Алергія у дітей: як її розпізнати та що точно не можна робити батькам?

Алергія — одна з найпоширеніших проблем у дитячому віці. Вона може проявлятися по-різному: висипом, нежитем, кашлем, болем у животі або навіть змінами поведінки. Через різноманітність симптомів батьки не завжди розуміють, що у дитини саме алергічна реакція, а не застуда чи харчове розладдя. Правильна діагностика в дитячому віці особливо важлива — тривала алергія без лікування може призводити до бронхіальної астми або хронічних ЛОР-проблем. Водночас існують поширені помилки, які лише погіршують стан дитини.

 

 

Як проявляється алергія у дітей: типові та нетипові симптоми

 

Найчастіше алергія проявляється у вигляді висипу — сухих червоних плям, кропив’янки або екземи. Важливо, що алергічний висип свербить, а стан шкіри погіршується після контакту з тригером: продуктом, шерстю тварин, пилком, пилом або косметичними засобами.

 

У дітей часто зустрічається й алергічний риніт: прозорий нежить, закладеність носа, часте чхання, особливо вранці. На відміну від застуди, температури при цьому немає, а симптоми можуть тривати тижнями чи місяцями.

 

Харчова алергія проявляється болем у животі, здуттям, діареєю, висипом або навіть відмовою від їжі. У немовлят це може бути коліки, неспокій, порушення сну.

 

Небезпечними є реакції негайного типу — на горіхи, яйця, рибу, укуси комах. Вони можуть спричиняти набряк губ, язика, висип по всьому тілу або утруднене дихання. У таких випадках потрібна невідкладна допомога.

 

 

Чому алергію так легко переплутати з іншими станами

 

Алергічний риніт можна сплутати зі звичайним застудним нежитем, а висип — із подразненням або пітницею. Навіть болі у животі можуть виглядати як реакція на переїдання або інфекцію. Саме тому не можна ставити діагноз самостійно — лікар оцінює історію хвороб, харчування, тригери й призначає обстеження.

 

Найточнішими є шкірні алергопроби, аналіз крові на специфічні IgE та оцінка харчових щоденників. У малюків інколи потрібна елімінаційна дієта — контрольоване виключення підозрюваного продукту.

 

 

Чого батькам 

не можна

 робити при алергії у дітей

 

Алергія — це стан, де неправильні дії можуть нашкодити більше, ніж допомогти. Найпоширеніші помилки:

 

1. Самостійно вводити антибіотики.

Алергія — не інфекція. Антибіотики не допомагають і можуть викликати додаткові реакції.

 

2. Зменшувати дозу антигістамінного або давати його «коли згадаю».

Лікування має бути регулярним, інакше симптоми не зникатимуть.

 

3. Повністю виключати продукти без консультації.

Невиправдані обмеження можуть призвести до дефіцитів, особливо у дітей до 3 років.

 

4. Використовувати креми з ароматами, ефірними оліями чи народні засоби.

Вони можуть погіршити висип і викликати подразнення.

 

5. Чистити носик судинозвужувальними краплями довше 3–5 днів.

Це викликає звикання і хронічну закладеність.

 

6. Ігнорувати зміни поведінки.

Дратівливість, поганий сон, плаксивість — часті ознаки свербежу та дискомфорту.

 

 

Як діяти правильно: безпечний алгоритм для батьків

 

Перше — зафіксувати, коли виникає симптом: після певної їжі, контакту з тваринами, прогулянки чи під час сезону пилкування. Друге — звернутися до педіатра або алерголога, щоб визначити тригери та призначити правильне лікування.

 

Основні кроки:

 

• контроль алергенів у домі (вологе прибирання, очищення повітря);

• регулярне використання призначених препаратів;

• корекція харчування лише під наглядом лікаря;

• догляд за шкірою за допомогою емолієнтів;

• лікування супутніх станів — аденоїди, астма, хронічний риніт.

 

Алергія — це не вирок. У більшості дітей вона проходить або стає керованою за умови правильного підходу та своєчасної діагностики.