Як жити з хронічним панкреатитом: поради для щоденної стабільності

Хронічний панкреатит — це стійке запалення підшлункової залози, що поступово призводить до втрати її функцій. Це не просто епізодичний біль після жирної їжі — це довічна історія, яка вимагає уважного підходу до способу життя, харчування та медикаментозної підтримки. Без системного лікування хвороба прогресує, погіршуючи не лише травлення, а й загальний стан здоров’я.

 

 

Що відбувається при хронічному панкреатиті?

 

У здорової людини підшлункова залоза виробляє ферменти для розщеплення білків, жирів і вуглеводів, а також інсулін для регуляції глюкози. При хронічному панкреатиті залоза поступово втрачає ці функції через запалення, фіброз та пошкодження тканин.

 

Основні симптоми:

 

• періодичний або постійний біль у верхній частині живота;

• здуття, нудота, важкість після їжі;

• нестійкий стілець, жирні калові маси (стеаторея);

• зниження апетиту і ваги;

• слабкість, дефіцит жиророзчинних вітамінів (A, D, E, K);

• розвиток цукрового діабету у пізніших стадіях.

 

Важливо розрізняти загострення та ремісію. У фазі загострення потрібен більш строгий режим, а в ремісії — стабільне підтримання функцій органа.

 

 

Основні причини розвитку

 

У 70–80% випадків хронічний панкреатит пов’язаний із регулярним вживанням алкоголю. Також причинами можуть бути:

 

• жовчнокам’яна хвороба;

• високий рівень тригліцеридів;

• аутоімунні порушення;

• спадкові мутації;

• інфекції або травми;

• тривалий прийом деяких ліків (глюкокортикоїди, сечогінні тощо).

 

Часто пацієнти не пов’язують свій стан з цими чинниками, тому роль лікаря — зібрати повний анамнез і знайти пусковий механізм хвороби.

 

 

Як організувати життя з діагнозом?

 

Лікування хронічного панкреатиту — це не короткий курс препаратів, а стиль життя. Головна мета — мінімізувати загострення, підтримувати функції залози та забезпечити якість життя.

 

Ключові принципи:

 

• Дієта №5п — основа терапії. Їжа повинна бути вареною, запеченою або приготованою на парі. Жирне, смажене, копчене — під забороною. Їсти слід дрібно — 5–6 разів на день. Уникайте гарячої та холодної їжі.

• Повна відмова від алкоголю — навіть мінімальні дози провокують загострення.

• Ферментна терапія — при недостатності підшлункової залози застосовуються ферменти в капсулах (панкреатин) для покращення травлення.

• Контроль вітамінів — через мальабсорбцію часто виникає дефіцит вітамінів. Рекомендовано періодично перевіряти рівень В12, D, A, E.

• Регулярне спостереження — кожні 3–6 місяців бажано здавати аналізи, проходити УЗД або КТ, контролювати рівень глюкози.

 

Пацієнти, які дотримуються цих рекомендацій, можуть десятиліттями жити без загострень.

 

 

Що робити при загостренні?

 

Під час загострення з’являється сильний біль, нудота, блювання, загальне погіршення стану. У такому випадку потрібна:

 

• тимчасова голодна пауза (1–2 доби);

• інфузійна терапія;

• препарати для зменшення секреції шлунка;

• спазмолітики;

• контроль за ферментами крові (амілаза, ліпаза);

• УЗД або КТ — для виключення ускладнень.

 

Госпіталізація потрібна у випадку сильного болю, підозри на ускладнення (псевдокісти, стенози, кальцифікації), високої температури чи зневоднення.

 

 

Чи загрожує хронічний панкреатит життю?

 

Без належного контролю — так. Можливі ускладнення:

 

• кальциноз залози;

• псевдокісти;

• стенози жовчних проток;

• цукровий діабет;

• мальабсорбція та дефіцити;

• в окремих випадках — підвищений ризик онкології.

 

Однак при дотриманні режиму, лікуванні, регулярних перевірках — людина може вести повноцінне життя, зберігати працездатність і енергію.