо є ознаки можливої кровотечі або турбують кишкові симптоми, лікар може провести й пальцеве обстеження прямої кишки^1,3.

Наприкінці лікар пояснить, чи потрібні аналізи й обстеження. Якщо скарги типові для СПК і тривожних ознак немає, діагноз можна встановити за клінічними ознаками³.

Крім аналізів, найчастіше йдеться про такі обстеження:

• Гастроскопія — огляд стравоходу, шлунка й початкового відділу кишечника тонкою гнучкою трубкою з камерою⁹.
• Колоноскопія — огляд товстої кишки тонкою гнучкою трубкою з камерою, яку вводять через задній прохід¹⁶.
• УЗД органів черевної порожнини — перший метод, коли підозрюють камені в жовчному міхурі; при диспепсії загалом першим методом бути не має¹.
• Функціональні дослідження стравоходу — рН-моніторинг і манометрія: їх використовують на рівні спеціалізованої допомоги, щоб уточнити ГЕРХ².

За настановою МОЗ, гастроскопія — метод вибору при тривожних симптомах і показана в будь-якому віці¹. Без тривожних ознак вона показана, якщо симптоми тривають попри лікування, а також людям, які не можуть припинити протизапальні ліки, коли симптоми не минають попри ліки, що зменшують кислотність, або раніше була виразка¹. При підозрі на ГЕРХ ендоскопію одразу радять і за інших чинників: вік понад 50–55 років, прийом нестероїдних протизапальних ліків чи аспірину, куріння, багато алкоголю, рак верхніх відділів травного тракту в близьких родичів². Протокол «ГЕРХ» радить гастроскопію й тоді, коли пробне лікування не допомогло⁶. А протокол «Диспепсія» вважає її обов’язковою для чоловіків старше 35 років і жінок старше 45 — з огляду на ситуацію з раком шлунка в Україні⁵.

Як проходить гастроскопія?

Так її описує NHS⁹. Тонку гнучку трубку з камерою вводять через рот або ніс. Може з’явитися відчуття нудоти — воно має минути, коли трубка дійде до шлунка. У шлунок подають повітря, тож можливі здуття й відрижка. Якщо беруть біопсію, цього не відчувається. Гастроскопія не має бути болючою, і зупинити процедуру можна попросити будь-коли. Перед нею пропонують спрей-анестетик для горла або седацію; що підходить вам, пояснить лікар⁹.

Підготовка за NHS: не їсти щонайменше 6 годин до процедури (можуть дозволити маленькі ковтки води), узяти перелік ліків, які приймаєте, і повідомити, якщо ви вагітні⁹. Точні правила уточніть під час запису. Після седації NHS радить, щоб хтось відвіз вас додому й побув поруч 24 години; у цей час не пити алкоголь, не керувати авто чи механізмами й не підписувати важливих документів⁹. Після спрею — годину не їсти й не пити; біль у горлі чи животі після процедури — звичайне явище, що має минути за кілька годин⁹.

Як часто можна робити гастроскопію?

Якщо протягом останніх кількох років гастроскопію вже робили через ті самі симптоми і результати гістологічного дослідження були в нормі, повторювати її зазвичай не рекомендують¹. Ендоскопію не варто повторювати й тоді, коли попередні результати були нормальні, а симптоми не змінилися³.

Настанова МОЗ радить колоноскопію, щоб виявити пухлини, поліпи, запальні хвороби кишечника й дивертикульоз, особливо якщо³:

• вам понад 50 років;
• є тривожні ознаки: анемія, підвищена ШОЕ, схуднення, кровотеча з прямої кишки, симптоми вночі;
• симптоми з’явилися недавно — менше ніж 6 місяців тому;
• у близьких родичів був колоректальний рак;
• діарея триває довго.

За NHS, колоноскопію часто роблять, щоб з’ясувати причину кишкових симптомів, і здебільшого нічого тривожного вона не знаходить¹⁰. Знайдені поліпи можна видалити під час процедури й дослідити¹⁰.

Кишечник перед колоноскопією має бути порожнім. NHS описує такий порядок: 2 дні — лише проста їжа (наприклад, курка без соусу, білий рис, макарони чи хліб, прозорий суп), напередодні — проносний засіб у кілька прийомів; за кілька годин після першого починається діарея, тож краще бути вдома поруч із туалетом¹¹. Якщо не випити проносне так, як написано в інструкції, колоноскопію можуть не провести¹¹. Дотримуйтеся схеми, яку дасть лікар, і заздалегідь скажіть про вагітність та ліки, які приймаєте¹¹.

Якщо діагнозу ще немає, почніть із сімейного лікаря чи терапевта: він розпитає, огляне й вирішить, чи потрібні аналізи, гастроскопія або консультація гастроентеролога^1,5. Якщо діагноз уже встановлено, а лікування не допомагає, є ускладнення чи тривожні ознаки — потрібен гастроентеролог^1,5,6.

Адресу й години прийому лікаря уточніть під час запису.