Глютенова чутливість: чому кишечник реагує навіть без целіакії

Глютенова чутливість — це стан, за якого людина має симптоми після вживання продуктів із пшеницею, житом чи ячменем, але при цьому не має целіакії або алергії на пшеницю. Іншими словами, кишечник реагує, але класичних руйнувань слизової, характерних для целіакії, немає. Саме тому цей стан викликає плутанину: аналізи нормальні, алергії немає, але людина відчуває здуття, біль, втому або зміни випорожнень після глютену. Чутливість до глютену — реальне явище, яке дедалі частіше діагностується у дорослих і дітей.

 

 

Чому симптоми виникають, якщо це не целіакія

 

У целіакії імунна система атакує власну слизову кишечника у відповідь на глютен. При глютеновій чутливості такої реакції немає. Тут працює інший механізм: глютен або супутні компоненти зерна можуть активувати природжений імунітет, спричиняючи легке запалення слизової. Воно не руйнує ворсинки кишечника, але впливає на його роботу, викликаючи дискомфорт.

 

Інший фактор — FODMAP-вуглеводи, які містяться в пшениці. Це ферментовані волокна, що швидко викликають газоутворення і можуть спричиняти здуття та біль навіть у людей без глютенової проблематики. Саме тому іноді люди реагують не на сам глютен, а на «супутні» речовини.

 

Також важливу роль відіграє мікробіом. Дисбаланс кишкових бактерій може підсилювати реакцію на певні продукти, роблячи кишечник більш чутливим до подразнення.

 

 

Які симптоми найчастіше зустрічаються

 

Глютенова чутливість проявляється дуже індивідуально, але найбільш поширені симптоми такі:

 

• здуття та газоутворення після їжі;

• ниючий або спазматичний біль у животі;

• нестабільний стілець (діарея або запор);

• підвищена втомлюваність після прийому глютену;

• «туман у голові», сонливість, зниження концентрації;

• головний біль;

• легкі шкірні реакції.

 

На відміну від алергії, тут немає набряку губ, висипу негайного типу чи небезпечних реакцій. На відміну від целіакії — немає атрофії ворсинок і серйозних порушень всмоктування.

 

 

Як діагностують глютенову чутливість

 

Діагноз ставиться методом виключення. Спочатку лікар повинен упевнитися, що це не целіакія (кров на антитіла, за потреби — біопсія) і не алергія на пшеницю. Якщо ці стани виключено, застосовують елімінаційний тест: на 4–6 тижнів прибирають глютен із раціону, а потім поступово повертають його і оцінюють реакцію організму.

 

Якщо симптоми значно зменшуються під час дієти та повертаються після повторного вживання — це свідчить про глютенову чутливість.

 

Головне правило: не прибирати глютен самостійно до діагностики целіакії, інакше аналізи можуть бути хибнонегативними.

 

 

Як жити з глютеновою чутливістю

 

Добра новина — цей стан не вимагає настільки суворої дієти, як целіакія. У більшості людей достатньо зменшити кількість продуктів із пшениці або перейти на часткову безглютенову дієту. Дехто може вживати невеликі порції глютену без суттєвих симптомів.

 

Основні підходи:

 

• зменшити пшеничні вироби, особливо оброблені;

• звернути увагу на FODMAP-продукти;

• підтримувати мікробіом — клітковина, пробіотики, ферментовані продукти;

• уникати переїдання та пшеничних продуктів перед сном;

• за потреби працювати з гастроентерологом і дієтологом.

 

Глютенова чутливість не становить загрози для життя, але може значно знижувати комфорт. У більшості випадків корекція харчування та підтримка мікробіому покращують самопочуття вже через кілька тижнів.